Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 950/302/22
Провадження № 1-кс/950/92/23
ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2023 року м. Лебедин
Слідчий суддя Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021200590000278,
в с т а н о в и в:
Слідчому судді надійшло клопотання ОСОБА_3 у якому остання просить: визнати протиправною бездіяльність слідчого ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 12021200590000278 від 18.11.2021, які полягають в невиконанні вимог клопотання від 08.09.2021 № 10, що спричинили необґрунтоване затягування слідства та знищення доказу пошкодження і продажу автомобіля ВАЗ 21091, 1992 року випуску, червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 ; зобов`язати слідчого ОСОБА_4 виконати всі вимоги клопотання від 08.09.2022 № 10; визнати у кримінальному провадженні № 12021200590000278 речовими доказами та предметом вчинення злочину автомобіль ВАЗ 21091, 1992 року випуску, червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 ; застосувати захід забезпечення кримінального провадження і вчинити дії у вигляді накладення арешту на засіб вчинення злочину транспортний засіб автомобіль ВАЗ 21091, 1992 року випуску, червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 та повернути автомобіль на зберігання законному власнику ОСОБА_3 ; позбавити права на відчуження, розпорядження та користування цим автомобілем.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 є потерпілою у кримінальному провадженні № 12021200590000278. Вказує, що 15.06.2012 вона оформила довіреність, якою надала ОСОБА_5 право розпорядження автомобілем ВАЗ 21091, 1992 року випуску, червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , передавши йому технічний паспорт на автомобіль. 14.06.2022 строк дії довіреності сплив. 08.09.2022 ОСОБА_3 направила слідчому клопотання у якому просила визнати автомобіль та техпаспорт речовими доказами, однак слідчий клопотання не виконав. Враховуючи те, що автомобіль є об`єктом злочину, є необхідність відшукати та вилучити речі і документи, які містять відомості про обставини вчинення злочину, а саме автомобіль ВАЗ 21091, 1992 року випуску, червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 . Також ОСОБА_3 посилається на те, що матеріали кримінального провадження містять докази і факти завдання їй майнової шкоди в розмірі щонайменше 43100,00 грн., тому постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
У своєму клопотанні ОСОБА_3 просила розглянути його без її участі.
Дослідивши доводи клопотання, слідчий суддя вказує на те, що в ньому порушено питання бездіяльності слідчого та накладення арешту на майно. Слід зазначити, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого можуть бути оскаржені у порядку, визначеному Главою 26 КПК України, положення якої передбачають відповідну процедуру.
Натомість арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, положення щодо підстав, мети та порядку накладення якого визначено Главою 17 КПК України. Поєднання таких клопотань в одному та одночасне їх вирішення слідчим суддею становило би порушення відповідних процедур, встановлених КПК України.
За таких обставин, зважаючи на вимоги клопотання, положення законодавства, на які посилається ОСОБА_3 , подане нею клопотання розглядається слідчим суддею в контексті заходів забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
При цьому, у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди (частина 3 ст. 171 КПК України).
Згідно зп.4-6ч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати,серед іншого, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (частина 8 ст. 170 КПК України).
Так, клопотання ОСОБА_3 не містить обґрунтувань необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна на вищевказаний автомобіль, до клопотання не додано жодних доказів на підтвердження розміру завданої їй шкоди, та фактів її завдання, що позбавляє слідчого суддю можливості встановити розумність та співрозмірність обмежень у користуванні майном із завданнями кримінального провадження.
До клопотання додано клопотання адресоване слідчому про залучення до кримінального провадження цивільного позову, однак відомості про цивільний позов та його змість відсутні.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання ОСОБА_3 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя
у х в а л и в:
У задоволенні Клопотання ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021200590000278 відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії ухвали слідчого судді.
Слідчий суддя Вадим КОСОЛАП
Судове рішення № 109149960, Лебединський районний суд Сумської області було прийнято 23.02.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 950/302/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: