Рішення № 10912245, 09.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.10р.Справа № 17/208-10 За позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - Фарм, ЛТД", м. Київ

до Приватного підприємства "Медпром Капітал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 8313 грн. 99 коп.

Суддя Суховароров А.В.

Представники:

від позивача: Хасін В.К., довір. № 492 від 03.06.10р.;

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" звернулось у червні 2010 року із позовом до Приватного підприємства "Медпром Капітал", у якому, з урахуванням уточнень внесених заявою № 478/2 від 13.07.10р., просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 7 813 грн. 99 коп. заборгованості, з яких: 6 298 грн. 40 коп. основного боргу, 1 359 грн. 68 коп. штрафу, 37 грн. 86 коп. 3% річних, 118 грн. 05 коп. втрат від інфляції, а також судові витрати у справі. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договором поставки № 46149 від 16.11.09р.

Представник позивача наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог, оскільки сплата відповідачем суми 500,00 грн. проведена в ході розгляду спору і є нічим іншим, як визнання існування перед позивачем спірної заборгованості.

Відповідач відзив на позов по суті спору не надав, уповноважений представник відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі, у судове засідання не з’явився, у зв’язку із чим справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

16.11.2009 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 46149 (далі - Договір), у відповідності із умовами якого позивачем поставлено покупцю товар медичного призначення на загальну суму 6798,40 грн., що підтверджується наявними у справі двосторонніми видатковими накладними та довіреностями на одержання товару, за який відповідач повинен здійснити оплату в строк зазначений у накладній з відстрочкою у 30 календарних днів з моменту поставки.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України, цивільні (господарські) зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вивчивши долучені до матеріалів справи документи суд встановив, що позивачем взяті на себе зобов’язання виконувались належним чином, в строк та на замовлення відповідача.

Однак, такого виконання умов Договору з боку відповідача не вбачається, так як станом на 02.04.2010 р. покупцем не оплачено вартість отриманого від постачальника товару на загальну суму 6798,40 грн., де факт поставки товару підтверджується належно.

Разом з тим, в ході розгляду спору позивачем надані докази сплати відповідачем суми 500,00 грн. вартості спірного товару, отже ці його грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, на час розгляду спору у відповідача перед позивачем існує основний борг в розмірі 6298,40 грн., оскільки доказів добровільної сплати відповідачем до матеріалів справи не надано, а обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростовано.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

За умовами п. 12.5 Договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 20% від простроченої суми оплати, розмір якого становить суму 1359,68 грн. (6798,40 грн. х 20%).

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

На підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу за спірний період розмір інфляційних втрат у сумі 118,05 грн., а також розмір 3% річних у сумі 37,86 грн., що відображається із обґрунтованих розрахунків позивача.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В зв’язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом до присудження стягнення заборгованості в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-33, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Медпром Капітал" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, буд. 63; ЄДРПОУ 36607389) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - Фарм, ЛТД" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-а; ЄДРПОУ 21642228) суму 6298,40 грн. (шість тисяч двісті дев’яносто вісім грн. 40 коп.) основного боргу, 1359,68 грн. (одна тисяча триста п’ятдесят дев’ять грн. 68 коп.) штрафу, 37,68 грн. (тридцять сім грн. 86 коп.) 3% річних, 118,05 грн. (сто вісімнадцять грн. 05 коп.) індексу інфляції, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог провадження - припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –23.07.10р.