Ухвала суду № 109122373, 20.02.2023, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2757/23

Провадження № 1-кс/344/1218/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2023 року місто Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023091010000362 від 31 січня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий слідчого відділу Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, в обґрунтування якого зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що з 26 листопада 2022 року ОСОБА_5 проживав спільно із ОСОБА_6 у приміщенні літньої кухні в АДРЕСА_1 .

Надалі ОСОБА_5 стало відомо про те, що власники вищевказаного домоволодіння перебувають за межами території України, та те, що будинок знаходиться без нагляду, після чого в останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, під час дії воєнного стану, 05 грудня 2022 року ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, спрямований на таємне викрадення чужого майна, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення та таємного викрадення чужого майна, що знаходилось у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , прийшов на територію зазначеного помешкання, де шляхом віджиму металопластикового вікна, незаконно проник у приміщення вказаного будинку, звідки таємно викрав наступне майно, а саме: плазмовий телевізор марки «LG », чорного кольору, вартістю 9582 гривень; одну срібну сережку, 600 проби, вартістю 31,46 гривень; одну срібну сережку, 925 проби, вартістю 72,72 гривень; срібний перстень, 925 проби, вартістю 1178 гривень.

Унаслідок протиправних дій ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 10864,18 гривень.

Крім того, 04 січня 2023 року ОСОБА_5 повторно проник у невстановлений період часу до будинку АДРЕСА_2 та викрав наступні речі, а саме: праску марки «Braun», біло-фіолетового кольору, вартістю 961 грн; електричний конвектор обігрівач марки « Thermooval », білого кольору, вартістю 1743 грн.

Надалі 06 січня 2023 року ОСОБА_5 , перебуваючи поруч будинку АДРЕСА_2 , у зв`язку із відсутністю власних коштів для проживання та харчування, у останнього виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: мікрохвильової пічі марки «Grunhelm», білого кольору, вартістю 1142 грн; мікрохвильової пічі марки «Grunhelm», білого кольору, вартістю 1142 грн; електрочайнику марки «RZTK», чорного кольору, вартістю 635 грн; електрогрилю марки «Delonghi », сірого кольору, вартістю 4967 грн.

Унаслідок протиправних дій ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 7886 грн.

09 січня 2023 року ОСОБА_5 у невстановлений період часу, перебуваючи поруч будинку АДРЕСА_2 , у зв`язку із відсутністю власних коштів для проживання та харчування, у останнього виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: пилососу марки « LG», сіро-бежевого кольору, вартістю 967 грн; ігрової приставки марки «Sony», чорного кольору, вартістю 1067 грн; сталевого радіатору, білого кольору, вартістю 650 грн; бойлеру марки « ThermoAlliance», білого кольору, вартістю 4923 грн.

Унаслідок протиправних дій ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 7607 гривень.

11 січня 2023 року ОСОБА_5 у невстановлений період часу, перебуваючи поруч будинку АДРЕСА_2 , у зв`язку із відсутністю власних коштів для проживання та харчування, у останнього виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: мідного радіатору, вартістю 1533 гривень.

Унаслідок протиправних дій ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 1533 гривень.

30 січня 2023 року ОСОБА_5 у невстановлений період часу, перебуваючи поруч будинку АДРЕСА_2 , у зв`язку із відсутністю власних коштів для проживання та харчування, у останнього виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна на загальну суму 3515 гривень, а саме: чотирьох радіаторних кранів, загальною вартістю 400 грн; рушникосушарки, металевої, сірого кольору, вартістю 878 грн; рушникосушарки, металевої, білого кольору, вартістю 1083 грн; кухонної мийки із нержавіючої сталі, сірого кольору, вартістю 317 грн; лійкиу для душу із шлангом марки «Zegor », вартістю 183 грн; лійки для душу із шлангом, вартістю 133 грн; змішувача марки « Zegor », вартістю 521 грн.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 1533 гривень.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , непрацюючий, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з середньо-спеціальною освітою, неодружений, згідно ст. 89 Кримінального кодексу України раніше не судимий.

17 лютого 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, шляхом вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 .

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень обґрунтовується зібраними під час кримінального провадження доказами, а саме: даними, які містяться у протоколі допиту потерпілої, свідків, протоколах огляду відеозаписів, протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , відповідно ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, належать до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до восьми років

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

За таких обставин слідчий за погодженням з прокурором просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Слідчий у судовому засіданні підтримала вимоги клопотання, просила клопотання задовольнити.

Підозрюваний свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав, просив застосувати щодо нього більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою..

