Ухвала суду № 109130524, 21.02.2023, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа №694/404/23

провадження № 1-кп/694/94/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2023 року місто Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка клопотання прокурора Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області про продовження застосування до обвинуваченого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Тарасівка Звенигородського району Черкаської області, громадянина України, непрацюючого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Звенигородського районного суду Черкаської області перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

На досудовому слідстві відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено до 21.02.2023 року.

Прокурором заявлено клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, яке обґрунтоване тим, що на даний час ризики, що були підставою для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою не зникли та не перестали існувати, а судовий розгляд по справі не проведений. Так, прокурор вказує на те, що обвинувачений вчинив дане кримінальне правопорушення із застосуванням насильства, що спричинило смерть, не має стійких соціальних зв`язків, на постійній основі вживає алкогольні напої, не має джерела доходу, оскільки не працевлаштований, особисто знайомий зі свідками кримінального правопорушення, обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі. Таким чином, на думку сторони обвинувачення, продовжують існування ризики ухилення обвинуваченого від суду, продовження ним злочинної діяльності, незаконного впливу на потерпілу та свідків кримінального правопорушення.

Потерпіла у підготовчому судовому засіданні підтримала позицію прокурора, просила строк дії запобіжного заходу продовжити.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що постійно проживає за вказаною адресою у с. Тарасівка Звенигородського району Черкаської області разом зі співмешканкою, наміру переховуватися від суду не має, отримує пенсію.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора, вказуючи на відсутність ризиків, зазначених прокурором, просив врахувати, що обвинувачений є раніше не судимою особою, є особою похилого віку, має постійний дохід у вигляді пенсії, має постійне місце проживання. Враховуючи наведене, просив суд змінити обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Оцінивши обставини, визначені ст. 178 КПК України, підстави, на які посилається прокурор у клопотанні, з точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, вислухавши пояснення прокурора, який підтримав заявлене ним клопотання, потерпілої, яка клопотання також підтримала, заперечення обвинуваченого проти клопотання прокурора, суд, враховуючи вагомість наявних у справі ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 23.08.2022 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.10.2022 року. В подальшому строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 був продовжений неодноразово (ухвала Звенигородського районного суду від 11.10.2022 року, ухвала Звенигородського районного суду від 05.01.2023 року, ухвала Звенигородського районного суду від 17.01.2023 року) і спливає 21.02.2023 року. При цьому були враховані ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування від суду через усвідомлення тяжкості покарання, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілу.

Проте, при обґрунтуванні клопотання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, прокурором не було надано відомостей про наявність будь-яких підстав вважати, що обвинувачений незаконно впливатиме на потерпілу та свідків за даним кримінальним провадженням, окрім доводу про те, що всі вони є мешканцями села Тарасівка і знайомі один з одним.

Також не було, на думку суду, доведено прокурором наявність ризику переховування обвинуваченого від суду, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що за зазначеною в обвинувальному акті адресою обвинувачений мешкає протягом більш, ніж десять років, мешкає разом зі співмешканкою, має постійний дохід у вигляді пенсії, є людиною похилого віку. Крім того, раніше обвинувачений не притягувався до кримінальної відповідальності, жодних спроб переховуватися від органів досудового слідства не робив.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року № 14-рп/2003, тяжкість кримінального праворушення не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Так, окрім тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміновано обвинуваченому, судом також враховуються вище вказані відомості щодо особи обвинуваченого та його поведінки та відсутність вагомих доказів з боку прокурора на підтвердження необхідності у продовженні застосування до обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вимоги ст. 177, 178, 183 КПК України, суд приходить до висновку про те, що на даний час суттєво зменшилися ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування свого клопотання та які були підставою для застосування до ОСОБА_4 саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Таким чином, є підставою вважати, що найбільш ефективним запобіжним заходом відносно обвинуваченого ОСОБА_4 та таким, який забезпечить неупередженість, повноту та всебічність процесу судового розгляду в даному випадку, та належну процесуальну поведінку обвинуваченого, буде цілодобовий домашній арешт, що відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так потерпілих і свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. ст.177,178,183,197,199 КПК України, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання прокурора та задовольнити клопотання сторони захисту, змінивши застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 60 (шістдесят) діб, тобто по 22 квітня 2023 включно.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 314, 331, 372 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - відмовити, клопотання сторони захисту задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженецю с. Тарасівка Звенигородського району Черкаської області, громадянину України, непрацюючому, з середньою спеціальною освітою, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- заборонити ОСОБА_4 цілодобово залишати своє фактичне місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- за першою вимогою з`являтись до суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Звільнити з під варти обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в залі суду.

Строк дії ухвали по 22.04.2023 року включно.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання до Звенигородського РВП ГУНП у Черкаській області за місцем проживання обвинуваченого.

Звенигородському РВП ГУНП у Черкаській області негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це суд.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 09-00 год. 22.02.2023 року.

Суддя: ОСОБА_7