Ухвала суду № 109140780, 22.02.2023, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 709/1224/21

Номер провадження 1-кп/697/22/2023

У Х В А Л А

22 лютого 2023 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Канів Черкаської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про участь в судових засіданнях поза межами скляного боксу при розгляді кримінального провадження № 12021250370000693 від 05.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 подав клопотання про порушення його прав, та надання йому дозволу перебувати в залі судових засідань поза межами скляного боксу. У клопотанні зазначає, що під час слухання справи в судовому засіданні, його тримають в загорожі зі скла (органічного скла), що суперечить ст.ст. 1, 3, 6 Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив суд подане клопотання задовольнити.

Прокурор не заперечував щодо задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_6 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 також не заперечував щодо заявленого клопотання.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження щодо клопотання обвинуваченого, оцінивши в сукупності всі обставини, на які посилаються учасники провадження, встановив наступне.

Відповідно до положень статті 350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 318 КПК України, судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань.

До обвинуваченого ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжено ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.01.2023 до 18 березня 2023 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою завжди пов`язаний з обмеженням основних прав та свобод людини та громадянина, гарантованих Конституцією України, Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, серед яких свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, недоторканість особи.

Відповідно до п. 11 Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України, Генеральної прокуратури України від 26.05.2015 №613/785/5/30/29/67/68 (далі - Інструкція), у залі судового засідання місце для тримання обвинувачених (підсудних), засуджених обладнується загородженнями відповідно до вимог ДБН.

В пункті 27 Інструкції зазначено, що за розпорядженням головуючого в судовому засіданні (судді-доповідача) начальник варти дозволяє спілкування обвинуваченому (підсудному), засудженому із захисником, прокурором та при цьому обвинувачений (підсудний), засуджений з-під охорони не звільняється.

Інструкція не містить випадків можливості перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, під час проведення судового засідання не в загородженні.

Крім того, головуючий не наділений правом дозволу перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не в спеціально відведеному місці загородженні.

Згідно вимог п. 3.16. наказу МВС від 20.01.2005 №60 дск (зі змінами), у залі судового засідання підсудні (обвинувачені) особи розміщуються за стаціонарним металевим загородженням або загородженням з органічного скла на лавах.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Згідно із загальними принципами застосування ст. 3 Конвенції щодо утримання підозрюваних у скляних кабінах чи огорожах під час судових засідань, сформульованими у прецедентній практиці ЄСПЛ, стаття 3 Конвенції містить абсолютну заборону катування та нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання.

Суд також враховує, що усі загородження, в яких знаходяться обвинувачені, запобіжний захід стосовно яких обраний у виді тримання під вартою, відповідають вимогам ДБН та надають можливість обвинуваченому ефективно використовувати свої права, зокрема право на захист, спілкування з захисником та іншими учасниками кримінального провадження.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 , який утримується під вартою, проводиться у залі судових засідань, що обладнаний скляною кабіною.

Так, вид і форма скляної кабіни є такою, що дозволяє обвинуваченому безперешкодно спілкуватись із захисником та отримувати правову допомогу, передавати документи, спілкуватись з іншими учасниками кримінального провадження та судом, працівники конвою не перешкоджають можливості спілкування обвинуваченого.

Обвинувачений перебуває один та має достатньо місця для того, щоб розкласти документи та робити необхідні нотатки.

Захисник має право знаходитись у безпосередній близькості з місцем утримання обвинуваченого та має можливість спілкуватися з підзахисним, при чому інші учасники кримінального провадження та служба конвою перебувають на відстані, що забезпечує можливість обвинуваченому конфіденційно спілкуватися зі своїм захисником та отримувати правову допомогу.

Також захисник та обвинувачений мають право спілкуватись як безпосередньо в ході розгляду справи, так і заявляти клопотання про оголошення перерви для такого спілкування.

Таким чином, обвинуваченим та стороною захисту не наведено переконливих аргументів, які б указували на те, що умови перебування обвинуваченого в даному судовому засіданні суперечать статтям 1, 3, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що факт перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під час кримінального провадження в скляній кабіні не включає елемента приниження, достатнього для досягнення мінімального рівня суворості, не спричиняє йому страждання або труднощі такої інтенсивності, що перевищують неминучий рівень страждань, властивих утриманню, не порушує право обвинуваченого на захист та справедливий суд, оскільки обвинувачений має можливість безперешкодного спілкування із захисником, в тому числі в ході судового засідання, має можливість робити нотатки та записи, необхідні для реалізації вказаного права.

Також суд зазначає, що у рішенні у справі «Рамішвілі та Кохреїдзе проти Грузії» ЄСПЛ вказував, що слід брати до уваги міркування безпеки, оскільки безпека в залі суду є умовою справедливого судового розгляду.

При розгляді даного клопотання, суд також враховує, що ОСОБА_6 раніше судимий (08.11.2011 Чорнобаївським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 13 років позбавлення волі, обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким. Крім того, інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення пов`язане із застосуванням фізичного насильства, що спричинило смерть людини, що свідчить про високий ризик суспільної небезпечності обвинуваченого та вказує на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що такий захід безпеки, як перебування обвинуваченого в скляній кабіні, є пропорційним обмеженням його прав як особи, що утримується під вартою, здійснюється відповідно до закону, не порушує його право на захист, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що перебування обвинуваченого на лаві в спеціально обладнаному місці в залі судових засідань не порушує права та свободи обвинуваченого, є необхідним та пропорційним заходом безпеки, відповідає вимогам закону, а також не впливає негативно на справедливість судового розгляду.

За таких обставин, клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про порушення його прав, та надання йому дозволу перебувати в залі судових засідань поза межами скляного боксу є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 1-29, 369-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про участь в судових засіданнях поза межами скляного боксу при розгляді кримінального провадження № 12021250370000693 від 05.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

суддя ОСОБА_2

суддя ОСОБА_3