Рішення № 10907902, 23.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.10р.Справа № 31/151-10 За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт", м.Керч

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання –спеціаліст Бобир Ю.В.

Представники:

Від позивача - Селяков О.В., юрисконсульт, довір. № 416 від 01.01.10р.

Від відповідача - Гаврилюк Л.А., начальник юр. служби, довір. б/н від 21.02.10р.

- Ляшенко О.В., дов. № 31 від 14.05.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа знаходиться на розгляді у іншому складі суду.

ДП "Придніпровська залізниця" звернулося у квітні 2010 року до господарського суду із позовною заявою до ДП "Керченський морський торговельний порт", в якій просить господарський суд розглянути неврегульовані між сторонами розбіжності до договору №ПР/М-10-4м/2 від 10.02.2010р. Обґрунтовує позовні вимоги тим, що умови запропонованого договору, щодо яких виникли розбіжності, відповідно до положень Закону України «Про залізничний транспорт», Господарського кодексу України, повинні відповідати типовим договорам наведеним у додатках до Правил обслуговування залізничних під’їзних колій та не суперечити Статуту залізниць України, Правилам перевезень та єдиним технологічним процесам.

ДП "Керченський морський торговельний порт" позовні вимоги не визнає. Вважає, що запропоновані ДП «Придніпровська залізниця»умови договору №ПР/М-10-4м/2 НЮдч від 10.02.2010р. не враховують усієї специфіки планування роботи порту, а відтак цей договір, умови якого рекомендовані Правилами обслуговування залізничних під’їзних колій, а не є обов’язковими, як це передбачено для типових договорів, мають бути прийняті в редакції Відповідача.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.07.10р. до 21.07.10р.

В судовому засіданні 21.07.10р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Під час укладення між Державним підприємством «Придніпровська залізниця»(Позивач) та Державним підприємством «Керченський морський торговельний порт»(Відповідач) договору №ПР/М-10-4м/2 від 10.02.2010р. виникли розбіжності, частина яких була врегульована у двосторонньому протоколі узгодження розбіжностей від 26.03.2001р., а неврегульовані розбіжності передані на розгляд господарського суду.

Відповідно до ч.3 ст. 184 Господарського кодексу України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу. Не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Як вбачається зі змісту вказаного договору, його предметом є організація і взаємодія станцій Керч, Керч-Порт, ДП «Придніпровська залізниця»і ДП «Керченський морський торговельний порт»по виконанню операцій, пов’язаних з передачею вагонів, контейнерів з вантажами й порожніми вагонами в міжнародному прямому залізнично-паромному сполученні через порти Керч (Україна) і Поті/Батумі (Грузія), а також виконання Залізницею здачі/прийому, а Портом прийому/здачі експортних, транзитних, імпортних вантажів, що перевозяться за участю морського, залізничного транспорту, а також господарських вантажів для Порту або для його контрагентів.

Отже, умови вказаного договору направлені, зокрема, на врегулювання відносин між сторонами з приводу порядку і умов експлуатації залізничних під’їзних колій порту та обігу рухомого складу залізниці під час перевантаження вантажів з залізничного на морський транспорт та у зворотному напрямку, а відтак, згідно з приписами ч. 2 ст. 179 Господарського кодексу України, сторонами такого договору можуть бути використані умови договору, який рекомендований у додатку № 1 до пункту 2.1 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №875/5096, які не є обов’язковими умовами такого договору, а тому можуть бути змінені сторонами на власний розсуд з метою конкретизації взаємних прав і обов’язків за цим договором та пристосування їх до певних умов своєї господарської діяльності.

Так щодо розбіжностей сторін, які виникли при визначенні умов абзацу 5 Розділу 1, пункту 4.4. розділу 4 вказаного договору, суд, з урахуванням Єдиного технологічного процесу роботи залізниці та порту, доходить висновку, що ці пункти мають бути прийняті в редакції порту, тобто Відповідача, оскільки у будь-якому випадку щодобове планування роботи порту і станції неможливе без врахування портом не тільки середньодобової переробної спроможності вантажних фронтів, як пропонує Позивач, а і без врахування номенклатури вантажів, які Залізниця повинна подати в порт під вивантаження, які можуть мати різних власників і не можуть бути знеособлені, та інформації про підхід суден, тобто неможливе без врахування специфіки технологічного процесу порту.

