Ухвала суду № 109123604, 21.02.2023, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1880/22

Номер провадження 2/573/46/23

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 лютого 2023 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Свиргуненко Ю.М.

з участю секретаря: Федорченко Г.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

29 грудня 2022 року до Білопільського районного суду надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою від 05 січня 2023 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 03 лютого 2023 року. У п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву (а. с. 47-47).

Протокольною ухвалою від 03 лютого 2023 року розгляд справи відкладено на 21 лютого 2023 року в зв`язку з неявкою сторін (а. с. 55).

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» у судові засідання двічі не з`явився без повідомлення причин, заяв про розгляд справи в його відсутність чи відкладення розгляду на іншу дату не подав (а. с. 50, 58).

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив на позов не подав (а. с. 50, 59-60).

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Частиною другою статті 43 ЦПК України встановлений обов`язок учасників справи добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто, цивільне процесуальне законодавство накладає на учасників справи певні процесуальні обмеження, спрямовані на забезпечення дотримання процесуальних строків розгляду справи та на унеможливлення зловживання ними своїми процесуальними правами, в тому числі шляхом безпідставного затягування розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз`яснено, що суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК України (2004 року), перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

При цьому процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13 (провадження № 61-36375св18).

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» № 11681/85).

Матеріалами справи підтверджується, що справа призначалася до розгляду на 03 лютого та 21 лютого 2023 року. У вказані судові засідання представник ПАТ КБ «ПриватБанк» викликався завчасно, шляхом направлення судових повісток на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказану у позовній заяві та в заяві про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, які були доставлені позивачу відповідно 05 січня та 03 лютого 2023 року (а. с. 50, 58).

Отже, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, однак у судові засідання жодного разу не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справі без його участі не подав. При цьому суд наголошує, що саме позивач має бути у першу чергу зацікавлений у розгляді його позовних вимог у розумний строк.

Оскільки позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явився в судові засідання (03 та 21 лютого 2023 року), не скористався правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 257-258, 260-261, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу буде подано протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: