Ухвала суду № 109081678, 17.02.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви

17 лютого 2023 року Київ№ 320/6230/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши заяву подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021, що набрало законної сили 05.11.2021, позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (в особі відділу з питань перерахунку пенсії № 26 управління застосування пенсійного законодавства) № 932320125915 від 15.03.2021 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 зі зменшенням відсотку нарахування пенсійної виплати з 82% на 52% розміру суддівської винагороди діючого судді, зазначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 20.03.2020 № 370.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) із розрахунку 82% від розміру суддівської винагороди діючого судді, зазначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 20.03.2020 № 370, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням фактично виплачених сум.

07.02.2023 від позивача засобами поштового зв`язку (здано на пошту 21.11.2022) до суду надійшла заява від 21.11.2022 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої останній просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі № 320/6230/21 в частині зобов`язання здійснити виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із розрахунку 82% від розміру суддівської винагороди діючого судді, зазначеної в довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 20.03.2020 № 370, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням фактично виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період із 19.02.2020 по 30.11.2021 в сумі 736 295, 78 грн.;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо внесення до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою згідно «Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за № 1189/32641, відомостей про рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі № 320/6230/21 щодо виплати ОСОБА_1 заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період із 19.02.2020 по 30.11.2021;

- повідомити голову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області протиправних дій та бездіяльності при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі № 320/6230/21 для вжиття невідкладних заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленим судом порушенням, та безумовного виконання зазначеного рішення суду відповідно до його резолютивної частини, зокрема, у частині виплати заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період із 19.02.2020 по 30.11.2021 в сумі 736 295, 78 грн.

На обґрунтування заяви позивач зазначив, що після набрання рішенням Київського окружного адміністративного суду законної сили та на його виконання відповідачем (в особі відділу з питань перерахунку пенсії № 26 управління застосування пенсійного законодавства) добровільно було прийнято рішення № 932320125915 від 24.11.2021, з якого вбачається, що зазначене рішення суду відповідачем було виконано лише частково, а саме: здійснено лише перерахунок призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 82% від розміру суддівської винагороди діючого судді та його виплату, починаючи з 01.12.2021.

У той же час у зазначеному рішенні відповідача № 932320125915 відсутня будь-яка інформація щодо виконання рішення суду від 05.07.2021 в частині виплати позивачу різниці між донарахованим відповідно до рішення суду (з 19.02.2020 по 30.11.2021) та фактично виплачених за цей же період щомісячним довічним грошовим утриманням судді у відставці.

Уважаючи дії відповідача по добровільному виконанню судового рішення такими, що не відповідають змісту рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі № 320/6230/21, позивач 09.12.2021 звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із запитом про надання інформації про підстави невиконання вказаного рішення суду в частині виплати позивачу різниці між нарахованим та фактично виплаченим розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період із 19.02.2020 по 30.11.2021, а також надати позивачу довідку про розмір заборгованості по його пенсійній виплаті за цей же період та помісячний розрахунок цієї заборгованості.

Листом від 05.01.2022 № 153-23660/Н-02/8-1000/22 відповідач повідомив позивача, що згідно з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі № 320/6230/21, йому проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 у розмірі 82% грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 20.03.2020 № 370.

Зазначено, що кошти згідно з судовим рішенням за період із 19.02.2020 по 30.11.2021 нараховано в сумі 566 235, 31 грн., обліковано та включено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Таким чином позивач стверджує, що судове рішення у справі № 320/6230/21 відповідачем було виконано лише частково, а саме було проведено тільки перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 із розрахунку 82% від розміру суддівської винагороди, зазначеної в довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 20.03.2020 № 370, однак рішення в частині виплати нарахованого відповідно до рішення суду щомісячного довічного грошового утримання за період із 19.02.2020 по 30.11.2021 (з урахуванням фактично виплачених за цей період сум) відповідачем безпідставно і протиправно не було виконане, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати цього утримання в розмірі 736 295, 78 грн.

