Рішення № 109140825, 22.02.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5717/22

Провадження 2-а/711/12/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Дубини В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кучер Ю.В., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № БАБ00719618 від 28.10.2022 УПП у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.10.2022 ОСОБА_1 керував належним йому транспортним засобом Lexus GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_1 на а/д М-19 в Тернопільській області, де був зупинений працівниками патрульної поліції УПП в Тернопільській області. Після перевірки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія уповноваженою особою УПП в Тернопільській області було винесено постанову № БАБ00719618 від 28.10.2022 про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом. Копію постанови позивачу не надано. Зі слів уповноваженої особи, якою винесено постанову про накладення адміністративно стягнення, позивач позбавлений права керувати транспортним засобом на підставі постанови державного виконавця у ВП № 589998783. Позивач не погоджується з вищевказаною постановою, оскільки жодних порушень правил ПДР України та норм КУпАП ним не було допущено. Так, постановою від 02.05.2019 ВП №58998783 державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 712/1883/19 виданого 18.04.2019 Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_4 . Постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 14.05.2020 ВП № 58998783 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості у повному обсязі згідно виконавчого листа № 712/1883/19 виданого 18.04.2019. Постановою про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 19.04.2021 у ВП № 58998783 скасоване тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, яке було встановлено постановою від 14.05.2020 у зв`язку з погашенням заборгованості зі сплати аліментів в повному обсязі. Постановою про скасування заходів примусового виконання від 19.04.2021 у ВП № 58998783 скасовано заходи примусового виконання виконавчого листа № 712/1883/19 від 18.04.2019 та виключено відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників. Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.04.2021 у ВП № 58998783 виконавчий лист № 712/1883/19 виданий 18.04.2019 Соснівським районним судом м. Черкаси повернуто стягувачу, а виконавче провадження завершено. З огляду на вказане, станом на 28.10.2022 заборона щодо керування транспортними засобами позивачем відсутня, позивач не позбавлений права керування транспортними засобами з будь-яких інших підстав. При винесенні оскаржуваної постанови уповноважена особа УПП в Тернопільській області не переконалась у наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова є безпідставною та такою, що не відповідає нормам законодавства.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.11.2022 відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

15.12.2022 від представника УПП у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за довіреністю Кондрат Л.Р. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. 28.10.2022 працівниками УПП в Тернопільській області ДПП за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме водій транспортного засобу марки Lexus GX470 з номерним знаком НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 123 км/год, при дозволеній 50 км/год, чим порушив п. 12.9 (б) ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог пп. 12.4, 12.9 (б) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. До матеріалів справи в якості доказу долучено фотознімок, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, водій якого перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту. Відповідно до п. 12.9 б) ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил. Пунктом 12.4 ПДР України передбачено, що в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Загальне обмеження швидкості 50 км/год стосується населених пунктів, позначених дорожніх знаком 5.49 «Початок населеного пункту». Дія цього обмеження скасовується знаком 5.50 «Кінець населеного пункту». На в`їзді у населений пункт Велика Березовиця як з боку м. Тернопіль, так і в напрямку м. Тернопіль встановлений дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту». Цей дорожній знак позначає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги Правил дорожнього руху України, що визначають порядок руху в населених пунктах. Позивач перевищив допустиму швидкість в межах населеного пункту, який починається після дорожнього знаку 5.49, відтак ключовим для встановлення місця вчинення правопорушення є відповідні географічні координати. Саме на фотознімку з приладу TruCam відображені такі географічні координати, які при переведенні на карту місцевості показують точку, що знаходиться саме в населеному пункті Озерна. Щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, то у відповідності до даних НАІС ГСЦ МВС України статус позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами числиться як такий, що діє. Позбавлення права керування накладено як вид стягнення постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.09.2020 у справі № 711/5469/20 та постановою Воловецького районного суду Закарпатської області від 11.12.2020 у справі № 936/935/20.

19.12.2022 від представника ОСОБА_1 - адвоката Кучер Ю.В. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що з постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.09.2020 у справі № 711/5469/20 та постанови Воловецького районного суду Закарпатської області від 11.12.2020 вбачається, що стягнення у вигляді позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом застосовано на строк три місяці. Згідно копії витягу з НАІС ГСЦ МВС України, позивача фактично позбавлено права керування транспортним засобом на підставі вказаних вище постанов по 02.01.2021 та по 21.03.2021 відповідно. Зі змісту вказаних вище постанов вбачається, що на позивача накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами у зв`язку з наявністю ВП № 58998783 та постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Постановою про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 19.04.2021 у ВП № 58998783 скасоване тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, яке було встановлено постановою від 14.05.2020 у зв`язку з погашенням заборгованості зі сплати аліментів в повному обсязі. Постановою про скасування заходів примусового виконання від 19.04.2021 у ВП № 58998783 скасовано заходи примусового виконання виконавчого листа № 712/1883/19 від 18.04.2019 та виключено відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників. Постановою від 22.04.2021 виконавчий лист повернуто стягувачу, а виконавче провадження № 58998783 завершено. З огляду на вказане вище, станом на 28.10.2022 заборона щодо керування транспортними засобами відсутня, позивач не позбавлений права керування транспортними засобами з будь-яких інших підстав, що дає обґрунтовані підстави для висновку про те, що на позивача протиправно накладено стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Щодо накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, то позивач заперечує факт вчинення ним даного адміністративного правопорушення. На фото з приладу TruCam, крім транспортного засобу позивача, зафіксовано ще один транспортний засіб, який був ближче до приладу TruCam, та не вказано швидкість якого саме транспортного засобу зафіксовано. Будь-яких інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідачами не надано. Частиною 1 ст. 36 КУпАП визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Відповідачем адміністративне стягнення на позивача накладено однією постановою, з посиланням на ч. 2 ст. 36 КУпАП, якою передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Відповідач наклав стягнення на позивача у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, який передбачений санкцією ч. 2 ст. 126 КУпАП. Разом з тим, матеріалами справи спростовуються вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. При цьому, достатні, належні та достовірні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідачами також не надані. Враховуючи вищевикладене, наявні обґрунтовані підстави для висновку, що оскаржувана постанова є безпідставною та такою, що не відповідає нормам законодавства.

