Рішення № 10909962, 02.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.10р.Справа № 21/170-10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 558,25 грн. за договором оренди нерухомого майна

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Іванченко І.С., дов. № 88 від 10.12.09р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості 852,75 грн. - збитків, 1705,50 грн. - неустойки за договором оренди № 12/02-2405-ОД від 01.05.06р.

Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році» (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - регіональне відділення) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач), було укладено договір від 01.05.2006р. №12/02-2405-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: вбудовані приміщення №13, 14, 15-А площею 27,2 кв. м., розміщені за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Площа Червона 2-А, що знаходиться на балансі ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області. Термін дії договору до 01.04.2007 року.

В подальшому, строк дії договору оренди від 01.05.2006р. №12/02-2405-ОД було продовжено до 01.04.2009р.

Пунктом 10.1 договору оренди передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

На виконання ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п.10.1 договору оренди, регіональне відділення листом від 14.04.2009р. №18-03-03100 повідомило відповідача про те, що договір оренди від 01.05.06 №12/02-2405-ОД припинив свою дію з 01.04.09 у зв'язку із закінченням терміну дії та про необхідність повернути балансоутримувачу орендоване майно по акту приймання-передачі.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, а також акти цивільного законодавства.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно п.2.5. Договору оренди у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу; майно вважається поверненим орендарем балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідач повернув орендоване приміщення по акту приймання-передачі від 30.04.09. (а.с.25).

Частиною 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України та п.7 ст.193 ГК України).

В силу п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

Позивачем пред'явлено позовні вимоги до відповідача про відшкодування збитків у вигляді недоотриманої плати до державного бюджету (упущеної вигоди), розмір яких становить 825,75 грн., виходячи з розміру орендної плати, що підлягає перерахуванню до держбюджету згідно умов договору за період використання відповідачем орендованого майна після припинення дії договору за квітень 2009р.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Отже підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, причинний зв'язок між ними, а також вину особи, що заподіяла збитки.

Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Аналіз зазначених норм законодавства України та обставин справи дають підставу стверджувати, що в разі повернення Відповідачем орендованого по Договору від 01.05.2006р. приміщення ніяким чином не вплинуло б на грошові надходження Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області за період з 02.04.09р. по 30.04.09р.

Позивач не мав можливості та не намагався передати в оренду спірне приміщення іншому орендодавцю (доказів не надано) та не мав підстав для одержання орендної плати від іншої особи за спірне приміщення у цей період.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується заподіяння відповідачем позивачу збитків у вигляді недоотриманої плати до державного бюджету, тому підстави для нарахування відповідачу збитків у розмірі 852,75грн. та їх стягнення з відповідача, у позивача відсутні.

Враховуючи викладене, у стягненні 852,75грн. збитків слід відмовити.

Крім того, Позивачем пред'явлені позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки за користування річчю за час прострочення, тобто області за період з 02.04.09р. по 30.04.09р. у розмірі 1705,50грн., виходячи з розміру орендної плати, яка підлягала сплаті до держбюджету, передбаченому договором №12/02-2405-ОД.

Чинним законодавством України, а саме ст. 785 ЦК України, передбачені певні правові наслідки невиконання орендарем свого зобов'язання щодо своєчасного повернення орендованого майна у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення..

Матеріалами справи встановлено, що повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області № 18-03-03100 “щодо закінчення терміну дії договору оренди” з 01.04.2009р. було підписано 14.04.09р.

Відповідно до п. 10.14 Додаткової угоди про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 01.05.06р. № 12/12-2405-ОД (а.с.16,17), у разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох днів повертається Орендарем балансоутримувачу.

Якщо Орендар не виконує обовязку щодо повернення майна після припинення договору, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за поточний місяць користування майном за час прострочення.

Таким чином, з врахуванням дати відправлення вимоги про звільнення орендованого приміщення Відповідачу - 14.04.09р. (а.с.19-20), та з врахуванням поштового перебігу, граничною датою виконання вважається 21.04.09р., а першим днем прострочення, відповідно, є 24.04.2009р.

Згідно акту приймання-передачі орендованого майна Орендар повернув орендоване майно Орендодавцю 30.04.09р. (а.с. 25).

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойка нараховується за кожен день прострочення виконання зобов'язання, що свідчить про безпідставність нарахування Позивачем неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за 6 днів квітня 2009р.- з 24.04.09р. по 30.04.09р. включно.

Тобто неустойка має нараховуватись з 23.04.2009р. по 30.04.2009р. і повинна складати 330,10грн.

Доказів сплати спірної суми Відповідачем суду не надано, у звязку з чим з нього підлягає стягненню 330,10грн. неустойки.

В решті позову слід відмовити.

Ст.ст. 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи

Судові витрати по сплати держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.22, 526, 549, 611, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 ( 49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 58, код ЄДРПОУ 13467337, р/р 35224013001104 в ГУ ДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) неустойку у сумі 330 (триста тридцять) грн. 10 коп.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 ( 49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в ГУДКУ В Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) 13 (тринадцять) грн. 26коп. - державного мита.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 ( 49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31217264700005 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, КБКД 22050003, МФО 805012) 30 (тридцять) грн. 68 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Г. Назаренко Рішення підписано -30.07.10р.