Рішення № 10909046, 30.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.10р.Справа № 31/209-10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Рост Агро”, м.Кривий Ріг

до відповідачаПриватного сільськогосподарського підприємства „Колос”, с.Велика Кострома Дніпропетровської області

про стягнення суми

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивачане з’явився

Від відповідачане з’явився СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суми заборгованості за договором поставки товару №4-РА-2009 від 01.04.09р. у розмірі 67969,93 грн., 16300,96 грн. пені та 63878,69 грн. неустойки, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за даним договором щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Відповідач відзив на позов не надав. В судовому засіданні 28.07.10р. проти задоволення позовних вимог заперечував.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору поставки товару №4-РА-2009 від 01.04.09р. (надалі –Договір), укладеного між сторонами у справі, позивач зобов’язався передавати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення, а останній зобов’язався прийняти цю продукцію та своєчасно здійснити її оплату на умовах даного договору та відповідно до вартості, визначеної у додатках до договору.

Відповідно до 2.5., 2.6. Договору передача товару покупцю супроводжується оформленням видаткової накладної, датою поставки вважається дата оформлення видаткової накладної.

Ціна товару та сума договору визначається в додатку, який додається до договору (п.4.2. Договору).

Згідно п.5.1. Договору оплата покупцем вартості товару відповідно до ціни, визначеної в цьому договору, здійснюється шляхом внесення попередньої оплати та подальшої оплати основної суми договору на умовах відстрочення платежу та згідно з додатком до договору.

У випадку порушення строків внесення попередньої оплати товару або у випадку порушення строків внесення відстроченого платежу, за умови відсутності прострочення попередньої оплати товару, покупець повинен сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми договору за кожен день прострочення до моменту внесення попередньої оплати чи відповідної відстроченої плати (п.6.2.1.,6.2.2. Договору).

Відповідно до п.6.2.3. Договору в разі якщо покупець не здійснить оплату вартості товару відповідно до п.5.1. Договору та додатку до нього більш ніж на 60 календарних днів, він сплачує постачальнику неустойку в розмірі 20% від суми несплаченої частини вартості товару; якщо більш ніж на 100 календарних днів –40% від суми несплаченої частини вартості товару; якщо більш ніж на 200 календарних днів –60% від суми несплаченої частини вартості товару.

Згідно наданих в матеріали справи документів, позивачем, на підставі заявок відповідача було здійснено поставку товару на загальну суму 167969,92 грн., що у тому числі, підтверджується наданими в матеріали справи та підписаними сторонами видатковими накладними.

Позивачем на підставі акту звірки взаєморозрахунків підписаного сторонами станом на 01.04.10р. заявлено до стягнення суму залишку заборгованості у розмірі 67969,93 грн.

Відповідачем не надано доказів своєчасної оплати поставленого товару, чим порушено приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо виконання зобов’язання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, з огляду на що, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача 67969,93 грн. боргу.

Щодо стягнення пені суд вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Окрім того, розмір пені підлягає обмеженню згідно ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня за визначений позивачем період у такому розмірі складає 11971,20 грн. та 2275,80 грн. відповідно, а загалом –14247,0 грн. В іншій частині щодо стягнення пені у позові слід відмовити.

Окрім того, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення 63878,69 грн. неустойки з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Цією ж статтею визначено поняття штрафу та пені, зокрема, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання., тоді як пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи, що позивачем фактично заявлені вимоги про стягнення пені та штрафу, а відповідно до норм закону штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, а також те, що за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України, керуючись ст. 61 Конституції України згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення 63878,69 грн. неустойки у вигляді штрафу.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, п.5 ст. 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Колос” (53861, Дніпропетровська область, Апостолівський район, с.Велика Костромка, вул. Фартушного,17; код ЄДРПОУ 13432675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Рост Агро” (Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, м-н Всебратське, буд. 60, кв. 13; код ЄДРПОУ 34811140) 67969,93 грн. боргу, 14247,0 грн. пені, 822,17 грн. витрат на сплату держмита; 130,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

          Суддя А.В.Єременко