Ухвала суду № 109075833, 17.02.2023, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1819/22

Провадження № 1-кп/206/56/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання потерпілого (цивільного позивача) про арешт майна обвинуваченого у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2022 року за № 12022041030000659 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2022 року до суду надійшов обвинувальний акт від 12 травня 2022 року та реєстр матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню за № 12022041030000659 відносно ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2022 року вказане кримінальне провадження було призначено до судового розгляду.

До початку судового розгляду, а саме 15 грудня 2022 року, потерпілий ОСОБА_6 подав цивільний позов, в якому просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на свою користь 38343,58 гривень в якості відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушення, та 300000,00 гривень моральної шкоди, а всього 338343,58 гривень.

01 лютого 2023 року цивільний позивач подав до суду уточнене клопотання про арешт майна, в якому просив накласти арешт на належний обвинуваченому ОСОБА_3 транспортний засіб Ford Focus, сірого кольору, тип легковий седан, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Клопотання обґрунтовано тим, що в результаті вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення ОСОБА_6 завдано майнову шкоду у розмірі 38343,58 гривень та моральну шкоду у розмірі 300000,00 гривень, через що останнім подано до суду відповідний цивільний позов у даному кримінальному провадженні. Обвинувачений ОСОБА_3 наразі не відшкодував більшу частину шкоди завданої потерпілому кримінальним правопорушенням. Існуючий арешт транспортного засобу за ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2022 року є таким, що накладений з метою його збереження як речового доказу, через що такий арешт може бути скасований за клопотанням власника вказаного транспортного засобу після того, як відпаде потреба у подальшому такому заході забезпечення кримінального провадження.

В судовому засіданні потерпілий (цивільний позивач) та його представник підтримали клопотання про арешт майна та просили його задовольнити з наведених в ньому підстав.

Обвинувачений (цивільний відповідач) та його захисник (адвокат) в судовому засіданні просити відмовити у задоволенні клопотання.

Прокурор в судовому засіданні пояснила, що вважає недоцільним накладення арешту на вказаний транспортний засіб, оскільки останній вже перебуває в арешті за ухвалою слідчого судді, додаткових заходів для його збереження з метою забезпечення цивільного позову не потребує.

Вислухавши думку учасників справи, суд, обговоривши заявлене клопотання та оглянувши матеріали кримінального провадження приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 61 КПК України передбачено, що права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На підставі ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, оскільки відносно транспортного засобу Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2022 року вже накладено арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, що розумним чином виключає існування ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 61,128,131,170-173,175 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання потерпілого (цивільного позивача) про арешт майна обвинуваченого у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2022 року за № 12022041030000659 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1