Рішення № 109109574, 20.02.2023, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 року м. Житомир справа № 240/33539/22

категорія 112010100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у виплаті їй допомоги на поховання чоловіка ОСОБА_2 у двомісячному розмірі щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке отримував чоловік на момент смерті;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити їй допомогу на поховання чоловіка ОСОБА_2 у двомісячному розмірі щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке отримував чоловік на момент смерті;

- витребувати у відповідача належним чином засвідчену копію довідки про розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке ОСОБА_2 отримував на момент своєї смерті.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що дії відповідача щодо відмови у виплаті їй допомоги на поховання чоловіка ОСОБА_2 вважає протиправними, оскільки, як стверджує, пенсія за віком та щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці мають однакову правову природу, тому право особи на отримання допомоги на поховання, як складова на соціальний захист, є її конституційним правом.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач до суду направив відзив на позову заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи стверджує, що дії Управління є правомірними та вмотивованими. Померлий ОСОБА_2 був суддею у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання, призначене відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а отже компенсація витрат на його поховання має бути виплачена відповідно до Порядку №62. Згідно з рішенням Ради суддів України від 16.09.2016 року №62 витрати на поховання та увічнення пам`яті суддів та суддів у відставці можуть здійснюватись безпосередньо судом чи відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою щодо виплати допомоги на поховання померлого чоловіка-судді у відставці ОСОБА_2 .

Листом від 29.06.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило, що померлий чоловік ОСОБА_2 отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та у зв`язку зі смертю 08.06.2022 його знято з обліку як отримувача пенсії в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області. Допомога на поховання померлих суддів у відставці, які перебували на обліку як одержувачі довічного грошового утримання судді у відставці, органами Пенсійного фонду не виплачується.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті допомоги на поховання, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону №1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Відповідно до статті 53 Закону №1058-IV, у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Частиною 1 статті 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1402-VIII), судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно з пунктом 7 частини 5 статті 48 Закону №1402-VIII, незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом.

У рішенні від 08 червня 2016 року у справі №4-рп/2016 Конституційний Суд України наголошував, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Виплата довічного грошового утримання нерозривно пов`язана з конституційно визначеним статусом професійного судді та не є видом пенсії у розумінні норм національного законодавства.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 отримував щомісячне довічне грошове утримання, яке передбачено спеціальним Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Суд зазначає, що щомісячне довічне грошове утримання не є видом пенсійних виплат і, відповідно, не належить до сфери пенсійного забезпечення, а є формою соціального забезпечення суддів, яке характеризується особливостями правового регулювання й фінансування, що принципово унеможливлює ототожнення понять «пенсія» та «щомісячне довічне грошове утримання суддям».

Відповідно до частини 7 статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що головні розпорядники коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів забезпечують здійснення судами видатків на поховання та увічнення пам`яті суддів, у тому числі суддів у відставці, у межах видатків, передбачених для судів у державному бюджеті на відповідний рік.

Рішенням Ради суддів України № 62 від 16.09.2016, визначено Порядок компенсації витрат на поховання та увічнення пам`яті суддів, у тому числі суддів у відставці, який розроблено відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та яким визначено механізм компенсації визначених витрат.

Так, відповідно до п. 4, 6 даного Порядку, витрати на поховання та увічнення пам`яті суддів та суддів у відставці можуть здійснюватися безпосередньо судом чи відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України щодо місцевих судів, або компенсуватися виконавцю волевиявлення померлого. Для здійснення компенсації особа, яка здійснила поховання, надає заяву про компенсацію понесених витрат та доданих до неї оригіналів документів, згідно з якими було проведено оплату послуг, визначених у розділі ІІ цього Порядку.

Таким чином, суд переконаний, що для осіб, які здійснили поховання та увічнення пам`яті суддів та суддів у відставці, які отримували щомісячне довічне грошове утримання, встановлено інші соціальні гарантії та інший порядок отримання допомоги на поховання, ніж той, що передбачений ст.53 Закону №1058-IV для пенсіонерів, які отримують пенсію на умовах зазначеного закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не має права на отримання відповідно до ст. 53 Закону №1058-IV допомоги на поховання свого чоловіка, який на момент смерті отримував щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів", а тому відмова відповідача у виплаті їй такої допомоги є правомірною.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа