Рішення № 10912905, 11.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.10 р.Справа № 13/90-10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Промимпэкс”, м. Обнінськ Калужська область, Російська Федерація

до відкритого акціонерного товариства „Дніпротяжбуммаш ім Артема”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 1527676 рублів РФ

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Крук Д. В. - представник ТОВ„Промимпэкс", доручення №19/2-10 від 11.06.2010 р.;

від відповідача: Олейник О. М. - представник, доручення №184 від 12.04.2010 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Промимпэкс”, м. Обнінськ Калужської області Російської Федерації (далі-позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Дніпротяжбуммаш ім Артема”, м. Дніпропетровськ (далі відповідач) яким просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти з урахуванням зміни позовних вимог у розмірі 1527076 рублів РФ, в т. ч. суму основного боргу 1272563 рублів РФ, пені у розмірі 254533рублів РФ, а також стягнути судові витрати у справі у розмірі 15270,76 рублів РФ - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобовязань за договором №50 від 25.06.2007 р.

Відповідач заперечував проти позовних вимог повністю, надав заяву про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені.

Ухвалою в. о. голови суду від 21.06.2010 р. продовжено строк вирішення справи по суті до 20.07.2010 р.

Ухвалою від 06.07.2010 р. за клопотанням представників сторін продовжено строк розгляду справи по суті до 29.07.2010 р.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо - запис) при розгляді справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні 29.07.2010 р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2007 р. між відкритим акціонерним товариством „Дніпротяжбуммаш ім Артема” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Промимпэкс” (покупець) був укладений договір №50 (далі договір), за умовами якого постачальник зобовязаний виготовити продукцію, а покупець сплатити та прийняти її за договірною ціною, а саме запасні частини до бумаговиготовлюючого обладнання - вал пресовий гранитний Q - 950 мм, L - 4900 мм, у кількості 1 одиниці за ціною на умовах FCA м. Дніпропетровськ - 59300 доларів США.

Згідно п. 3.3. договору, для набуття сировини, матеріалів та здійснення постачальником запуску продукції у виробництво, покупець був зобовязаний протягом 5ти банківських днів після підписання договору, на підставі виставленого постачальником договору, провести передплату у розмірі 50% від вартості продукції та повідомити постачальника про номер та дату платіжного доручення.

На виконання умов п. 3.3. договору покупець здійснив оплату в розмірі 764866,23 рублів РФ, що підтверджується платіжним дорученням №142 від 29.06.2007р. (а.с. 18), (що є еквівалентним 29650 доларів США по курсу ЦБРФ на 29.06.2007 р.)

20.06.2007 р. між постачальником та покупцем було укладено додаткову угоду №1 до договору №50 від 25.06.2007 р. щодо зміни вартості продукції, а саме: запасні частини до бумаговиготовлюючого обладнанню - вал пресовий гранитний Q - 950 мм, L - 4900 мм, в кількості 1 одиниці за ціною на умовах FCA - 86 000 доларів США. Інші умови договору залишились не змінними.

На виконання умов договору та додаткової угоди №1 Покупець здійснив оплату в розмірі 341686,58 рублів РФ, що підтверджується платіжним дорученням №171 від 03.08.2007р. (а.с. 17), (що є еквівалентним 13350 доларів США по курсу ЦБРФ на 03.08.2007 р.).

Строк виготовлення продукції був обумовлений вимогами п. 2.1. договору на протязі 220 днів з дати надходження передплати 50% від вартості замовлення на розрахунковий рахунок постачальника.

Таким чином, загальна сума передплати, що було сплачено покупцем становить 1106552,81 рублів РФ (що є еквівалентним 43 000 доларів США по курсу ЦБРФ на день сплати)

Листом №160 від 05.02.2008 р. (а.с. 39) відкрите акціонерне товариство «Дніпротяжмаш ім. Артема»(постачальник) повідомило товариство з обмеженою відповідальністю „Промимпэкс” (покупець) про неможливість виготовлення пресового гранітного вала по обумовленій раніше ціні та у строки та запропонувало збільшити вартість виготовлення продукції.

В свою чергу, покупець листом за №52 від 06.05.2008 р. (а.с.19), у звязку з невиконанням умов договору №50 від 25.06.2007 р. відкритим акціонерним товариством «Дніпротяжбуммаш ім. Артема», вимагав повернення передплати щодо умов договору у розмірі 1106552,81 рублів РФ, а також пені відповідно п.8.1. договору в розмірі 10% від непоставленої у строк продукції в рублях РФ за курсом на день сплати (8600 доларів США), після чого просив вважати договір №50 від 25.06.2007 р. розірваним.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Промимпэкс” направило на адресу відкритого акціонерного товариства «Дніпротяжбуммаш ім. Артема» претензію за №149 від 29.10.2008 р. (а.с. 21) про повернення грошових коштів передплати та пені у загальному розмірі 1342192,91 рублів РФ, на яку відповіді не отримав.

За заявою позивача, з урахування зміни позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 1527076 рублів РФ, в т. ч. суму основного боргу 1272563 рублів РФ, пені у розмірі 254533рублів РФ.

20.05.2010 р. до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

- 25.06.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Промимпэкс” та відкритим акціонерним товариством «Дніпротяжбуммаш ім. Артема», був підписаний договір №50 щодо виготовлення продукції, а не передачу продукції у власність покупця. Таким чином, договір, який підписаний позивачем та відповідачем є договором підряду, а не поставки чи купівлі-продажу. За ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;

- сума попередньої оплати у розмірі 1106 552,81 рублів РФ не може бути повернена, так як відповідно до ст. 850 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду, а відповідно до п. 3.3 договору передплата у розмірі 50% - це гроші на придбання сировини та матеріалів для запуску виробництва продукції підрядником, тобто для виконання умов договору, які покупець зобовязаний на протязі 5 (пяти) банківських днів після підписання договору, на підставі предявленого підрядником рахунку, сплатити у розмірі 50% від вартості продукції;

- відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду встановлюється ціна роботи. Ціна роботи встановлена у п. 3.1. договору, та відповідно ч.3 ст.843 Цивільного кодексу України включає в себе відшкодування витрат підрядчика та оплату за виконану ним роботу. До витрат підрядника відноситься витрати на вартість матеріалів та обладнання. У відповідності п.3.3 договору покупець зобовязаний здійснити передплату у розмірі вартості продукції для придбання сировини та матеріалів і здійснення підрядником запуску продукції. Таким чином, вказана сума передплати є компенсацією витрат підрядника (ВАТ «Дніпротяжбуммаш ім. Артема») на придбання сировини та матеріалів для запуску продукції до виробництва;

- щодо стягнення пені з ВАТ «Дніпротяжмаш ім. Артема», відповідач вважає що сплив строк позовної давності, оскільки строк нарахування штрафних санкцій (пені) спливає після 6 місяців з дня, коли зобовязання повинно бути виконаним, тобто 01.01.2009 р. У відповідності зі ст. 258 Цивільного кодексу України, строк позовної давності щодо стягнення пені 1 рік, тобто строк позовної давності для стягнення пені пройшов 02.01.2010 р., але позовну заяву позивачем подано - 25.02.2010 р., тобто з пропущенням строку позовної давності. Суми пені у відповідності до п.8.1 договору встановлена у розмірі 0,1 % від вартості непоставленої у строк продукції за кожен день прострочки, але не більше 10 % від вартості непоставленої продукції. Позивач заявив, що на нинішній час сума пені становить 10 % від суми непоставленої продукції, тобто 8600 доларів США.

Текст договору №50 від 25.06.2007 р. свідчить, що його було укладено у м. Дніпропетровську в Україні. Виконання умов договору передбачено також в Україні (п. 4.1 Договору), на умовах на умовах FCA м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 98, згідно до міжнародних правил Інкотермс (у ред. 2000 р.)

Пунктом 9.2 договору встановлено, що при виконанні умов договору сторони керуються діючим законодавством України, Росії та міжнародними договорами.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних відносин законодавства України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, щозвичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, факт не виконання відповідачем зобовязань за договором укладеним між сторонами, щодо повної оплати поставленого товару, матеріалами справи встановлено, та відповідачем не спростовано.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

12.07.2010 р. до господарського суду від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені - один рік, що встановлений ст. 258 Цивільного кодексу України, з наступних підстав:

- у договорі передбачена поставка продукції (п. 4.1.), але строк поставки продукції у договорі не передбачений. Пунктом 2.1 договору передбачений строк виготовлення продукції, а не поставки. У такому випадку строк поставки продукції буде строком дії договору, тобто 30.06.2008 р. (п.10.1. договору), таким чином строк виконання зобовязання за поставкою 30.06.2008 р.

- відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, таким чином нарахування пені починається 01.07.2008 р. та припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто 01.01.2009 р.

В даному випадку строк позовної давності для стягнення пені сплив 01.01.2010 р.

Позовна заява позивачем подана 25.02.2010 р., таким чином позовна давність щодо стягнення пені сплила до предявлення позивачем позову.

Суми пені у відповідності до п.8.1 Договору встановлена в розімірі 0,1 % від вартості непоставленої у строк продукції за кожен день прострочки, але не більше 10 % від вартості непоставленої продукції.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем здійснений розрахунок пені поза межами строку позовної давності.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок суми пені виконаний позивачем без врахування обставин справи та вимог положення ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якими передбачено строки нарахування пені та строки позовної давності.

Виходячи з наведеного, строк позовної давності для стягнення пені сплив 01.01.2010 р. Позовна заява позивачем подана 25.02.2010 р., таким чином позовна давність щодо стягнення пені сплила до предявлення позивачем позову.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, суд вважає що відповідач належним чином не виконав свої, встановлені договором №50 від 25.06.2007 р. майново-господарські зобовязання перед позивачем з виготовлення та поставки продукції, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 1272 563 рублів РФ є обґрунтованими, в частині стягнення пені слід відмовити, застосувавши строк позовної давності.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 43, 49, 82 85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш” ім.Артема (49034, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Білостоцького, 98; код ЄДРПОУ 00218911) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Промимпэкс»(общество с ограниченной ответственностью „Промимпэкс”, 249037, Росия, Калужская область, г. Обнинск, пр. Ленина, 75-А ; идентификационный номер юридического лица 4025077612) суму основного боргу 1 272563 рублів РФ (один мільйон двісті сімдесят дві тисячі пятсот шістдесят три рубля РФ), витрати по сплаті державного мита - 12 725,63 рублів РФ (дванадцять тисяч сімсот двадцять пять рублів 63 коп. РФ); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 196,66 грн. (сто девяносто шість грн. 66 коп).

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Рішення підписано 11.08.2010 р.