Ухвала суду № 109134322, 21.02.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 лютого 2023 року м. Київ № 320/3709/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРІГ - АГРО Україна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБЕРІГ - АГРО Україна" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ від 15.07.2022 № 2701-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки";

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00186340704 від 18.08.2022 про завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 993 891,00 грн та штрафні (фінансові) санкції (штраф) - 248 472,75 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00186350704 від 18.08.2022 про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 166 481, 00 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00186360704 від 18.08.2022 про завищення суми податкового зобов`язання за звітний податковий період - 1 890 грн та штрафну (фінансову) санкцію (штраф) - 472,50 грн;

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві, що виразились у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлені актом перевірки від 25.07.2022 № 17371/26-15-07-04-02/40714818 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОБЕРІГ-АГРО Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2021 року".

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду суб"єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26 840,00 грн).

Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2023 - 2 684,00 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів поданого адміністративного позову, позивач просить суд скасувати податкові повідомлення рішення від 18.08.2022 № 00186340704, № 00186350704, № 00186360704, визнати протиправним та скасувати наказ від 15.07.2022 № 2701-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", а також визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".

У своїй позовній заяві, позивач акцентує увагу на тому, що вказаний спрі є спором немайнового характеру.

Так, при визнанні характеру адміністративного позову, як майнового або немайнового, необхідно врахувати наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Окремі рішення, прийнятті суб"єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майного стану фізичної або юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно - правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» встановлено, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням у його майнові права.

Отже за практикою Європейського союзу з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб"єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставого стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протпиправності рішень про визнання грошових зобов"язань платиників податків, про зменшенння суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно - господарських та штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб"єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновим.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення на загальну суму 1 411 207,25 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги немайнового характеру щодо визнання протиправними дії, що виразились у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлено актом перевірки від 25.07.2022 № 17371/26-15-07-04-02/40714818 "Про результати докуменатальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ОБЕРІГ - АГРО Україна" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточнийрахунок платника податку за грудень 2021 року" та скасування наказу про провадення перевірки від 15.07.2022 № 2701-п.

З урахуванням того, що спір є майового характеру та часткового сплачено позивачем (платіжні доручення від 26.01.2023 № 915, № 916, № 917, № 918, № 919 назагальну суму 13 420,00 грн), позивачу необхідно подати докази сплати судового збору у розмірі 13 116,11 грн (1,5 % від 1 411 207,25 грн + 2 684,00 грн + 2 684,00 грн = 23 852,11 грн - 13 420,00 грн).

Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Також відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У ч. 2 ст. 122 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження наказу про призначення перевірки, тому в даному випадку застосуванню підлягає загальний строк звернення до суду, встановлений КАС України.

В даному випадку, позивачем оспорюється у тому числі дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та наказ про призначення такої перевірки від 15.07.2022, однак до суду позивач звернувся лише в лютому 2023 року, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду

Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Позивачем до позовної заяви не подано жодної заяви або обгрунтованого клопотання щодо поновлення строку звернення до суду.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 13 116,11 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також обгрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду щодо визнання протиправними дій, що виразились у проведенні перевірки та скасування наказу від 15.07.2022 № 2701-п.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРІГ - АГРО Україна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, наказу - залишити без руху.

Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 13 116,11 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також обгрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду щодо визнання протиправними дій, що виразились у проведенні перевірки та скасування наказу від 15.07.2022 № 2701-п.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Головенко О.Д.