Стверджував, що відповідачем невірно визначена сума заборгованості по його пенсійній виплаті, а включення зобов`язання по виплаті належної йому заборгованості до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідач не мав для цього жодних правових підстав, що свідчить, на думку позивача, про протиправне невиконання судового рішення у цій справі в частині виплати на його користь заборгованої суми.

Стверджував, що зі змісту листа відповідача від 05.01.2022 № 153-23660/Н-02/8-1000/22 виплаває, що внесення відомостей щодо його заборгованості до вказаного реєстру, було здійснено на підставі «Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», затвердженого постановою КМУ від 22.08.2018 № 649. При цьому відповідачем не було враховано, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 та постановою Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 640/5248/19 постанову КМУ № 649 була визнана протиправною і нечинною.

З урахуванням викладеного позивач уважає, що станом на листопад 2021 року (здійснення перерахунку) була відсутня нормативно-правова база, на підставі якої встановлювалось би право відповідача на включення до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою програмою, у зв`язку із чим дії відповідача щодо такого включення вважає протиправними та безпідставними.

У подальшому, із метою виконання рішення суду відповідно до його резолютивної частини, позивач 10.01.2022 звернувся до ВПВР УЗПВР у Київській області ЦМРУЮ України із заявою про примусове виконання рішення суду.

26.01.2022 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 68352320 про примусове виконання за виконавчим листом у справі № 320/6230/21, виданим 13.12.2021.

У зв`язку з невиконанням рішення суду без поважних причин державним виконавцем постановою від 19.05.2022 на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області було накладено штраф у розмірі 5100, 00 грн. та повторно зобов`язано виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.

Ураховуючи повторне невиконання боржником рішення суду державним виконавцем 10.11.2022 направлено до Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області повідомлення про вчинення відповідачем кримінального правопорушення тощо. Вказане повідомлення отримане позивачем рекомендованим листом 17.11.2022.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд уважає за необхідне повернути її без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Зі змісту заяви вбачається, що про порушення своїх прав з боку відповідача позивач дізнався з рішення відповідача № 932320125915 від 24.11.2021 та 09.12.2021 звернувся із запитом до відповідача.

Листом від 05.01.2022 № 153-23660/Н-02/8-1000/22 відповідач повідомив позивача, що згідно з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі № 320/6230/21, йому проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 у розмірі 82% грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області від 20.03.2020 № 370.

Із метою виконання рішення суду відповідно до його резолютивної частини, позивач 10.01.2022 звернувся до ВПВР УЗПВР у Київській області ЦМРУЮ України із заявою про примусове виконання рішення суду.

26.01.2022 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 68352320 про примусове виконання за виконавчим листом у справі № 320/6230/21, виданим 13.12.2021. У подальшому державним виконавцем вчинялись інші виконавчі дії, про зазначалось вище.

Із урахуванням викладеного судом установлено, що письмово позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів із рішення відповідача № 932320125915 від 24.11.2021, станом на 09.12.2021 йому достеменно було відомо про порушення прав, а також 05.01.2022, що підтверджується листом відповідача від 05.01.2022 № 153-23660/Н-02/8-1000/22, та 10.01.2022 розпочав процедуру примусового виконання рішення суду шляхом звернення до ДВС.

Отже, всупереч вимогам частини четвертої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, звертаючись до суду із заявою від 21.11.2022, яка надійшла до суду 07.02.2023, порушив десятиденний строк звернення до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до абзацу 2 частини п`ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Враховуючи, що письмовими доказами, поданими позивачем до заяви, підтверджується порушення ним строку звернення до суду із цією заявою, а саме, заяву подано до суду з порушенням десятиденного строку звернення, суд доходить висновку, що подана заява не відповідає вимогам встановленим статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд уважає за необхідне повернути її позивачу.

Керуючись статтями 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

заяву в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Шевченко А.В.