Рішення № 10910115, 03.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.10р.Справа № 35/233-10 За позовом Приватного підприємства "Укртехпром",

м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо -

збагачувальний

комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 19 481,49 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: Савченко В.П., представник, дов.№22 від 02.12.2009р.

Від відповідача: Фурманюк І.В., юрисконсульт, дов. № 6147/12 від 01.07.2010р.

СУТЬ СПОРУ :

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 22.07. до 29.07.2010р.

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача борг за поставлену продукцію з врахуванням індексу інфляції - 17497,63 грн, пеню –1339,17 грн, 3% річних - 644,69 грн, посилаючись на неви-конання Відповідачем зобов`язань за договором №1054 від 22.04.2008р.

Позивачем було надано заяву від 21.07.2010р., в якій він просить також покласти на відповідача судові витрати позивача за послуги адвоката в сумі 5000,00 грн.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, проти передачі спору на вирішення третейського суду заперечує.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає, що провадження у справі повинно бути припинено, оскільки в спірному договорі сторонами укладена третейська угода і спір повинен вирішувати Постійно діючий Регіональний третейський суд України при Асоціації «Регіональна правова група». Вказує, що позивач не надав йому рахунок на оплату продукції, в зв’язку з чим його неможливо вважати прострочившим боржником, та нарахування пені, інфляції і річних безпідставне. Також посилається, що відносно нього було порушено справу про банкрутство №Б15,81-09 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, в зв’язку з чим пеня за прострочення виконання зобов’язань не нараховується.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Укртехпром»- постачальник (надалі позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»- покупець (надалі відповідач) було укладено договір №1054 від 22.04.2008р. строком дії до 31 грудня 2008 року (надалі договір).

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов’язався поставити товар, згідно Специфікації, а покупець - прийняти та оплатити товар згідно з умовами договору. Сторонами були підписані Специфікації до договору.

На виконання умов договору та Специфікації №3 позивач поставив на адресу відповідача товар (шини 11.00R 20 в кількості 13 штук) на загальну суму 14716,26 грн, що підтверджується накладною №4442 ВР-4(Г)К-1 від 08.12.2008р., а відповідач прийняв товар, що підтверджується підписом представника Завалихатька Я.Т. на накладній в графі «прийняв», на підставі довіреності ЯЛД №845567 від 08.12.2008р., виданій йому Відповідачем, як представнику, якому довірено отримати від позивача товар.

Відповідно до п.5.1 договору та п. 7 Специфікації №3 відповідач зобов’язаний здійснити оплату за товар протягом 25-ти календарних днів з дати поставки.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач зобов’язання щодо оплати товару не виконав. Заборгованість становить 14716,26 грн.

Посилання відповідача на відсутність прострочення виконання зобов’язання суд вважає необґрунтованими, оскільки сторонами підписана накладна про отриманий товар, в якій визначена його кількість та вартість (сума до оплати), специфікацією не передбачено надання рахунку для оплати. Відсутність рахунку не перешкоджала відповідачу здійснити оплату в обумовлений договором строк чи витребувати необхідні документи у позивача, як це передбачено ст. 666 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи відповідачем не надано, та вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 9.2 договору за порушення строку розрахунку Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу пеню в розмірі 0,05% від суми поставленого товару за кожен день простроченого платежу. Вказаний відсоток пені не перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла на час нарахування пені.

Позивач просить стягнути пеню за період прострочення платежів з 04.01. по 04.07.2009р. в сумі 1339,17 грн.

Відносно відповідача 24.03.2009р. було порушено справу про банкрутство №Б15,81-09 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, провадження у справі припинено згідно ухвали суду від 30.12.2009р. Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), вимоги щодо стягнення неустойки, нарахованої в період дії мораторію, задоволенню не підлягають.

Пеня підлягає нарахуванню за період прострочення платежів з 04.01. по 23.03.2009р. та становитиме 14716,26 грн х 0,05% х 79 днів = 581,29 грн.

