Ухвала суду № 109087403, 20.02.2023, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1366/22

Провадження № 1-кс/192/40/23

Ухвала

20 лютого 2023 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12022041570000353, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 серпня 2022 року, відносно ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Дніпропетровськ, який до затримання був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , на даний час утримується у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

Під час розгляду кримінального провадження №12022041570000353, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 серпня 2022 року, відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України, обвинувачений заявив відвід головуючому по справі судді ОСОБА_4 .

В судовому засіданні обвинувачений підтримав заяву про відвід судді ОСОБА_4 з тих підстав, що в нього є сумнів щодо неупередженості судді ОСОБА_4 при розгляді кримінальної справи, оскільки суддею розглядалось питання відносно обвинуваченого в порядку виконання вироку суду, покарання за яким відбував обвинувачений, крім того, під час розгляду справи суддя відхиляла питання які задавав свідкам обвинувачений і тому на думку обвинуваченого це свідчить про явну упередженість судді.

Захисник підтримав заяву свого підзахисного.

Прокурор проти задоволення заяви про відвід заперечував з тих підстав, що будь-яких обставин, що свідчать про упередженість судді ОСОБА_4 при розгляді справи не встановлено.

Особа, якій заявлено відвід в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином.

Вислухавши учасників процесу, суддя вважає, що заява обвинуваченого про відвід судді ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 75 КПК України - слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Обвинувачений в своїй заяві послався на те, що оскільки суддя ОСОБА_4 розглядала питання про застосування заходу стягнення до особи, позбавленої волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) відносно обвинуваченого тому, тому такі обставини дають підстави для сумнівів в неупередженості судді ОСОБА_4 .

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Суддя звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суддя вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно суддя підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що вчинене 02 серпня 2022 року, тобто вже після застосування до нього заходу стягнення до особи, позбавленої волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери), тому доводи обвинуваченого, що суддя ОСОБА_4 , яка розглядала питання про застосування заходу стягнення до особи, позбавленої волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) відносно обвинуваченогоє упередженою за даним кримінальним провадженням є безпідставними, враховуючи, що за обставин викладених в обвинувальному акті питання про застосування заходу стягнення до особи, позбавленої волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) відносно обвинуваченого не вирішувалось.

Також є безпідставними доводи обвинуваченого, що відхиляючі під час допиту свідків питання обвинуваченого суддя діяла упереджено.

Статтею 321 КПК України передбачено, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Таким чином, суддя ОСОБА_4 , як головуюча усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження діяла в межах повноважень передбачених КПК України.

За таких підстав, суддя вважає, що викладені обвинуваченим обставини не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості судді ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження №12022041570000353, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 серпня 2022 року, і тому в задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12022041570000353, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 серпня 2022 року, відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1