Ухвала суду № 109147393, 22.02.2023, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/716/23 22.02.2023

н\п 1-кп/490/36/2023

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/716/23

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

22 лютого 2023 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засідання обвинувальний акт у кримінальному проваджені №12022150000000184 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України,

за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

У провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Прокурор просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст.291 КПК України; підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає. Зазначає, що справа має слухатись у відкритому судовому засіданні.

Захисник подав клопотання про повернення обвинувального акта, оскільки він не відповідає приписам ст. 291 КПК України, а саме: підпис прокурора на обвинувальному акті не скріплено гербовою печаткою відповідної прокуратури, що не відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 28.08.2018 у справі 344/5091/13-к; обвинувальний акт в порушення п. 3-1 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить анкетних відомостей викривача; обвинувальний акт в порушення п. 8-1 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить розмір пропонованої винагороди викривачу. Крім того, всупереч вимогам п. 1 ч. 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомостей про всі процесуальні дії, проведені під час досудового розслідування, та час їх проведення.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що справу має бути призначено до судового розгляду; особа, про яку зазначає захисник не є викривачем, оскільки не відповідає визначенню викривача згідно з роз`ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд прийшов до таких висновків.

Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Тому суд не бере до уваги як підставу повернення обвинувального акта твердження сторони захисту про відсутність в реєстр матеріалів досудового розслідування відомостей про всі процесуальні дії, проведені під час досудового розслідування, та часу їх проведення, а також про скріплення підпису прокурора в обвинувальному акті печаткою, оскільки її обов`язковість не передбачена вимогами КПК України. Так, у частині 3 статті 291 КПК України містяться вимоги щодо посвідчення обвинувального акта виключно шляхом підписання слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. При цьому, жодних додаткових вимог щодо посвідчення обвинувального акта у ст. 291 КПК України не зазначено.

Посилання сторони захисту на постанову колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.08.2018 у справі 344/5091/13-к є помилковим.

Суд звертає увагу на положення ч. 4 ст. 442 КПК України, згідно з якими у постанові палати, об`єднанної палати, Великої Палати Верховного суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилась колегія суддів або палата, об`єднанна палата, що передала справу відповідно на розгляд палати, об`єднанної палати, Великої Палати Верховного суду.

Щодо незазначення в обвинувальному акті відомостей про викривача, суд зазначає таке.

У кримінальному провадженні тлумачення поняття «викривач» має враховувати його визначення у Законі України «Про запобігання корупції» (у аспекті зв`язку повідомленої інформації з трудовою, професійною, господарською, громадською або науковою діяльністю, з проходженням служби чи навчання, з участю у передбачених законодавством процедурах). З обвинувального акта не вбачається про наявність обставин, щодо набуття особою статусу викривача.

Ураховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта.

Щодо призначення судового розгляду, суд зазначає таке.

Підстав для закриття провадження, передбачених пунктами 5 - 8, 10 частини першої або частиною другою ст.284 КПК України, не встановлено. Обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України. Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмежень щодо цього, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, немає. Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є таким: прокурор, обвинувачений, захисник.

За таких обставин, суд приходить до висновку про призначення судового розгляду.

Захисник звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого ухвалою слідчого судді від 03.08.2022 у вигляді застави в розмірі 120 000,00 грн. на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання; вирішити питання про повернення застави заставодавцю.

Клопотання мотивує тим, що строк покладених обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, сплив, обвинувачений належним чином виконував обов`язки, передбачені ст. 42 КПК України, що свідчить про його належну процесуальну поведінку. Крім того, визначення розміру застави було з урахуванням того, що особа підозрювалась у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, що є тяжким злочином; наразі, після зміни раніше повідомленої підозри, особа обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, що є нетяжким злочином. Одночасно просить урахувати особу обвинуваченого, який характеризується позитивно.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання в частині зміни запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, оскільки ризики, які було враховано під час застосування запобіжного заходу не змінились; водночас урахування зміни обсягу обвинувачення вважав слушним.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд прийшов до таких висновків.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.08.2022 до ОСОБА_3 , який на той час підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 000,00 грн. та покладено відповідні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. На час звернення прокурора до суду з обвинувальним актом строк покладення на обвинуваченого таких обов`язків сплив, обвинувачення висунуто за ч. 1 ст. 368 КК України.

Під час застосування запобіжного заходу враховано наявність таких ризиків: переховування від органів досудового розслідування; знищення, або спотворення будь-якої з речей або документів, що мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Стаття 131 КПК України визначає заходи забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, зокрема запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами зокрема є особисте зобов`язання та застава.

Частиною п`ятою статті 182 КПК України визначено, що до особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину розмір застави визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; до особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи викладене вище, особу обвинуваченого, стадію судового провадження, відсутність спростування наявності раніше підтверджених ризиків, суд приходить до висновку про недоцільність зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Водночас, ураховуючи зменшення обсягу обвинувачення, а також приписи ст. 182 КПК України щодо розміру застави визначеного для особи, яка обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, відсутність права суду для врахування виключних випадків та збільшення граничного розміру застави особі, яка обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, суд приходить до висновку про зменшення розміру застави до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання, а саме: зменшити розмір застави; повернути заставодавцю заставу у розмірі, що перевищує встановлений розмір.

Захисник звернувся зі скаргою на рішення слідчого. Скарга мотивована тим, що слідчий постановою від 20.01.2023 відмовив у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вирішення питань поставлених у скарзі під час підготовчого судового засідання є передчасним.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд прийшов до таких висновків.

Під час досудового розслідування захисник звернувся до слідчого із клопотанням про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 постановою від 20.01.2023 відмовив у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження, мотивуючи його необґрунтованістю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Частиною сьомою статті 284 КПК України встановлено, що якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Із скарги вбачається, що захисник ставить питання про надання оцінки доказам у справі, що потягне висновок щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 314 КПК України зазначене рішення не є таким, яке може прийняти суд під час підготовчого судового засідання; оцінка обставин, викладених у скарзі під час підготовчого провадження є передчасним. Крім того, захисник за результатами розгляду скарги просить ухвалити рішення, що не передбачено ч. 2 ст. 307 КПК України, а саме: рішення старшого слідчого визнати протиправним.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги без оцінки викладених в ній обставин.

Інших клопотань від сторін кримінального провадження до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 314-1КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Згідно з ч. 2 ст. 314-1КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність доручити Миколаївському районному сектору № 3 Новоодеського районного сектору Філії Центру пробації в Миколаївській області скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне закінчити підготовче провадження

Керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд

постановив:

- у задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта - відмовити;

- призначити судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України, на 02.03.2023 о 15:00 в приміщенні Центрального районного суду м. Миколаєва, за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12;

- проводити судовий розгляд кримінального провадження суддею одноособово у відкритому судовому засіданні;

- у судове засідання викликати сторін кримінального провадження;

- клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково;

- зменшити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 03.08.2022 до двадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680,00 грн. (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят грн. 00 коп.);

- заставу у розмірі 66 320,00 грн. (шістдесят шість тисяч триста двадцять грн. 00 коп.) повернути заставодавцю - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- у задоволенні скарги захисника - адвоката ОСОБА_5 на рішення слідчого від 20.01.2023 відмовити;

- доручити Миколаївському районному сектору № 3 Новоодеського районного сектору Філії Центру пробації в Миколаївській області (56602, Миколаївська обл., м. Нова Одеса, вул. Федора Осадчого, 21, mk13@probation.gov.ua) скласти та подати до суду доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що він може брати участь у підготовці досудової доповіді, яка полягає у наданні персоналу органу з питань пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1