Щодо розбіжностей, які виникли між сторонами по п. 7.3 Розділу 7 та абзацу 5 пункту 7.4 Розділу 7, суд вважає, що Статут залізниці України не встановлює обов’язкової відповідальності за невиконання норми або плану вивантаження вагонів, у той час як Правила зберігання вантажів установлюють, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), тому п. 7.3 підлягає виключенню із умов договору, а абзац 5 пункту 7.4 Розділу 7 підлягає прийняттю в редакції залізниці, тобто Позивача.

Щодо розбіжностей по абзацу 4 пункту 7.5, яким Відповідач просить доповнити умови договору, то суд вважає, що запропонований Відповідачем порядок відшкодування шкоди не суперечить загальному порядку та способам відшкодування шкоди, встановлених ст. ст. 1166, 1172 та 1192 Цивільного кодексу України, тому можуть бути включені до умов вказаного договору, а відтак ці розбіжності підлягають прийняттю в редакції Порту, тобто Відповідача.

Щодо розбіжностей по п. 7.6 умов вказаного договору, то з урахуванням існування між сторонами спору іншого договору №ПР/4ДН-09-843/Нюп-331 від 07.10.2009р. «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги», умови якого (розділ 3) встановлюють, зокрема, порядок розрахунків, який передбачає попередню оплату замовлених або запланованих послуг, а запропонована Відповідачем редакція п. 7.6 умов договору №ПР/М-10-4м/2 від 10.02.2010р. хоча і відповідає редакції примірного договору, який рекомендований у додатку № 1 пункту 2.1 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій, проте не носить конкретизованого характеру, суд вважає, що умови п. 7.6 вказаного договору мають бути прийняті у редакції залізниці, тобто Позивача.

Судові витрати у справі покладаються на обидві сторони, згідно ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати укладеним між Державним підприємством «Придніпровська залізниця»(49038, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) та Державним підприємством «Керченський морський торговельний порт»(98312, м. Керч, вул. Кротова, 28, код ЄДРПОУ 01125554) договір №ПР/М-10-4м/2 від 10.02.2010р. із протоколом узгодження розбіжностей до цього договору від 26.03.2001р., із викладенням спірних умов цього договору в наступній редакції:

- абзац 5 Розділу 1: «Добова норма вивантаження - узгоджена Залізницею та Портом кількість вагонів з урахуванням номенклатури вантажів, які Залізниця повинна подати в Порт під вивантаження, а Порт вивантажити з урахуванням середньодобової переробної спроможності вантажних фронтів згідно з ЄТП роботи Станції і Порту. Ця норма встановлюється щоденно змінно-добовим планом роботи Станції і Порту в залежності від наявної кількості вагонів у Порту, на припортовій Станції та на підходах до неї, інформації про підхід суден»;

          - пункт 4.4. Розділу 4: «Норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених обсягів завозу вантажів на місяць, додатково підтвердженого завозу та перехідних залишків минулого місяця, виходячи з наявності вагонів в Порту, на станції Керч-Порт, інформації про підхід суден, наявності вільних складських ємностей, з урахуванням переробної спроможності вантажних фронтів, номенклатури вантажу відповідно до ЄТП роботи станції Керч-Порт і Порту рівномірно протягом доби»;

          - абзац 5 пункту 7.4. Розділу 7: «- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини Порту (одержувача) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) –згідно з Правилами зберігання вантажів»;

          - абзац 4 пункту 7.5. Розділу 7: «В разі пошкодження під’їзних колій, стрілочних переводів, що належать Порту, з вини працівників Залізниці, відновлення їх стану проводиться силами Порту за рахунок Залізниці, за фактичними затратами»;

          - пункт 7.6. Розділу 7: «Розрахунки між Залізницею і Портом за всіма видами платежів проводяться через розрахунковий підрозділ Залізниці у порядку передплати».

          - пункт 7.3 виключити з умов цього договору.

Стягнути з Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" суму 42 грн. 50 коп. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.М. Подобєд Рішення підписано- 26.07.2010р.