Вирок № 109104717, 20.02.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/1797/22

Номер провадження 1-кп/711/244/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2023 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022250000000035 від 14.03.2022 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси, громадянки України, росіянки за національністю, з вищою освітою, пенсіонерки, одруженої, зареєстрованої та мешканки: АДРЕСА_1 , не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.2 ст.110 та ч.2 ст.111 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1

04.03.2022 приблизно о 6 годині 30 хвилин ОСОБА_8 , проходячи повз колишній Будинок офіцерів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, і де зараз розташована військова частина НОМЕР_1 , побачивши, що наразі там зведені блокпости з бетонних блоків та насипних мішків, сфотографував на належний йому телефон марки «Samsung Galaxy J5» вказану локацію з метою показати ці фото своїй дружині ОСОБА_6 .

08.03.2022 о 10 годині 58 хвилин ОСОБА_8 переслав у месенджері «Viber» своїй дружині ОСОБА_6 на належний їй планшет HUAWEI AGS-W09 три фотографії перелічених вище фортифікаційних споруд, зведених поблизу Будинку офіцерів у м. Черкаси.

У той же день о 19 год. 32 хв, ОСОБА_6 , з метою нанесення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, з використанням месенджеру «Viber» з номером мобільного телефону НОМЕР_2 , встановленому на власному планшеті HUAWEI AGS-W09, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, надіслала описані вище 3 (три) фотографії місця постійної дислокації підрозділів ЗСУ, за адресою: АДРЕСА_2, та їх фортифікаційного стану, представникам іноземних держав, а саме абонентам: «ОСОБА_12» на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , «ОСОБА_13» на номер мобільного телефону НОМЕР_4 та « ОСОБА_9 » на номер мобільного телефону НОМЕР_5 , зазначивши при цьому, в дописах до цих фотографій про боєкомплектування за місцем дислокації вказаних підрозділів ЗСУ, а також необхідність нанесення по них вогневого удару ЗС РФ з метою послаблення обороноздатності України на території Черкаської області.

У відповідності до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 № 6/1/67 від 14.03.2022, сукупні відомості, які передала ОСОБА_6 представникам РФ щодо розташування військових частин (військових установ та організацій) в умовах воєнного стану, несе в собі загрозу національній безпеці та обороноздатності України, життю та здоров`ю військовослужбовців, а також цивільним громадянам.

Вказаними діями ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, а саме, надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України шляхом збору місць дислокації підрозділів ЗС України на території Черкаської області та передачі цих відомостей представникам РФ, вчинене в умовах воєнного стану.

Епізод № 2

ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого фактичного мешкання у м. Черкаси, за допомогою власного персонального комп`ютера, використовуючи пароль « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та логін НОМЕР_2 , після 24.02.2022 (більш точна дата слідством не встановлена) зайшла на свою власну сторінку « ОСОБА_10 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), яка має відкритий доступ і з нею має змогу ознайомитись необмежене коло користувачів соціальної мережі Інтернет «Одноклассники», та маючи на меті доведення до широкого кола осіб ідеї зміни меж території України, розмістила шляхом проставлення так званого «лайку» на своїй сторінці пост користувача, підписаного як « ОСОБА_11 », щодо підняття російського прапору над м. Каховка Херсонської області із текстом такого змісту «Город Каховка Херсонской области. Российский флаг поднимается над администрацией города на период проведения специальной военной операции по денацификации Украины».

Згідно з висновком спеціаліста Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького від 14.03.2022, зміст вказаного посту свідчить про заклики та спонукання користувачів «Однокласники» до визнання та зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, якщо особа яка розмістила цей пост має цілеспрямовані наміри щодо зміни меж територіального устрою, поєднаному з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі.

Вказаними діями ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 110 КК України - розповсюдження матеріалів із закликами до зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, поєднане з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 2 ст. 111 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала в повному обсязі, та зазначила, що час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованих їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені правильно та відповідають дійсності, вона їх в повному обсязі підтверджує. Пояснила, в тому числі відповідаючи на запитання, що їй відомо про початок в Україні повномасштабної війни через збройну агресію РФ з 24 лютого 2022 року в Україні. В цей час вона продовжувала спілкуватися зі своїми родичами та друзями, які проживають в РФ. На початку березня 2022 її чоловік, коли повертався з роботи, проходячи повз «Будинку офіцерів» зробив декілька фотографій цієї будівлі та показав їй. Вони посміялися з цих фотографій, бо вся будівля була укріплена мішками з піском, всюди були військові. Даний будинок вона пам`ятає як звичайний заклад культури. Тому поділилася цими фотографіями з використанням месенджеру «Viber» на планшеті HUAWEIзі своїми подругами та сестрою, які проживають в Оренбурзькій та Калініградській областях РФ ( є громадянами РФ) та в Португалії, з якими в дитинстві ходила у цей заклад, як у будинок культури та на емоціях написала їм, щоб вони подивились на що його перетворили, і вона б була не проти щодо нанесення удару збройними силами РФ по цій будівлі.