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно достатті 29 Конституції України, статті 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 pоку,статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства, кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

За змістом статей 131-132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною першою статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини другої статті 183 Кримінального процесуального кодексу Українивизначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо за наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у частині першій статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які існують та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: пункти перший, та п`ятий вказаної статті.

Так, про існування вказаних ризиків свідчать такі обставини:

- пункт 1 можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки покарання за злочини, в яких підозрюється ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, передбачає можливе позбавлення волі строком до восьми років, що свідчить про можливість підозрюваного здійснити спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду.

- пункт 5 вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 у минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та на теперішній час підозрюється у вчинення нового умисного злочину, офіційно не працює, джерело доходів невідоме, що свідчить про можливість вчинення ним у майбутньому нових злочинів з метою незаконного збагачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та інші), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.

Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Отже, на стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: даними, які містяться у протоколі допиту потерпілої, свідків, протоколах огляду відеозаписів, протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України, належать до категорії тяжких, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у пунктах 1, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, дані ризики наявні та продовжують існувати.

При цьому обрання інших запобіжних заходів, крім тримання під вартою, також є неможливим в силу наступних обставин.

Обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку є неможливим, оскільки до органів досудового розслідування та до суду не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки також буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов`язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, ніж інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов`язання, яке також, на думку слідчого судді, в даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.

Обрання запобіжного заходу суто у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу, є неможливим з огляду на те, що слідчому судді не представлено відомостей щодо наявності у підозрюваного постійного місця роботи або джерел його доходів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому такий запобіжний захід як застава буде завідомо непомірним для нього.

Щодо доводів підозрюваного, що слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, то слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не гарантуватиме виконання покладених на підозрюваного обов`язків, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також, як встановлено у судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_5 має зареєстроване місце проживання у м. Галич Івано-Франківської області, але фактично проживає у м. Івано-Франківськ без укладення договору оренди.

У той же час обставини, що зазначені підозрюваним, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно нього, оскільки дані обставини є такими, які характеризують підозрюваного, і не виключають наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, і самі по собі є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного з огляду на конкретні обставини справи.

Також слідчий суддя зазначає, що підозрюваним не доведено у судовому засіданні, що ризики, на які посилається прокурор, відсутні або зменшились та/або наявність інших підстав для застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування, прокурором, доведено наявність ризиків, які існують та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, тому слідчий суддя приходить висновку, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не виправдовує себе та не зможе забезпечити цілей кримінального провадження і не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує і превентивний характер такого запобіжного заходу, вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тяжкість злочинів, характеризуючи особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я, відсутність соціальних зв`язків, відсутність джерела доходів, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених статтею 177Кримінального процесуального кодексу України, та відтак приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий за погодженням з прокурором у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та встановлені у судовому засіданні, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків і є співмірним та доцільнимзадля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Разом із тим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (частина третя статті 183 Кримінального процесуального кодексу України).

Розмір застави, у відповідності до пункту 2 частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сумазаставиповинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухиленнявід слідствата суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбитиуособи,щодоякоїзастосовано заставу,якесь бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина четверта статті 182 Кримінального процесуального кодексу України), зважаючи на обставини кримінальних правопорушень, тяжкість злочинів, які інкримінуються підозрюваному та його наслідки, характеристику підозрюваного та його майновий і сімейний стан, стан здоров`я, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, передбачений для даної категорії злочинів в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень нуль копійок.

Окрім цього, слідчий суддя, відповідно до частини третьої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

За змістом частини другої статті 197 Кримінального процесуального кодексу України,строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Таким чином, строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту взяття під варту в залі суду, а саме з 20 лютого 2023 року.

Відповідно до частини четвертої статті 202 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Підсумовуючи все вищенаведене, слідчий суддя вважає, що поза розумним сумнівом більш м`які запобіжні заходи не зможуть у повній мірі запобігти наведеним ризикам, що існують, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження, тому клопотання підлягає до задоволення і слід застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 квітня 2023 року включно, але виключно в межах строку досудового розслідування та визначити розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з викладеного, відповідно до статей 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 квітня 2023 року включно в межах строку досудового розслідування.

Підозрюваного ОСОБА_5 взяти під варту в залі суду.

Тримання під вартою ОСОБА_5 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установавиконання покарань (№12)».

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720,00 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень нуль копійок у національній грошовій одиниці, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в національній грошовій одиниці (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158201720355259002000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з іншими учасниками кримінального провадження;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, що підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Строк дії ухвали до 20 квітня 2023року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 21 лютого 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1