Рішення № 10914302, 18.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.08.10р.Справа № 1/233-10

За позовомВідкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя

до- Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ;

- Закритого акціонерного товариства "Макєєвкокс", м. Макєєвка Донецької області;

- Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 2 046 грн. 73 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Маньчин О.О., дов. № 18-20 від 15.03.10р.;

від відповідача-1: Селяков О.В., дов. № 416 від 01.01.10р.;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: Добровольський А.Т., дов. № 60-4016 від 27.08.08р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", Закритого акціонерного товариства "Макєєвкокс" та Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" суму збитків за нестачу коксового горішку у вагоні №66810359 у розмірі 922 грн. 33 коп. та у вагоні №66572504 у розмірі 1 124 грн. 41 коп., на загальну суму 2 046 грн. 73 коп.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що відповідно до ст.. ст.. 114, 115 Статуту, залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника. Позивач при розрахунку суми позовних вимог вартість вантажу визначає з ціни постачальника вантажу. Крім того, зазначає, що відмова у видачі спірного вантажу, що надійшов у вагоні № 66572504 із складанням комерційного акту цілком обґрунтована, оскільки при комерційному огляді вказаного вагону з оглядової вежі працівниками залізниці ознак незбережного перевезення виявлено не було. Вважає, що акт приймання продукції за кількістю складений із порушенням норм п. 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за кількістю. Просив в позові до відповідача-1 відмовити.

Відповідач-2 позовні вимоги не визнав, у відзиві зазначив, що вантаж був завантажений відповідно до вимог діючих ТУ та прийнятий залізницею без зауважень, у зв’язку з чим вини відправника в утворенні нестачі немає. Просив розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач-3 позовні вимоги не визнав, у відзиві зазначив, що поставка спірного вантажу здійснювалася без доступу до вантажу та безпосередньої участі відповідача-3, у зв'язку із чим відсутні правові підстави покладання відповідальності за нестачу вантажу на відповідача-3, просив в задоволенні позовних вимог до ВАТ „Нікопольський завод феросплавів” відмовити.

Представник відповідача-2 в призначене судове засідання не з'явився.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача-2, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, долучені до матеріалів справи.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:          

          На виконання умов договору поставки № 905323 від 28.12.2009р. (надалі - Договір), укладеному між ВАТ "Запорізький завод феросплавів" та ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", по залізничній накладній № 52089589 на адресу позивача вантажовідправником ЗАТ „Макєєвкокс” 18.03.2010р. у вагонах № 66810359 та № 66572504 був направлений та надійшов вантаж коксового горішку.

При комісійній видачі вказаного вагону № 66810359 була встановлена недостача коксового горішку у кількості 1,21 тн. Це підтверджується комерційним актом АА № 016591/165 від 18.03.2010р. та актом загальної форми № 4577 від 17.03.2010р., що був складений на попутній станції Чаплино, в яких зафіксовано ознаки незбереженого перевезення у вигляді порушення маркування, виїмок на поверхні вантажу та недостачі.

З урахуванням норми недостачі та перерахунком за сухою вагою відповідальна вагова недостача у вагоні № 66810359 склала 0,356 тн. на суму 922 грн. 32 коп.

Одночасно, у зв'язку із відмовою працівників ст.. Запоріжжя Ліве у складанні комерційного акту при видачі вагону № 66572504, 18.03.10р. позивачем на адресу начальника ст. Запоріжжя Ліве направлено заяву № 23-52 про складання комерційного акту, в задоволенні якої листом № 219 позивачу було відмовлено.

Відповідно до п.5 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за кількістю № П-6 (надалі - Інструкція), позивачем подано скаргу № 23/53 від 18.03.10р., а також проведено приймання продукції відповідно до норм Інструкції за участю представника громадськості Курашова Р.В., оскільки представники відповідача-2 та відповідача-3 відмовилися приймати участь у прийманні продукції по кількості (а.с. 21, 22).

В акті приймання продукції за кількістю № 62/10 від 18-23.03.2010р. зафіксовані ознаки незбережного перевезення, а саме поглиблення над 4, 5, 6, 7-м люками вагону № 66572504, порушення маркування та встановлена недостача коксового горішку у кількості 1,320 тн.

З урахуванням норми недостачі та перерахунком за сухою вагою відповідальна вагова недостача у вагоні № 66572504 склала 0,434 тн. кг на суму 1 124 грн. 41 коп.

Завантаження вантажу відбулося засобами відправника відповідача-2.

Рахунок за поставлену продукцію № 10030873 від 16.03.10р. сплачений позивачем у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №161189 від 29.03.2010р.

Нестача вантажу у вагоні № 66810359 підтверджується комерційним актом АА № 016591/165 від 18.03.2010р. та актом загальної форми № 4577 від 17.03.2010р., тощо.

Нестача вантажу у вагоні № 66572504 підтверджується актом приймання продукції за кількістю № 62/10 від 18-23.03.2010р., актом про відповідальне зберігання від 18.03.10р., актом про вагу тари № 62 від 23.03.10р., звітом про інспекцію SGS №ZA 1020-0358/469, тощо.

Відповідно до частин1, 2 статті908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами1,2,3 статті909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Згідно зі статтею2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини2 статті34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

Згідно зі ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

У зв’язку з тим, що вантаж був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень, відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди.

Перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях.

За таких обставин, стягнення суми фактичної шкоди покладається на відповідача-1 - ДП "Придніпровська залізниця".

У задоволенні позовних вимог до відповідача-2 та відповідача-3 слід відмовити, оскільки їх вина в нестачі відсутня.

Складання комерційних актів та приймання продукції здійснено відповідно до складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за номером 567/6855.

Відповідно до п.14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов’язковими для сторін правилами.

Згідно з п.А-1 Додатку1 (обов’язковий) до ДТСУ 322-12-2-94 „Кокс кам’яновугільний, пековий і термоантарцит. Правила приймання”, масу антрациту (нетто) визначають по різниці маси навантаженого складу (брутто), визначеного зваженням у Споживача, і маси порожніх вагонів, вказаної на їх трафаретах.

На підставі викладеного, вимоги позивача підлягають задоволенню в розмірі 2 046 грн. 73 коп. У позові до відповідача-2 та відповідача-3 слід відмовити.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача-1.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) 2 046 грн. 73 коп. (дві тисячі сорок шість грн. 73 коп.) шкоди, 102 грн.00 коп. (сто дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236 грн.00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позовних вимогах до відповідача-2 та відповідача-3 відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписане - 16.08.10р.