Рішення № 10908039, 26.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.10р.Справа № 1/226-10

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

про стягнення 1 531 грн. 80 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Аржанухін В.Л., дов. № 104-4016 від 29.12.09р.;

від відповідача: Селяков О.В., дов. № 416 від 01.01.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" вартість майнової шкоди в сумі 1 531 грн. 80 коп., заподіяну нестачею вантажу.

Відповідач відзив на позов не надав. В судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення, в яких зазначив, що проти позову не заперечує.

За згодою представників сторін, в порядку ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2010р. на адресу позивача від вантажовідправника ЗАТ ЦЗФ "Донецька" у вагоні №63665707 (за відправкою № 51929291) надійшов вантаж антрациту.

Під час видачі вантажу з перевіркою була встановлена вагова недостача продукції в кількості 3 600 кг.

З урахуванням норми недостачі –2 % відповідальна вагова недостача склала 2 220 кг продукції на суму 1531 грн. 80 коп. без врахування залізничного тарифу.

Недостача продукції документально підтверджена комерційним актом АА № 034915/7 від 09.01.2010р., в якому зафіксовано ознаки незбереженого перевезення у вигляді поглиблення над люками, порушення маркування.

Завантаження вантажу відбулося засобами відправника ЗАТ ЦЗФ «Донецька».

Рахунок за поставлену продукцію № 281204 від 28.12.2009р. сплачений позивачем у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин1, 2 статті908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами1,2,3 статті909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Згідно зі статтею2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до ст.105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

З комерційного акту АА № 034915/7 від 09.01.2010р. вбачається, що вантаж прибув на станцію призначення в справному вагоні, течі вантажу не зафіксовано, навантаження на рівні бортів; вантаж маркований вапном, крім наявних поглиблень на 1-м люком з однієї сторони вагону розміром 150х150х20 см., над 4-5 люками розміром 170х150х20, над 6-7 люками розміром 230х250х40; двері та люка зачинені.

За даними комерційного акту вантаж, якого не достає, у вагоні вміститися міг, у зв’язку з чим відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди, оскільки перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях, тобто на ДП "Придніпровська залізниця".

Складання комерційних актів та приймання продукції здійснено відповідно до складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за номером 567/6855.

Відповідно до п.14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов’язковими для сторін правилами.

Згідно з п.А-1 Додатку1 (обов’язковий) до ДТСУ 322-12-2-94 „Кокс кам’яновугільний, пековий і термоантарцит. Правила приймання”, масу антрациту (нетто) визначають по різниці маси навантаженого складу (брутто), визначеного зваженням у Споживача, і маси порожніх вагонів, вказаної на їх трафаретах.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49600, м.Дніпропетровськ-38, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) 1 531 грн. 80 коп. (одну тисячу п'ятсот тридцять одну грн. 80 коп.) шкоди, 102 грн.00 коп. (сто дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236 грн.00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписано - 26.07.10р.