Постанова № 109145596, 20.02.2023, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4195/22

Провадження № 3/345/79/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2023 м.Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кулаєць Б.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо, громадянина України,

за ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`ягніння.

ОСОБА_1 08.12.2022 о 18:20 год. на автодорозі Т09-10 між населеними пунктами м. Калуш та с. Студінка керував автомобілем «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Окрім цього, до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківськоїобласті надійшовпротокол проадміністративне правопорушеннясерії ААД№ 336176від 08.12.2022за ст. 124 КУпАП,складений відносно ОСОБА_1 ,в якомузазначено,що останній 08.12.2022 о 18:20 год. в м. Калуш по вул. Івано-Франківська, 128, керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та з`їхав з дороги за межі узбіччя, внаслідок чого його автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріалами збитками, чим порушив п. 12.1 ПДР.

Також до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківськоїобласті надійшовпротокол проадміністративне правопорушеннясерії ААД№ 336175від 08.12.2022за ст. 122-4 КУпАП,складений відносно ОСОБА_1 ,в якомузазначено,що останній 08.12.2022 о 18:20 год. в м. Калуш по вул. Івано-Франківська, 128, керував автомобілем «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_1 , та, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, покинув її місце, чим порушив п. 2.10.а ПДР

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином та завчасно повідомлявся про час та місце розгляду справи, шляхом направлення повістки про виклик до суду на адресу його місця проживання, що підтверджується трекінгом поштового відправлення, згідно якого повістку про виклик до суду на 20.02.2023 він отримав особисто. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

Оцінюючи надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41).

Передбачене ч. 1 ст. 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.

Отже, суд, враховуючи, що ОСОБА_1 10.22.2023 отримав судову повістку про виклик до суду, тобто він знав про наявність справи, однак, жодного разу не поцікавився провадженням відносно нього, тим самим має намір ухилятися від явки до суду, тому, зважаючи на обмежені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до відповідальності.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:

винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться такими дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 118755 від 08.12.2022 в якому викладена суть адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.Від наданняпояснень ОСОБА_1 відмовився згідност.63Конституції України (а.с. 1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним щодо ОСОБА_1 , відповідно до якого у останнього були виявлені наступні ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду відмовився (а.с. 5);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в Калуську ЦРЛ, складеним 08.12.2022 о 18:15 год. щодо ОСОБА_1 в якому зазначено, що у результаті огляду останнього, проведеного поліцейським, були виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від огляду на стан сп`яніння відмовився (а.с. 6);

- зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 118755 від 08.12.2022, згідно з яким ОСОБА_1 відсторонений від керування транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_1 , та зобов`язується не керувати даним автомобілем протягом 24 годин (а.с. 7);

- відеозаписами, які розміщені на лазерному диску, який долучений до матеріалів справи. Зокрема, на одному з них зафіксовано, як працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотесту «Драгер», однак, останній відмовляється від його проходження. На іншому відеозаписі ОСОБА_2 зазначає, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння та починає нецензурно висловлюватися відносно поліцейських, вказує, що він не правий, п"яний і просить його відпустити. На третьому відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 вказує, що ДТП не було, він сам собі вчинив пошкодження (а.с.10).

Окрім цього, на підтвердженнявини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, надано такі докази:

-протоколи проадміністративне правопорушеннясерії ААД№ 336176,№ 336175від 08.12.2022 в яких викладена суть адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4КУпАП (а.с. 2, 3);

-схема місцяДТП,яка сталася08.12.2022о 18:20год. в м. Калуш по вул. Івано-Франківська, 128, з якої встановлено, що транспортний засіб «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження (а.с. 4).

ІV. Оцінка суду:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд враховує таке.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 поставлено у провину, що він, керуючи транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на визначення стану сп`яніння відмовився.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність.

Як визначено в п 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд, даючи оцінку дослідженим доказам, вважає встановленим, що працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виявивши в останнього ознаки алкогольного сп`яніння, пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння відповідно до вимог ст. 266 КУпАП.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та згаданої Інструкції, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Оскільки у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, працівники поліції мали право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на визначення стану сп`яніння.

Отже, враховуючи, що відмова ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння та фіксація відмови від нього були проведені працівниками поліції з дотриманням процедури його проведення, керування транспортним засобом знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння на вимогу поліцейського відмовився пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Водночас,дослідивши протоколипро адміністративніправопорушення серіїААД №336176,№ 336175від 08.12.2022 та додані документи, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.

При цьому суд виходить з таких обставин та мотивів.

Зі змісту ст.124КУпАП встановлено, що об`єктивною стороною цього правопорушення є порушення правил дорожнього руху, яке привело до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Проте суду не надано жодного доказу, що внаслідок вказаної події, яка мала місце 08.12.2022, крім збитків завданих автомобілю, яким керував ОСОБА_1 , було пошкоджено ще якесь майно чи інший транспортний засіб. Наявність матеріальних збитків (пошкоджень) має бути підтверджена об`єктивними доказами, насамперед оглядом місця події та/або схемою місця ДТП з фіксацією відповідних пошкоджень майна.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 пошкодив тільки свій автомобіль «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_1 , про що зазначено в самому протоколі та в схемі місця ДТП, а пошкодження іншого майна йому у вину не ставилось. Ці обставини підтверджують, що в його діях відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Окрім цього, змістом ст.122-4КУпАП адміністративній відповідальності підлягають водії транспортних засобів та інші учасники дорожнього руху, які на порушення встановлених правил залишили місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить достатніх даних, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки в ньому тільки міститься формулювання висунутого обвинувачення і відсутні дані, які підтверджують фактичні обставини вчиненого правопорушення.

При цьому, у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення не вказані обставини дорожньо-транспортної пригоди та не зазначено до якої дорожньо-транспортної пригоди був причетний ОСОБА_2 .

Разом з тим, судом не встановлені обставини дорожньо-транспортної пригоди та не визначено причетність до неї транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 .

Відсутність даних про дорожньо-транспортну пригоду не дозволяє суду встановити її обставини та прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, яке полягає у залишенні водієм місця дорожньо-транспортної пригоди.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 536/1703/17, адміністративне провадження № К/9901/3839/17.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

За змістом ст.62Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння та наявність в діянні цієї особи протиправності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, суд приходить до висновку про недоведеність його вини у вчиненні вказаних правопорушень.

З огляду на викладене, керуючись принципом доведеності вини поза розумним сумнівом, суд вважає недоведеним обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та приходить до переконання закрити вказане провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складів адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (Отримувач: ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN): UA148999980313070149000009001).

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247Кодексу України про адміністративніправопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 10 діб з часу проголошення.

Суддя: