Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
02.08.10р.Справа № 21/200-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія", м. Нікополь, Дніпропетровська обл.
про зобовязання виконати умови договору в натурі
Суддя Назаренко Н.Г.
Без участі представників.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить зобов’язати останнього в особі філії „Павлиський елеватор” Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікопольська зернова компанія” виконати в натурі умови договору № 87/с складського зберігання соняшника від 01.09.2009р. та здійснити відвантаження прийнятого на зберігання від позивача соняшника в кількості 2000 тон, посилаючись на те, що відповідачем позивачу було відмовлено у відвантаженні соняшника за зазначеним договором в порушення умов договору та ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України. Крім того, на даний час відповідач здійснює відвантаження соняшника на користь третіх осіб та його вивезення автотранспортом третіх осіб.
30.07.10р. на адресу суду надійшла заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову в якій останній просить з метою забезпечення позову заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю „Нікопольська зернова компанія (ЄДРПОУ 31337984) в особі філії „Павлиський елеватор” Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікопольська зернова компанія” (ЄДРПОУ 35852696), розташованому за адресою Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Павлиш, вул. Вокзальна, 18, здійснювати вивіз, відвантаження та/або переоформлення соняшника в кількості 2000 тон, який зберігається в зерносховищах філії „Павлиський елеватор” Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікопольська зернова компанія”.
Заява обґрунтована тим, що на підставі укладеного між сторонами договору № 87/С складського зберігання від 01.09.2009р. відповідач прийняв від позивача на зберігання у зерносховищах філії „Павлиський елеватор” ТОВ „Нікопольська зернова компанія” соняшник та зобов’язався на першу вимогу позивача здійснити його відпуск. Однак, в порушення умов договору, відповідач відмовився виконати умови договору та не здійснює переоформлення зерна, прийнятого на зберігання від позивача.
Разом з тим, відповідач здійснює відпуск соняшника, який знеособлено зберігається в зерносховищах філії „Павлиський елеватор” ТОВ „Нікопольська зернова компанія”. Наслідком того, що відповідач відмовляє позивачу у відпуску належного йому соняшника та одночасно здійснює його відвантаження та переоформлення на користь третіх осіб, призведе до того, що належний позивачу соняшник буде відвантажено або переоформлено на користь третіх осіб, що невідворотно призведе до порушення прав і інтересів позивача, утруднить або зробить неможливим виконання вищезгаданого договору, а в подальшому, утруднить і виконання рішення суду, крім того, позивачу буде завдано збитків щонайменше на суму вартості соняшника, який не був відвантажений або переоформлений на вимогу позивача.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву позивача щодо вжиття забезпечення позову, господарський суд находить підстави достатніми для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову, та яке належить позивачеві, може зникнути, зменшитись за кількістю.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За статтею 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
У заяві про вжиття заходів до забезпечення позову позивач зазначає та вказане підтверджується наданими документами про те, що на підставі договору № 87/С складського зберігання від 01.09.2009р. відповідач прийняв від позивача соняшник у кількості 2000 тон на зберігання та зобов’язувався на першу вимогу позивача відвантажити зазначений соняшник на користь позивача. Відповідач відмовив у видачі соняшника позивачу на його вимогу. Разом з тим, позивач вказує на те, що відповідач здійснює відвантаження соняшника на користь третіх осіб та здійснює вивезення його із зерносховищ ТОВ „Нікопольська зернова компанія” в особі філії „Павлиський елеватор” ТОВ „Нікопольська зернова компанія”.
З метою повного та об’єктивного вирішення позову, приймаючи до уваги те, що підстави, викладені позивачем в заяві є обґрунтованими, з метою недопущення відвантаження соняшника на користь третіх осіб, який належить позивачеві у кількості 2000 тон, що переданий позивачем відповідачу на зберігання за вищезазначеним договором та приймаючи до уваги те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити виконання в подальшому рішення господарського суду, господарський суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення позову та заборонити ТОВ „Нікопольська зернова компанія” в особі філії „Павлиський елеватор” ТОВ „Нікопольська зернова компанія” здійснювати вивезення, відвантаження та/або переоформлення соняшника у кількості 2000 тон, який зберігається в зерносховищах філії „Павлиський елеватор” Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікопольська зернова компанія”.
При цьому, господарським судом враховується п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006р. „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” відповідно до якої визначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.
Позивачем пред’явлено позов до відповідача про зобов’язання відповідача виконати умови договору № 87/С складського зберігання від 01.09.2009р. та здійснити відвантаження прийнятого на зберігання від позивача соняшника в кількості 2000 тон. Обраний вид забезпечення позову відповідає заявленим позовним вимогам і вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони відвантажувати соняшник у кількості 2000 тон на користь третіх осіб, який переданий позивачем відповідача на зберігання на підставі договору складського зберігання № 87/С від 01.09.2009р., не перешкоджатиме господарській діяльності відповідача та застосування відповідного заходу не призведе до порушення прав інших осіб.
Враховуючи те, що на даному етапі судового розгляду суд не вирішив спір по суті, а встановлює лише дійсні права та обов'язки сторін, а разом з тим, існує об'єктивна можливість того, що будь-які дії стосовно предмету спору в майбутньому можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Ці заходи забезпечення позову не пов'язані із втручанням суду у внутрішню діяльність Відповідача, оскільки не перешкоджають господарській діяльності такої юридичної особи, не обмежують його права на користування майном та отриманням з цього прибутку, а заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
УХВАЛИВ:
Заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю „Нікопольська зернова компанія” (53208, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд.. 224, ЄДРПОУ 31337984) в особі філії „Павлиський елеватор” Товариства з обмеженою відповідальність „Нікопольська зернова компанія” ( Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Павлиш, вул. Вокзальна, 18, ЄДРПОУ 35852696) здійснювати вивезення, відвантаження та/або переоформлення соняшника у кількості 2000 тон, який зберігається в зерносховищах філії „Павлиський елеватор” Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікопольська зернова компанія”.
Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття - 02.08.2010р.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання протягом трьох років з дня її прийняття.
СуддяН.Г. Назаренко
Судове рішення № 10909910, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 02.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21/200-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: