Рішення № 109080820, 17.02.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2023 року Справа№200/4975/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Череповського Є.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи Центр пробації Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, код ЄДРПОУ 41847154) про визнання протиправною бездіяльнсті та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

22.11.2022 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Державної установи Центр пробації Міністерства юстиції України (далі - Відповідач) про визнання протиправною бездіяльнсті та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи Центра пробації Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 41847154) щодо невиплати позивачці, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно починаючи з 06.03.2022 року;

- зобов`язати Державну установу Центр пробації Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 41847154) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно починаючи з 23.03.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що вона проходить службу у Немишлянському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області у званні майора. Тобто, відноситься до осіб середнього начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким з внесенням змін до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 було гарантовано виплату щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн.

Ухвалою суду від 28.11.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувані докази.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що кошти для виплати додаткової винагороди, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, персоналу пробації, який виконує завдання та функції, визначені Законом України Про пробацію, не передбачались взагалі. Вважає, що особи начальницького складу Центру пробації не мають і не мали права на спірну винагороду. Звертає увагу на те, що Позивач не залучалась до виконання завдань, передбачених Законом України Про правовий режим воєнного стану не несла службу, а виконувала свої службові обов`язки, пов`язані з реалізацією завдань і функцій пробації. Крім того, посилається на те, що для виплати спірної винагороди необхідні наказ директора, а також Порядок та умови виплати додаткової винагороди, визначені наказом директора Центру пробації.

Ухвалами суду від 18.01.2023 року відмовлено в задоволенні заяви Державної установи Центр пробації Міністерства юстиції України про залишення позовної заяви без розгляду, відмовлено в задоволенні клопотання Державної установи Центр пробації Міністерства юстиції України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відмовлено в задоволенні клопотання Державної установи Центр пробації про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідностатті 258 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з цим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом УкраїниПро затвердження Указу Президента УкраїниПро введення воєнного стану в Українівід 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на час розгляду справи воєнний стан триває. Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

Відповідно до ст. 12-2 Закону УкраїниПро правовий режим воєнного станувід 12.05.2015 № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 №9, з урахуванням положеньстатті 3 Конституції Українипро те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26.02.2022 прийнято наказ №14/І-гПро запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

З огляду на викладене, у встановленийКАС Українистрок рішення по справі з об`єктивних причин не було прийнято, справу розглянуто у розумний строк після виникнення можливості для цього.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

Відповідо до довідки від 06.09.2021 року №6329-5000392273/13889 Позивач є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце перебування/проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з наказу ДУ Центр пробації від 26.06.2018 № 62/к капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 з 01.07.2018 призначено на посаду заступника начальника Бахмутського міськрайонного відділу філії ДУ Центр пробації в Донецькій області.

Відповідно до витягу з наказу ДУ Центр пробації від 04.08.2021 № 657/од-21 змінено назву уповноваженого органу з питань пробації з Бахмутського міськрайонного відділу на Бахмутський районний відділ № 2.

Відповідно до витягу з наказу ДУ Центр пробації від 28.08.2021 № 190/к капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , яка перебувала на посаді інспектора Бахмутського районного відділу № 2 філії Державної установи Центр пробації в Донецькій області, переміщено з 01.09.2021 року на посаду старшого інспектора Немишлянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

Позивач перебувала у відпустках з 04.04.2022 по 22.04.2022 (наказ ДУ Центр пробації від 17.03.2022 № 102/В), з 04.07.2022 по 05.07.2022 (наказ ДУ Центр пробації від 04.07.2022 № 447/В) і з 27.10.2022 по 15.11.2022 (наказ ДУ Центр пробації від 26.09.2022 № 678/В).

У листі Відповідача від 16.11.2022 № 63/54-ЗПІ/11-ЯН/22 зазначено, що Позивач виконувала свої службові обов`язки, пов`язані з реалізацією завдань та функцій пробації відповідно до посадової інструкції, Положення про Нимишлянський районний відділ філії Державної установи Центр пробації в Харківській області та Колективного договору.

При цьому, у вказаному листі зазначено, що підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди Позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 відсутні.

З довідки Відповідача від 26.01.2023 № 8/2-34 вбачається, що за спірний період Позивачу не нараховувалася і не виплачувалася додаткова винагорода за Постановою № 168.

Спірні правовідносини виникли з приводу наявності підстав для виплати Позивачу додаткової винагороди, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі Постанова № 168).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України від 5 лютого 2015 року № 160-VIII Про пробацію передбачено, що права, обов`язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України від 23 червня 2005 року № 2713-IV Про Державну кримінально-виконавчу службу України (далі Закон № 2713-IV) установлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

На Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, про що зазначено в ст. 1 Закону № 2713-IV.

Частинами 1 і 2 ст. 14 Закону № 2713-IV передбачено, що до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 указаного Закону особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються спеціальні звання, зокрема, майор внутрішньої служби (старший начальницький склад).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну установу Центр пробації, затвердженого Наказом від 08.12.2020 № 4242/5, визначено, що Державна установа Центр пробації є неприбутковою державною установою, створеною для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування і координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мінюсту.

Згідно з п. 7 указаного Положення до складу Центру пробації входять працівники, які працюють за трудовим договором, та особи начальницького складу, що були переведені з Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до Положення про Немишлянський районний відділ філії Державної установи Центр пробації в Харківській області, який затверджено наказом Державної установи Центр пробації від 07.09.2021 № 757/ОД-21, Немишлянський районний відділ філії Державної установи Центр пробації в Харківській області є уповноваженим органом з питань пробації, який безпосередньо забезпечує виконання в межах адміністративно-територіальної одиниці певних видів адміністративних стягнень і кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та пробації.

Пунктом 5 указаного положення також передбачено, що до складу персоналу відділу входять працівники, які працюють за трудовим договором, та особи начальницького складу, що були переведені з Державної кримінально-виконавчої служби України.

З пп. 2.1.6 Колективного договору між Адміністрацією і Профспілковою організацією Державної установи Центр пробації на 2020 2023 роки передбачено, що Адміністрація зобов`язується забезпечити порядок і умови прийняття на службу, проходження служби особами начальницького складу відповідно до Законів України Про Державну кримінально-виконавчу службу України, Про національну поліцію та інших нормативно-правових актів України.

З пункту 2 розділу ІІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку Державної установи Центр пробації випливає, що в Центрі пробації встановлено п`ятиденний робочий тиждень.

Отже, в Державній установі Центр пробації та її відокремлених підрозділах особи можуть працювати за трудовими договорами, а особи начальницького складу проходять службу відповідно до Законів України Про Державну кримінально-виконавчу службу України, Про національну поліцію та інших нормативно-правових актів України.

Позивач у спірний період проходила службу як особа начальницького складу (відповідно до відповідно до Законів України Про Державну кримінально-виконавчу службу України, Про національну поліцію та інших нормативно-правових актів України) в установі, яка створена для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України Про правовий режим воєнного стану Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні.

Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні.

Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Пунктом 1 Постанови № 168, у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350 Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 (набула чинності з 24.03.2022), було встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

При цьому, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350 Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування (24.03.2022) та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204-р затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, до якого включено Харківську область.

Позивачем заявлено позовні вимоги щодо спірної додаткової винагороди з 06.03.2022. Суд зазначає, у межах заявлених Позивачем позовних вимог, Позивач набула право на передбачену Постановою № 168 додаткову винагороду з березня 2022 року.

У наступному, Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2022 року № 754 Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022р. № 168, яка набула чинності 08.07.2022, внесені зміни до абзацу першого п. 1 Постанови № 168, а саме:

- слова які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка замінити словами які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);

- після слова щомісячно доповнити словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

У п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2022 року № 754 зазначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України в рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 вказав, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України, стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України та інші). Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

У рішенні від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 Конституційний Суд України також зазначив, що закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, ч. 1 ст. 52 Закону України від 27 лютого 2014 року № 794-VII Про Кабінет Міністрів України встановлено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин змін, внесених Постановою Постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2022 року № 754 з 1 червня 2022 року, оскільки до 08.07.2022 відповідні зміни не були чинними.

В іншому випадку, ретроактивне застосування внесених Кабінетом Міністрів України змін до Постанови № 168 призведе до звуження прав Позивача.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого (у спірний період) включено, зокрема, Харківська міська територіальна громада.

Отже, з 08.07.2022 Позивач має право на отримання передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., яка виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, оскільки Немишлянський район є районом м. Харків та входить до складу Харківської міської територіальної громади.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року № 793 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 (далі Постанова № 793), яка набула чинності 19.07.2022, внесені зміни до Постанови № 168, зокрема до пункту першого, а саме: 1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; 2) доповнити пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення..

Також п. 3 Постанови № 793 доповнено Постанову № 168 пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів..

При цьому, п. 2 Постанови № 793 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

З огляду на наведені приписи ч. 1 ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 52 Закону України Про Кабінет Міністрів України суд також дійшов висновку про неможливість застосування внесених Постановою № 793 змін з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 року № 1146 Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 (далі Постанова № 1146), яка набула чинності 18.10.2022, внесені зміни до абзацу першого п. 1 Постанови № 168, зокрема, виключено слова , а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), та (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

При цьому, п. 2 Постанови № 1146 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 вересня 2022 року.

З огляду на наведені приписи ч. 1 ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 52 Закону України Про Кабінет Міністрів України суд також дійшов висновку про неможливість застосування внесених Постановою № 1146 змін з 01.09.2022. оскільки до 18.10.2022 відповідні зміни не були чинними.

Отже відповідно до змін внесених Постановою №1146 до Постанови №168 Позивач втратив право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн. яка виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць з 18.10.2022 року.

При цьому, у період до 08.07.2022 Постанова № 168 передбачала виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень саме щомісячно, а не пропорційно в розрахунку на місяць.