В судове засідання представник ОСОБА_1 - адвокат Кучер Ю.В. не з`явилася, надала заяву, в якій просила проводити розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримала.

Представники Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства, як це передбачено частиною 1 статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 28.10.2022 командиром роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Палій В.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 719618, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.

Підставою для винесення вказаної постанови стало те, що 28.10.2022 о 16 год. 25 хв. на 331 км автодорозі М-19 Доманове-Тереблече у населеному пункті смт. В. Березовиця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_1 зі швидкістю 123 км/год, при дозволеній швидкості руху 50 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 TC 008352. Також при перевірці документів було встановлено, що водій не має прав керувати даним транспортним засобом, чим порушив п. 2.1А, 12.9Б ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачена ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 23 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У оскаржуваній постанові, одним з порушень вчинених позивачем зазначено, що останній керував транспортним засобом Lexus GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування ним, чим порушив вимоги пункту 2.1. «а» Правил дорожнього руху.

Так, відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом передбачена адміністративна відповідальність за частиною 2 статті 126 КУпАП у виді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено витяг з бази даних НАІС ГСЦ МВС України, а також копію постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.09.2020 у справі № 711/5469/20 та постанови Воловецького районного суду Закарпатської області від 11.12.2020, якими ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на строк три місяці.

Згідно частини 2 статті 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Відповідно до частини 4 статті 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.09.2020 набрала законної сили 02.10.2020, а постанова Воловецького районного суду Закарпатської області від 11.12.2020 - 22.12.2020, тобто позивача було фактично позбавлено права керування транспортним засобом на підставі вищевказаних постанов з 02.10.2020 по 02.01.2021 та з 22.12.2020 по 22.03.2021.

Відтак, станом на момент складання уповноваженою особою УПП в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, а саме 28.10.2022, строк позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом сплинув, отже позивач мав право керувати транспортним засобом.

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського № 474469 встановлено, що одразу після зупинки транспортного засобу Lexus GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 пред`явив патрульному поліцейському посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Будь які докази, які б свідчили про недійсність пред`явленого посвідчення водія в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним.

Щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП суд зазначає наступне.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, 28.10.2022 о 16 год. 25 хв. на 331 км автодорозі М-19 Доманове-Тереблече у населеному пункті смт. В. Березовиця ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_1 зі швидкістю 123 км/год, при дозволеній швидкості руху 50 км/год, чим порушив вимоги п. 12.9 б) ПДР України. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 TC 008352.

Пунктом 12.4 ПДР України встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/г.

Згідно вимог пункту 12.9 б) ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Факт руху автомобіля Lexus GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_1 в населеному пункті зі швидкістю 123 км/год, при дозволеній швидкості руху 50 км/год, підтверджується наданим відповідачем фотознімком, здійсненим сертифікованим приладом TruCam LTI 20/20 TC 008352 (файл: 1666974325_W2200_1028_162525.jmx).

Щодо посилань представника позивача на те, що на фотознімку з приладу TruCam не вказано швидкість якого саме транспортного засобу зафіксовано, то суд не приймає їх до уваги, оскільки принцип роботи лазерного вимірювача швидкості TruCam виключає можливість заміру іншого автомобіля.

Так, лазерний вимірювач швидкості «ТruCаm LTI 20/20» здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу +- 2 км/год. Для вимірювання швидкості поліцейським на відстані у близько 150-450 м виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

На фотознімку з приладу TruCam LTI 20/20 (файл: 1666974325_W2200_1028_162525.jmx) позначка оптичного прицілу направлена на автомобіль Lexus GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_1 та зафіксована його швидкість - 123 км/год.

Таким чином, відповідачем доведено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, а саме перевищення швидкості.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, але не доведено факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, суд дійшов висновку, що слід скасувати спірну постанову в частині притягнення позивача до відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП та змінити захід стягнення в межах, передбачених частиною 1 статті 122 КУпАП.

З огляду на наведене, позов підлягає до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку із поданням адміністративного позову до суду, суд керується положеннями частини 3 статті 139 КАС України, згідно якої при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 248,10 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 9, 121, 126, 245, 268, 280, 283, 285 КУпАП, ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 143, 241-246, 268, 269, 271-272, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Постановупро накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 719618 від 28.10.2022, винесену командиром роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Палій В.І., в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення в цій частині закрити.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Змінити захід стягнення, визначений постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 719618 від 28.10.2022, та накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 248,10 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова