Ухвала суду № 109149951, 23.02.2023, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/302/22

Провадження № 1-кс/950/90/23

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2023 року м. Лебедин

Слідчий суддя Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_3 від 02.02.2023 у кримінальному провадженні № 12021200590000278,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулась до слідчого судді із скаргою на постанову слідчого від 02.02.2023, у якій просить:

- визнати незаконною та скасувати частину 2 постанови слідчого СВ відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 від 08.02.2023 про часткове задоволення клопотання № 2 від 30.01.2023, тобто відмову слідчого в задоволенні клопотання в частинах 2, 3, 5, 6;

- зобов`язати слідчого повторно розглянути клопотання від 30.01.2023 № 2 з винесенням постанови відповідно до ст. 110 КПК України.

ОСОБА_2 вказує на те, що 10.02.2023 слідчий вручив їй постанову від 02.02.2023 про часткове задоволення клопотання. З 11 по 20 лютого 2023 заявник перебувала на роботі в м. Суми та не мала можливості написати і подати до суду скаргу. Після прибуття в м. Лебедин 20.02.2023, через день 22.02.2023 вона звернулась до суду із даною скаргою у зв`язку із чим просить визнати пропуск десятиденного строку поважним.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Із змісту скарги та доданої до неї постанови слідчого вбачається, що остання прийнята 02.02.2023. Постанова містить графу «з постановою ознайомлена, копію постанови отримав, право її оскарження мені роз`яснено «___» _____2023 (підпис, ініціали, прізвище)», однак така графа не містить відомостей (не заповнена).

ОСОБА_2 вказує на те, що таку скаргу вона отримала 10.02.2023, однак зазначені відомості не підтверджено жодним чином. Крім того, заявником не ставиться питання про поновлення строку звернення із скаргою та не наводяться поважні причини пропуску такого строку. Натомість ОСОБА_2 вказує на те, що з 11 по 20 лютого 2023 вона перебувала на роботі в м. Суми, що не може бути враховане слідчим суддею (з огляду на відсутність відповідних підтверджень) як поважна причина пропуску строку для оскарження спірної постанови.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

У своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини (рішення «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001) вказав, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Оскільки заявником не доведено того факту, що спірну постанову вона отримала саме 10.02.2023 та не зазначила причин і не довела їх поважності щодо пропуску строку для оскарження постанови слідчого, слідчий суддя позбавлений можливості встановити поважні причини пропуску такого строку та поновити його.

За таких обставин скарга підлягає поверненню ОСОБА_2 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України.

Слідчий суддя роз`яснює заявнику, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Керуючись ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_3 від 02.02.2023 у кримінальному провадженні № 12021200590000278 повернути.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Вадим КОСОЛАП