Рішення № 109145471, 21.02.2023, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 197/210/22

провадження № 2/197/222/23

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2023 року смт Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Слобідської Л.О.,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей Широківської селищної ради, Виконавчий комітет Широківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

Позивач 22.02.2022 звернулася до суду з позовною заявою (уточнена позовна заява від 15.07.2022), у якій просить позбавити відповідача батьківських прав щодо їхньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову посилається на те, що з моменту народження доньки ОСОБА_3 відповідач не піклувався про неї, залишив дитину на утриманні та вихованні позивача. З 2018 року відповідач оголошений у розшук, жодного разу кошти на утримання дитини не надавав.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 03.03.2022 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження з підготовчим судовим засіданням.

Ухвалою суду від 27.04.2022 призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21.02.2023 постановлено провести заочний розгляд справи.

Позивач в судове засідання не з`явилася, від неї надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 7, 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в судове засідання повторно не з`явився.

Від третьої особи Виконавчого комітету Широківської селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника.

За письмової згоди позивача суд вважає можливим розглянути цю справу в порядку, передбаченому ст. 280 ЦПК України за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що сторони, їхні представники не прибули в судове засідання і позивач заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, суд вважає можливим здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина ОСОБА_3 (арк. с. 10).

Відповідно до заочного рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 28.01.2019 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано (арк. с. 15-16).

Згідно з копією виконавчого листа від 06.03.2017, постановою про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2017 з ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання спільних дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.01.2017 і до досягнення дітьми повноліття (арк. с. 11-12).

Відповідно до ухвали Широківського районного суду Дніпропетровської області від 06.08.2018 ОСОБА_2 оголошено у розшук у зв`язку з ухиленням боржника від виконання рішення суду (арк. с. 19).

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на лютий 2021 року сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження становить 158621,96 грн (арк. с. 13-14).

Відповідно до характеристики від 22.03.2021 ОСОБА_1 характеризується позитивно, спиртними напоями не зловживає, виховує трьох дітей (арк. с. 17).

Згідно з характеристикою ОСОБА_3 , наданої Комунальним закладом «Широківська опорна школа загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня» Широківської селищної ради, дівчинка завжди охайна, має свій куток для навчання, власне ліжко, шкільне навчальне приладдя, книги, соціально-побутові умови сім`ї задовільні. Мама ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню доньки, цікавиться навчанням дитини. Батько ОСОБА_2 з сім`єю не проживає, вихованням доньки не займається, навчанню уваги не приділяє (арк. с. 18).

ОСОБА_3 . Службі у справах дітей Широківської селищної ради зазначила, що біологічного батька ОСОБА_2 не пам`ятає, ніколи не спілкувалася з ним навіть у телефонному режимі. Бачити його, спілкуватися з ним або проживати разом з батьком дитина не бажає та не заперечує, щоб його позбавили батьківських прав щодо неї.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Широківської селищної ради № 27 від 14.02.2023 ухвалено затвердити висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 .

ІV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права, оцінка суду.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

На підставі наданих позивачем суду доказів встановлено наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Приписами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Стаття 151 СК України передбачає, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.

Згідно зі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально визнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками, про що зазначено в п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Статтею 18 Конвенції визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст. 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами 2, 3 статті 166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Отже, судом встановлено, що відповідач протягом тривалого часу не займається вихованням та матеріальним утриманням дитини, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не проявляє до дитини батьківської уваги та турботи.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб (з розрахунку на одну особу) становить 2481 грн з 01.01.2022.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,4 грн.

Оскільки позивач просив суд судові витрати йому не відшкодовувати з відповідача вони стягненню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 164, 165, 166 СК України, ст. ст. 81, 141, 247, 263, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи (дані):

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Служба у справах дітей Широківської селищної ради, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт Широке, вул. Соборна, буд. 107, ідентифікаційний код: 43478224.

Третя особа - Виконавчий комітет Широківської селищної ради, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт Широке, вул. Соборна, буд. 107, ідентифікаційний код: 41753769.

СУДДЯ О.В. ШЕВЧЕНКО