Також обвинувачена підтвердила, що має відкриту сторінку в соціальній мережі «Однокласники», на яку можуть заходити її друзі. Цією соціальною мережею користується з 2014 року, проте деякий час вони були закриті для користування. В її друзях є і українці, і росіяни. Щодо посту про підняття російського прапору в м. Каховка Херсонської області вона пояснила, що прочитала цей пост в своїй стрічці, користуючись персональним комп`ютером, та хотіла під ним поставити емоцію, виявилося, що це став «клас», так званий «лайк», тому публікація й поширилася. Після цієї публікації вона не заходила на свою сторінку та не бачила, що вона є у неї в стрічці. Публічно вибачилася в судовому засіданні за вчиненні нею злочини та розкаялася.

Беручи до уваги те, що прокурор та захисник також не оспорювали фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_6 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_6 за епізодом № 1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, а саме, надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України шляхом збору місць дислокації підрозділів ЗС України на території Черкаської області та передачі цих відомостей представникам РФ, вчинене в умовах воєнного стану.

Дії ОСОБА_6 за епізодом № 2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 110 КК України, як розповсюдження матеріалів із закликами до зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, поєднане з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі.

Суд, при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів. При призначенні покарання суд ураховує також роз`яснення, які містить п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», що суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачена свою вину визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаялася та вибачалася за вчинене, висловлювала жаль з приводу вчиненого, критично оцінила свої дії, зауважила на тому, що готова нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.

Відповідно до постанови Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.11.2018 активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України. Тобто, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Під активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, при цьому таке сприяння має бути активним. Прокурор в судовому засіданні зазначив, що обвинувачена ОСОБА_6 надала добровільну допомогу слідству, яка полягала у встановленні осіб, як абонентів, та місця їх проживання, яким відправлялося фото із повідомленням.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_6 за вчинені кримінальні правопорушення, суд враховує:

- загальні засади призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості;

- вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер;

- поведінку обвинуваченої до та після вчинення кримінальних правопорушень, яка як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду мала належну процесуальну поведінку, надала правдиві свідчення про обставини вчинених нею кримінальних правопорушень, які повністю викривають її у вчинених злочинах, дала критичну оцінку своїм злочинним діям, виказала готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні неодноразово вибачалася за вчинене, що свідчить про її щире каяття;

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів (ч. 2 ст. 110 КК України) та до категорії особливо тяжких злочинів (ч. 2 ст. 111 КК України).

- відомості про особу обвинуваченої, яка є громадянкою України, її пенсійний вік, раніше не судима, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за яким характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, а також її стан здоров`я, що підтверджується виписками з амбулаторної картки та довідками про надання медичної допомоги ув`язненій ОСОБА_6 , не є особою з інвалідністю, крім того, під час перебування під вартою в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» обвинувачена характеризується позитивно, виконує передбачені законом вимоги персоналу, не допускає порушень.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) особливої частини КК України. Відповідно до ч. 2 ст. 69 КК України на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання , що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове.

За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вищенаведені обставини та дані про особу обвинуваченої ОСОБА_6 , суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та являються підставою для застосування ст. 69 КК України, як до основного покарання, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, так і до додаткового.

У кримінальному процесі діє принцип заборони повороту до гіршого (reformatio in pejus). Нормативно він закріплений, зокрема, у статтях 416, 421, 437, 439 КПК. На практиці він означає те, що ніяке наступне судове рішення не може погіршувати становище засудженого у порівнянні з попереднім рішенням, якщо воно не було скасовано у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання за скаргою прокурора, потерпілого чи його представника, а також якщо при новому розгляді буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжке кримінальне правопорушення, або якщо збільшився обсяг обвинувачення.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 416 КПК України, при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 137/2191/15-к (провадження № 51-5842 км 18) про те, що посилення покарання за результатами нового розгляду справи допускається виключно при існуванні двох умов: оскарження попереднього вироку в апеляційному порядку прокурором, потерпілим або його представником через обрання занадто м`якого заходу примусу та прийняття апеляційним судом рішення про скасування вироку саме за вказаними доводами. Якщо ж вирок було скасовано в апеляційному порядку на інших підставах, власне факт оскарження його через м`якість покарання учасниками процесу зі сторони обвинувачення не усуває процесуальних обмежень, установлених ч. 2 ст. 416 КПК.

