Рішення № 10910002, 02.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.10р.Справа № 21/174-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна", м. Київ

до Приватного підприємства "ВАСК АС", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 224 711,83 грн. за договором купівлі-продажу

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Григор'єв О.В., дов. №168 від 24.06.10р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 224 711,83 грн. за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 193/18/09 від 12.05.09р., з яких 186 205,58 грн. - основний борг, 19 377,27 грн. - пеня, 15 574 грн. - збитки від інфляції, 3 554, 98 грн. - 3% річних.

В процесі розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги в частині збитків від інфляції -15367,92грн. та заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами. (а.с. 72-75).

          Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача та ненадання документів, витребуваних судом, розгляд справи двічі відкладався.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності сторін відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Белнефтехим", правонаступником якого у зв'язку зі зміною назви є Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" (далі - Позивач), та приватним підприємством "ВАСК АС" (далі - Відповідач) було укладено Договір купівлі- продажу за №193/18/09 (далі - Договір), який діє до 31.12.10р.

Згідно пункту 1.1. Договору Позивач зобов'язався передати, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити Товар - плівку поліпропіленову на умовах, визначених Договором. Відповідно до пункту 1.2. Договору кількість, асортимент та ціна Товару визначаються Сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

За умовами пункту 3.1. Договору Відповідач зобов'язався здійснювати оплату за Товар на умовах, які зазначаються в Специфікаціях , а саме: Специфікація №1 від 12.05.09р.; Специфікація № 2 від 15.07.09р.; Специфікація № 3 від 01.09.09р.

Відповідно до Специфікації № 1 від 12.05.09р. до Договору (далі - Специфікація № 1) взаємні зобов'язання Відповідача та Позивача були виконані належним чином.

Відповідно до Специфікації № 2 від 15.07.09р. до Договору (далі - Специфікація № 2) Позивач здійснив поставку Товару Відповідачу в загальній кількості 12 404,10 кг загальною вартістю 198 465,58 грн.

Виконання зобовязання Позивача щодо передачі (поставки) Товару відповідно до Специфікації № 2 підтверджується наступними видатковими накладними:

- РН-0001414 від 04.08.09р. на суму 80113,60 грн.;

- РН-0001467 від 12.08.09р. на суму 80380,78 грн.;

- РН-0001539 від 20.08.09р. на суму 37971,20 грн.

Згідно наданих Позивачем рахунків та банківських виписок, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 19; 21; 23), оплата Відповідачем поставленого товару по Специфікації №2 була здійснена 04.08.09р. на суму 25000,00грн., 02.09.09р. на суму 25640,30грн., 21.09.09р. на суму 5000,00грн.

Сума заборгованості по Специфікації №2 - 112 730,08грн.

Відповідно до Специфікації № 3 від 01.09.09р. до Договору (далі - Специфікація № 3) Позивач здійснив поставку Товару Відповідачу в загальній кількості 5 632, 00 кг загальною вартістю 97 835,20 грн.

Виконання зобов'язання Позивача щодо передачі (поставки) Товару відповідно до Специфікації № 3 підтверджується наступною видатковою накладною:

- РН-0001650 від 02.09.09 на суму 97 835,20 грн.

Оплата поставки по Специфікації № 3 Відповідачем була здійснена 02.09.09р. частково в сумі 24359,70грн. (а.с. 25)

Залишок боргу по Специфікації № 3 - 73475,50грн.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складала 186205,58грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Спірні правовідносини сторін регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 186205,58грн. обґрунтовані, доведені матеріалами справи не заперечуються Відповідачем та підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.           

За несвоєчасну оплату товару п. 7.1.Договору передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем за несвоєчасне виконання Відповідачем своїх зобов’язань за умовами Договору, за період 20.08.09р. –23.03.10р. нараховано до стягнення 19 377,27 грн. пені.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що пеня нарахована невірно, тому розмір пені становить 19089,24грн., з яких:

- з 27.08.09р. по 01.09.09р. виходячи з суми боргу 55113,60 грн. - 185,80 грн.,

- з 02.09.09р. по 20.09.09р. - 29473,30 грн. - 314,52 грн.,

- з 21.09.09р. по 26.02.10р. - 24473,30 грн. - 2185,50 грн.,

- з 04.09.09р. по 03.03.10р. - 60 285,58 грн. - 6 094,62 грн.,

- з 12.09.09р. по 10.03.09р. - 27 971,20 грн. - 2 843,50 грн.,

- з 25.09.09 р. по 23.03.10р. - 73 475, 50 грн. - 7 465,30 гнр.

В частині стягнення 288,03грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.           

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за періоди, вказані вище, становить 15394,74грн., однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, у зв’язку з чим, стягненню підлягає сума, заявлена до стягнення Позивачем -15367,92грн.

3% річних Позивачем розраховані вірно, за період з 27.08.09р. по 30.04.10р. становлять 3554,98грн. і підлягають стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 611, 629, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ВАСК АС", (51900, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, Баглійский р-н, вул. Широка, 182, код ЄДРПОУ 36363390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" (01034, м. Київ, вул. О. Гончара, 35, код ЄДРПОУ 32305906) 186 205 (сто вісімдесят шість тисяч двісті п'ять) грн. 58коп. –основного боргу, 19 089 (дев'ятнадцять тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 24коп. - пені, 15 367 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят сім) грн. 92коп. - інфляційних втрат, 3554 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 98коп. –3% річних, 2 242 (дві тисячі двісті сорок два) грн. 18коп. –витрат на оплату держмита, 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 50коп. –витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 288,03грн. пені - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Г. Назаренко Рішення підписано - 02.08.2010р.