Крім того, у період до 08.07.2022 Постанова № 168 не ставила можливість виплати вказаної додаткової винагороди в залежність від установлених керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умови виплати додаткової винагороди.

Оскільки в спірний період до 08.07.2022 Постанова № 168 визначала певний розмір та умови виплати цієї додаткової винагороди відсутність наказів командирів (начальників) щодо виплати цієї винагороди може свідчити про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права на таку винагороду.

Отже, Постановою № 168 передбачено право Позивача на отримання додаткової винагороди під час дії воєнного стану. При цьому, з огляду на вищевказані редакції Постанови № 168, у період з 06.03.2022 по 07.07.2022 (включно) розмір додаткової винагороди, зокрема для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, був фіксованим та становив 30000 гривень щомісячно. Проте, у період з 08.07.2022 року (день набрання чинності Постановою № 794) по 18.07.2022 року розмір такої винагороди становив 30000 грн. та виплачувався пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць. З 19.07.2022 року (день набрання чинності Постановою № 793) по 17.10.2022 року додаткова винагорода вплачувалась у розмірі до 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, а порядок і умови її виплати мають визначатися керівником відповідного органу.

Щодо доводів Відповідачів про відсутність цільових бюджетних асигнувань для здійснення виплатдодаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, то суд зазначає наступне.

Відповідно до положення частини 1статті 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-VI "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.

За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі № 21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21-44а10).

Отже, суб`єкт владних повноважень не може посилатись на відсутність бюджетних асигнувань, як на підставу не виплати додаткової винагороди, передбаченої чинним на час вирішення спору підзаконним нормативно-правовим актом, чим в даному випадку є Постанова № 168.

Постанова № 168 (у період з 06.03.2022 по 08.07.2022) не ставила в залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби до виконання завдань, передбачених Законом України Про правовий режим воєнного стану.

Відповідач надав докази того, що Позивач з 04.04.2022 по 22.04.2022 і з 04.07.2022 по 05.07.2022 перебувала у відпустці. З 18.10.2022 року вона втратила право на тримання вказаної винагороди.

Суд зазначає, що до 08.07.2022 на законодавчому рівні не було врегульовано питання щодо отримання вказаної винагороди у випадку відпрацювання не всіх робочих днів, в яких особа набула право на додаткову винагороду.

Також не було врегульовано питання щодо виплати вказаної винагороди за місяць протягом якого особа втратила право на отримання такої винагороди, зокрема, у випадку звільнення зі служби або зміну умов для виплати винагороди.

Таким чином, з огляду на законодавчо встановлений принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписівстатті 58 Конституції України, суд приходить до висновку, що при невиплаті Позивачу додаткової щомісячної винагороди у період з 06.03.2022 по 07.07.2022 (включно) у розмірі 30000 грн. щомісячно, у період з 08.07.2022 року по 18.07.2022 року (включно) у розмірі 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, з 19.07.2022 року по 17.10.2022 року у розмірі до 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, Відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Так, враховуючи висновки суду, суд вважає, що вимоги Позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати Позивачу додаткової винагороди, з 06.03.2022 по 07.07.2022 (включно) у розмірі 30000 гривень щомісячно, у період з 08.07.2022 року по 18.07.2022 року (включно) у розмірі 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, з 19.07.2022 року по 17.10.2022 року (включно) у розмірі до 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць тазобов`язання Відповідача здійснити нарахування та виплату Позивачу додаткової винагороди, з 06.03.2022 по 07.07.2022 (включно) у розмірі 30000 гривень щомісячно, у період з 08.07.2022 року по 18.07.2022 року (включно) у розмірі 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, з 19.07.2022 року по 17.10.2022 року (включно) у розмірі до 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.

Відповідно достатті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем за звернення до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн., що підтверджується квитанцієювід 18.11.2022.

Суд, керуючись положеннями ст. 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь Позивача судовий збір у сумі 700,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 80, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи Центр пробації Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, код ЄДРПОУ 41847154) про визнання протиправною бездіяльнсті та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи Центр пробації Міністерства юстиції України щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з 06.03.2022 по 07.07.2022 (включно) у розмірі 30000 гривень щомісячно, у період з 08.07.2022 року по 18.07.2022 року (включно) у розмірі 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, з 19.07.2022 року по 17.10.2022 року (включно) у розмірі до 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

Зобов`язати Державну установу Центр пробації Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, код ЄДРПОУ 41847154) здійснити нараховування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду з 06.03.2022 по 07.07.2022 (включно) у розмірі 30000 гривень щомісячно, у період з 08.07.2022 року по 18.07.2022 року (включно) у розмірі 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, з 19.07.2022 року по 17.10.2022 року (включно) у розмірі до 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути зДержавної установи Центр пробації Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, код ЄДРПОУ 41847154) за рахунок бюджетних асигнуваньна користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі700,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.В. Череповський