Статтею 258 Цивільного кодексу України відносно стягнення неустойки встановлено спеціальну позовну давність в один рік. Позивачем пропущена позовна давність щодо стягнення пені за цей період. Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сторонами не заявлено про застосування позовної давності до цих відносин, отже, відсутні підстави для застосування позовної давності щодо стягнення пені та вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 581,29 грн.

З огляду на те, що відповідач не сплатив борг та порушив умови договору, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. 3% річних за період прострочення з 04.01.2009р. по 21.06.2010р. становлять 644,69 грн. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за січень 2009р. – травень 2010р. включно становлять 2427,65 грн. Інфляційні втрати в сумі 353,72 грн стягненню не підлягають, оскільки позивачем застосовано індекс інфляції за грудень 2008р., в той час як прострочення боржника настало з 04.01.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків. Відповідач неналежним чином виконав зобов’язання щодо оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови договору та вище наведені положення закону.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу – 14716,26 грн, пені –581,29 грн, 3% річних –644,69 грн, інфляційних втрат – 2427,65 грн. В решті позову відмовити.

Також суд вважає за можливе частково, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, стягнути з відповідача судові витрати на адвоката в розмірі 1000,00 грн, які підтверджені договором про надання послуг адвоката від 10.06.2010р., посвідченням адвоката Савченко В.П., який приймав участь в судових засіданнях від імені позивача, актом виконаних робіт від 15.07.2010р., платіжним дорученням №889 від 13.07.2010р. на суму 5000,00 грн.

Суд при цьому враховує незначну ціну позову, середню складність справи та нетривалий її розгляд, відсутність відряджень адвоката, тощо.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам, в тому числі на відповідача покладаються витрати на адвоката –1000,00 грн.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі в зв’язку з наявністю в договорі третейської угоди судом відхиляється, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

За приписами статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з пунктом 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.

Таким чином, вимога відповідача про припинення провадження у справі на підставі того, що даний спір повинен розглядатись тільки третейським судом, прямо порушує норми Конституції України".

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Частина 3 даної статті передбачає, що угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно на свій розсуд вибирає способи захисту порушених або оспорюваних інтересів. Третейська угода (третейське застереження) є обов'язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обов'язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду, не тягне за собою позбавлення права особи на звернення з позовом до господарського суду та не забороняє господарському суду розглядати і вирішувати по суті такий спір.

З наведених норм права вбачається, що на розгляд третейського суду спір може бути переданий лише на підставі вільного волевиявлення сторін такого спору, однак таке волевиявлення зі сторони позивача відсутнє.

Позивач звертався з позовом до обумовленого сторонами третейського суду, разом з тим спір по суті не було вирішено.

Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (Постанова ВГСУ від 03.03.2010р. у справі №33/337-09, Постанова ВГСУ від 25.02.2010р. у справі № 4/147-ПД-09).

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 16, 525, 526, ч. 1 ст. 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»- 50079, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 00191023 (р/р 26003117700 в ЗАТ “Донгорбанк”, МФО 334970) на користь Приватного підприємства «Укртехпром»– 49055, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 49а, код ЄДРПОУ 30392599 (р/р 26008208734100 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Дніпропетровськ, МФО 305653) борг – 14716,26 грн (чотирнадцять тисяч сімсот шістнадцять грн 26 коп), пеню – 581,29 грн (п’ятсот вісімдесят одну грн 29 коп), інфляційні втрати – 2427,65 грн (дві тисячі чотириста двадцять сім грн 65 коп), 3% річних – 644,69 грн (шістсот сорок чотири грн 69 коп), витрати по сплаті державного мита –183,70 грн (сто вісімдесят три грн 70 коп), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 222,55 грн (двісті двадцять дві грн 55 коп) та витрати на адвоката –1000,00 грн (одну тисячу грн 00 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано 02.08.2010р.