Крім того, у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 23 вересня 2019 року (провадження № 51-7543кмо18, справа № 728/2724/16-к) зроблено висновок щодо застосування норм права, згідно з яким у разі встановлення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є підставами для скасування вироку чи ухвали суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, відповідно до вимог статей 370, 419, ч. 2 ст. 416 КПК він не може залишити поза увагою доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора чи потерпілого, щодо необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, оскільки в протилежному випадку це призведене до неможливості застосування такого закону під час нового розгляду в суді першої інстанції.

Як із назви, так і зі змісту ст. 421 КПК вбачається, що погіршення становища обвинуваченого можливе виключно за умови, якщо з цих підстав подали апеляційну скаргу прокурор, потерпілий чи його представник, а відповідно до ст. 416 КПК таке погіршення може мати місце тільки, якщо вирок було скасовано з цих підстав (або також із цих підстав).

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 04.01.2023 вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.10.2022 у відношенні засудженої ОСОБА_6 за ч.2 ст.110 та ч.2 ст.111 КК України переглядався за апеляційною скаргою захисника на призначення суворого покарання, скасований через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

З урахуванням наведеного, враховуючи дані про особу винної, обставини, що пом`якшують її покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відсутність обставин, що обтяжують покарання і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, поведінку обвинуваченої, як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду даного кримінального провадження, суд приходить до висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченої дають підстави вважати, що виправлення останньої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень можливо досягти, призначивши їй покарання за ч. 2 ст. 110 КК України у виді позбавлення волі без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, за ч. 2 ст. 111 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до основного та додаткового покарання, а саме нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі та без конфіскації майна. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що не може погодитися з доводами прокурора в судових дебатах про можливість призначення остаточного покарання ОСОБА_6 строком на 8 років, яке підтримала і сторона захисту, враховуючи підвищену суспільну небезпечність вчинених обвинуваченою злочинів проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави. При цьому суд враховує, що припинення вчинення обвинуваченою кримінальних протиправних дій відбулося шляхом втручання правоохоронних органів.

Тому, застосовуючи ст. 69 КК України до основного та додаткового покарання, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, суд вважає необхідним та достатнім знизити його до 10 років позбавлення волі без конфіскації майна, враховуючи, що санкція зазначеної частини статті передбачає покарання у вигляді 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна. За таких обставин, підстави для застосування ч. 1 ст. 75 КК України відсутні.

Саме таке покарання, на переконання колегії суддів, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженою, так і іншими особами, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

До обвинуваченої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підстав для зміни або скасування застосованого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили - суд не вбачає, з метою уникнення ризиків щодо ухилення ОСОБА_6 від виконання вироку суду.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України, особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного обвинуваченій ОСОБА_6 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченої у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 14 березня 2022 року по день набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. При вирішенні питання про долю речових доказів, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 статті 96-1 та ч.1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом.

Санкції статей, за якими кваліфіковано дії обвинуваченої, передбачає покарання у виді позбавлення волі, але суду не надані достатні докази того, що дані засоби, а саме: системний блок чорного кольору, з наліпкою «Комп`ютер персональний Qbox 10200 Pentium G/3.7/4096/1000/DVDRW TУ У 26.2-40955533-001-2017 SN 1499657 21/08/2019 та планшет «Huawei» модель «AGS-W09», які використані обвинуваченою як засоби для вчинення кримінальних правопорушень, є саме приватною, а не сумісною власністю ОСОБА_6 , а співвласник ОСОБА_8 знав про їх незаконне використання, тому до вказаних речових доказів застосувати спеціальну конфіскацію неможливо.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст. ст. 368-370, ст.ст. 373, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 111 КК України та призначити їй покарання:

-за ч.2 ст. 110 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна;

-за ч.2 ст. 111 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до основного та додаткового покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 111 КК України - у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартоюдо набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_6 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченій ОСОБА_6 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченої у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 14 березня 2022 року по день набрання вироком законної сили.

Речові докази: системний блок чорного кольору, з наліпкою «Комп`ютер персональний Qbox 10200 Pentium G/3.7/4096/1000/DVDRW TУ У 26.2-40955533-001-2017 SN 1499657 21/08/2019 Декларація про відсутність №15-05-17/1 Виготовлено в Україні»; планшет «Huawei» модель «AGS-W09»; телефон марки «Samsung Galaxy J5» ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 із встановленою SIM-карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_8 та картою пам`яті microSD марки «Samsung» об`ємом 64Гб, сер № МВМССGVFDACW-T KNF4P8NA1825, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів УСБУ в Черкаській області - повернути власнику ОСОБА_8 ;

- телефон «Nokia» модель «216», чорного кольору, з ІМЕІ 1 НОМЕР_9 та ІМЕІ 2 НОМЕР_10 , у якому вставлена SIM-карта з номером мобільного телефону НОМЕР_2 , який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів УСБУ в Черкаській області - повернути власнику ОСОБА_6 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3