Ухвала суду № 109126094, 17.11.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25115/22

Провадження № 1-кс/761/14000/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду клопотання слідчого СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022100100003268 від 11.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувсядо слідчогосудді зклопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в розмірі 1818 гривень 50 копійок купюрами номіналом 200 гривень з номером ПЗ7585234, номіналом 200 гривень з номером СЖ3631651, номіналом 200 гривень з номером ТВ7118630, номіналом 100 гривень з номером УФ3192821, номіналом 100 гривень з номером СД9607104, номіналом 100 гривень з номером СЖ5809207, номіналом 100 гривень з номером МЛ6009949, номіналом 100 гривень з номером УН7303009, номіналом 100 гривень з номером УГ3227424, номіналом 100 гривень з номером УЦ1821771, номіналом 100 гривень з номером УЗ4755271, номіналом 100 гривень з номером УИ9667178, номіналом 100 гривень з номером УБ5679045, номіналом 100 гривень з номером УК2791638, номіналом 100 гривень з номером ЗГ0930562, номіналом 5 гривень з номером СД2714354, одна металева монета номіналом 10 гривень, три металеві монети номіналом по 1 гривні, металева монета номіналом 50 копійок.

Мотивуючи клопотанняслідчий зазначає,що слідчим відділенням відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100003268 від 11.11.2022.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих майнових злочинів, останній раз 12 листопада 2020 року Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 3 роки 7 місяців позбавлення волі, належних для себе висновків не зробив, та маючи не зняту і не погашену, у встановленому законом порядку судимість, обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового умисного, корисливого кримінального правопорушення, за наступних обставин.

Так, 11 листопада 2022 року, близько 21 години 50 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні готелю «Софія», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 19, помітив ресторан «Марко», який розташований в цокольному приміщенні готелю в якому було вимкнено світло та не було працівників ресторану.

В цей час, у ОСОБА_5 , винник раптовий умисел на таємне та повторне, викрадення чужого майна, яке знаходилось в приміщенні ресторану «Марко», в умовах воєнного стану, який діє на території України відповідно до Указу Президента України № 573/2022 від 12 серпня 2022 року.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне та повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , 11 листопада 2022 року, близько 21 годині 54 хвилин, зайшовши до приміщення ресторану «Марко», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 19, став оглядати приміщення та підійшовши до барної зони, помітив касовий апарат, який був без нагляду, розуміючи що за його діями ніхто не спостерігає, та не зможе завадити, використовуючи обставини, що склались, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, проник до сховища, а саме до касового апарату, звідки взяв (викрав) грошові кошти в розмірі 1 400 гривень, які належать ТОВ «Софія Готель Київ» ЄРДПОУ 44317401 та став вживати заходи щодо втечі з місця злочину.

Однак, в момент заволодіння грошовими коштами, які знаходилися у касовому апараті, злочинні дії ОСОБА_5 , були помічені охоронцем ресторану, який висловив вимогу зупинитись та повернути грошові кошти. Проте, ОСОБА_5 , не зважаючи на вимогу охоронця ресторану своїх злочинних дій не припинив, а навпаки разом із викраденими грошовими коштами вибіг з приміщення ресторану «Марко», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 19, та побіг в напрямку вул. Софіївській в м. Києві, де був затриманий працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_5 , відкрито заволодів грошовими коштами в розмірі 1400 гривень, які належать ТОВ «Софія Готель Київ», ЄРДПОУ 44317401 та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, маючи можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

11.11.2022, слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 19, в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході затримання в останнього було виявлено та вилучено: грошові кошти в розмірі 1 818 гривень та 50 копійок, які поміщено до спеціального пакету Національна поліція України з індивідуальним номером WAR 0127225.

12.11.2022 слідчим СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві проведено огляд вмісту спеціального пакету WAR 0127225 в якому виявлено: купюру номіналом 200 гривень з номером ПЗ7585234, купюру номіналом 200 гривень з номером СЖ3631651, купюру номіналом 200 гривень з номером ТВ7118630, купюру номіналом 100 гривень з номером УФ3192821, купюру номіналом 100 гривень з номером СД9607104, купюру номіналом 100 гривень з номером СЖ5809207, купюру номіналом 100 гривень з номером МЛ6009949, купюру номіналом 100 гривень з номером УН7303009, купюру номіналом 100 гривень з номером УГ3227424, купюру номіналом 100 гривень з номером УЦ1821771, купюру номіналом 100 гривень з номером УЗ4755271, купюру номіналом 100 гривень з номером УИ9667178, купюру номіналом 100 гривень з номером УБ5679045, купюру номіналом 100 гривень з номером УК2791638, купюру номіналом 100 гривень з номером ЗГ0930562, купюру номіналом 5 гривень з номером СД2714354, одна металева монета номіналом 10 гривень, три металеві монети номіналом по 1 гривні, металева монета номіналом 50 копійок. Зазначені грошові кошти разом з первинним пакуванням поміщено до спеціального пакету №WAR0108377.

Слідчий в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник майна у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання, заяв та клопотань не надійшло.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Постановою слідчого СВ ВП №4 Шевченківського управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 від 12.11.2022 вилучені грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022100100003268 від 11.11.2022.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши додані до матеріалів клопотання докази, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити, наклавши арешт на вилучене майно, оскільки вони мають значення для кримінального провадження та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто містить ознаки речових доказів, зазначених у ст. 98 КПК України.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1) грошові кошти в розмірі 1 818 гривень 50 копійок купюрами номіналом 200 гривень з номером ПЗ7585234, номіналом 200 гривень з номером СЖ3631651, номіналом 200 гривень з номером ТВ7118630, номіналом 100 гривень з номером УФ3192821, номіналом 100 гривень з номером СД9607104, номіналом 100 гривень з номером СЖ5809207, номіналом 100 гривень з номером МЛ6009949, номіналом 100 гривень з номером УН7303009, номіналом 100 гривень з номером УГ3227424, номіналом 100 гривень з номером УЦ1821771, номіналом 100 гривень з номером УЗ4755271, номіналом 100 гривень з номером УИ9667178, номіналом 100 гривень з номером УБ5679045, номіналом 100 гривень з номером УК2791638, номіналом 100 гривень з номером ЗГ0930562, номіналом 5 гривень з номером СД2714354, одна металева монета номіналом 10 гривень, три металеві монети номіналом по 1 гривні, металева монета номіналом 50 копійок.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1