Рішення № 10913533, 16.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.10р.Справа № 35/215-10 За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські

теплові мережі",

м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради

"Жилсервіс-3",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 193 641,92 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: Іщенко Ю.С., юрисконсульт, дов. 1303 від 27.08.2009р.

Від відповідача: представник не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача борг за спожиту теплову енергію у розмірі –186 317,40 ргн. та пеню в сумі - 7324,52 грн. посилаючись на невиконання Відповідачем зобов'язань за договором постачання теплової енергії №041427(040437) від 01.12.2007р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає в повному обсязі, посилаючись на те, що в порушення вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поставки теплоенергії Позивач не забезпечив встановлення приладу обліку теплоенергії, внаслідок чого не довів фактичну кількість спожитої Відповідачем теплоенергії, також вказує, що прострочення боржника настало внаслідок прострочення кредитора, який не відкрив спеціальний рахунок, на який відповідно до вимог постанови КМУ №1241 від 25.11.2009р. повинна зараховуватися плата за теплоенергію, просить в позові відмовити. Також вказує, що з 15.10.2008р. сторонами укладено угоду про зменшення теплового навантаження до 1,51 Гкал/міс., шо не враховано Позивачем в розрахунках.

У поясненні на відзив Позивач вказав, що відповідно до умов договору, що не суперечить п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією", обов`язок щодо встановлення приладу обліку покладено на Відповідача, за наслідками опалювального періоду було здійснено коригування плати за теплоенергію на 2120,42 грн, а спеціальні рахунки для нарахування плати за використану теплоенергію були відкриті ще в 2008р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, вказав, що борг до цього часу не сплачено.

Представник Відповідача в судове засідання 12.08.2010р. не з’явився.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів”від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" –енергопостачальна організація (надалі позивач) та Комунальним підприємством Дніпропетровської міської ради "Жилсервіс-3" - споживач (надалі відповідач) було укладено договір з додатками № 041427(040437) від 01.12.2007р. про постачання теплової енергії строком дії до 01.12.2010р. Договір сторонами не розірвано.

Відповідно до додатків №1 до договору постачання тепло енергії проводиться в гуртожиток за адресою вул. Г. Сталінграду, 14 з тепловим навантаженням 108,1 Гкал/міс, конторське приміщення з тепловим навантаженням 14,3 Гкал/міс та приміщення, що не використовується, з тепловим навантаженням 1,51 Гкал/міс, а всього на три об’єкти, що належать відповідачу. Заперечення відповідача в цій частині безпідставні, оскільки укладенням додатку від 15.10.2008р. до об’єктів теплопостачання було внесено додаткове приміщення, а не зменшено теплове навантаження, як вказує відповідач.

Згідно умов договору позивач поставляв відповідачу теплову енергію та в спірний період з листопада 2009р. по березень 2010р. включно надав послуг на суму 188437,82 грн, що підтверджується актами прийому -передачі виконаних робіт. Відповідач вказані акти не підписав, разом з тим мотивованих заперечень щодо причин не підписання не вказав, доказів відсутності теплової енергії не надав. Позивачем акти складені відповідно до умов договору та визначеного теплового навантаження розрахунковим шляхом, як це передбачено п. 5.2. договору. Заперечення відповідача щодо відсутності приладів обліку судом відхиляється, оскільки відповідно до п. 5.1. договору обов’язок по його встановленню покладено саме на споживача, зміни в договір в цій частині не вносилися, відсутність приладу обліку не впливає на обов’язок відповідача щодо оплати за спожиту теплоенергію, кількість якої визначається відповідно до нормативно-правових актів розрахунковим шляхом, як передбачено договором.

Відповідно до п. п. 7.3., 7.4. договору відповідач зобов’язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати позивачу вартість теплової енергії. Остаточний розрахунок відповідач зобов’язаний здійснювати впродовж 5 діб після одержання рахунку позивача не пізніше 10 числа місяця, який слідує за розрахунковим.

Також позивачем здійснено корегування обсягів спожитої теплової енергії на суму 2120,42 грн. Заборгованість становить 186317,40 грн, що підтверджується довідкою про стан заборгованості Відповідача від 14.07.2010р. та від 02.08.2010р.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

За умовами п. 8.2.3. договору за несвоєчасну оплату за теплову енергію відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 1% за кожний день прострочення від загальної суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка за період прострочення з 16.12.2009р. по 16.04.2010р. складає 7324,52 грн. та вірно розрахована Позивачем.

Посилання Відповідача на Ліцензійні умови, затверджені наказом Міністерства з питань житлово –комунального господарства України від 24.11.2009р. №370, щодо зобов`язання Позивача забезпечити постачання теплової енергії споживачам із застосуванням засобів вимірювальної техніки суд вважає необґрунтованими з наступних підстав. Відповідно до п. 3.6.2. вищезазначених Ліцензійних умов Позивач зобов`язаний «постачати теплову енергію споживачам згідно з укладеними з останніми відповідними договорами на постачання». Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. N1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією»прилади комерційного обліку теплової енергії в діючій системі теплопостачання, які використовуються для розрахунків за теплову енергію між теплопостачальною організацією та споживачем, повинна придбати і встановити теплопостачальна організація за умови, що такі витрати передбачені в договорі. А відповідно до договору №041437/040437 від 01.12.2007р. витрати на встановлення приладу обліку не перед бачені. При виникненні колізій в нормах права, застосовується норма права, прийнята органом влади, якому державою надано більше владних повноважень, тому положення ліцензійних умов слід приймати в тій частині, в якій вони не суперечать Постанові Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. N1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією».

Посилання Відповідача на те, що плата за теплову енергію повинна зараховуватися виключно на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання не звільняє його від обов`язку сплати за отримані послуги, крім того п. 2.5 Ліцензійних умов встановлено, що «розрахунки за теплову енергію як за товарну продукцію регулюються укладеними договорами».

Відповідно до п. п. 24, 27 «Правил користування тепловою енергією», які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198, по закінченню опалювального сезону споживачам МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі»зроблено перерахунок за спожиту теплову енергію, з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, та Позивачем були проведені корегування на суму 2 120,42 грн. Отже посилання Відповідача, що розрахунки визначені без урахування середньоміся чної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, се редньомісячної температури зовнішнього повітря, тощо є безпідставними.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин справи, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 275-277 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 649 Цивільного кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. N1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією», Ліцензійними умови, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово –комунального господарства України від 24.11.2009р. № 370, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради "Жилсервіс-3" – 49066, м. Дніпропетровськ, вул. Юних Ленінців, 26 (фактичне місцезнаходження – 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 14), код ЗКПО 32350346 (р/р 26006058675800 АКІБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" - 49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 37, код ЗКПО 32082770 (р/р 260383014429 в ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 305482) борг – 186317,40 грн (сто вісімдесят шість тисяч триста сімнадцять грн 40 коп), пеню – 7324,52 грн (сім тисяч триста двадцять чотири грн 52 коп), витрати по сплаті держмита – 1936,42 грн (одну тисячу дев`ятсот тридцять шість грн 42 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано 13.08.2010р.