Рішення № 109074581, 20.02.2023, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/284/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М.В.

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 16.02.2018 року. Відповідач при підписанні анкети заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Відповідно до укладеного договору № б/н від 16.02.2018 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, в сумі 15000,00 гривень.

Отримавши кредитні кошти, відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом, яка станом на 09.12.2019 року складається з: - 30 839,85 гривень, заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 30 839,85 гривень, заборгованості за простроченим тілом кредиту; - 2 207,07 гривень, заборгованість за простроченими відсотками; 7 097,00 гривень заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 500,00 гривень штраф (фіксована частина) та 2 006,85 гривень, штраф (процентна складова), всього 42 643,77 гривні заборгованості, яку представник позивача просив суд стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 21.04.2022 року прийнято справу до свого провадження та відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання по справі, про що повідомлені сторони.

11.08.2022 року представником позивача подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором №б/н від 16.02.2018 року в розмірі 45 945,06 гривень, яка складається з: - 30 839,85 гривень, заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. - 30 839,85 гривень, заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 12 905,14 гривень, заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; - 2 200,07 гривень, заборгованість за простроченими відсотками та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 19.09.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, про що повідомлені сторони.

Враховуючи, що представник позивача в позові зазначив, що не заперечує проти заочного вирішення справи, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав відзив, суд ухвалює заочне рішення по справі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у з відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З досліджених доказів суд встановив наступні фактичні обставини:

16.02.2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № б/н, внаслідок чого вона підписала Заяву № б/н від 16.02.2018 року. Відповідач при підписанні анкети заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Відповідно до укладеного договору № б/н від 16.02.2018 року, ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, в сумі 15000,00 гривень. Згідно анкети-заяви ОСОБА_1 зобов`язався в подальшому самостійно знайомитися зі змінами Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку на сайті (www.privatbank/ua) (а.с.10).

Згідно наданого розрахунку, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, в зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість за кредитом, яка складається з: - 30 839,85 гривень, заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. - 30 839,85 гривень, заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 12 905,14 гривень, заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; - 2 200,07 гривень, заборгованість за простроченими відсотками, всього 45 945,06 гривень.

ОСОБА_1 16.02.2018 року видано картку № НОМЕР_1 строком дії до 12/21, тобто до 31 грудня 2021 року включно; 16.02.2018 року на картку встановлено кредитний ліміт 0,00 грн., 16.02.2018 року на картці зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн.; 10.08.2018 року на картку встановлено кредитний ліміт 15 000,00 грн.; 18.01.2019 року на картці зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн., (а.с.65-66).

Згідно Виписки по картковому рахунку станом на 23.09.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався карткою, /а.с. 60-64/.

З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитом, а отже йому були відомі та зрозумілі Умови і Правила надання банківських послуг в банку, /а.с. 98-100/.

При ухваленні рішення судом застосовано наступні норми права:

Як зазначено в п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, серед іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З наданої банком виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 вбачається, що останній регулярно користувався кредитними коштами а тому, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також враховуючи вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення, в примусовому порядку, з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 30 839,85 гривень, яка підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком, не спростованим відповідачем.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач також просив стягнути на його користь заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, у сумі 12 905,14 грн.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки судом встановлений факт наявності у відповідача заборгованості в розмірі 30 839,85 гривень за тілом кредиту, то, відповідно, Банк має право пред`явити вимоги про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах, встановлених статтею 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішенняповинноґрунтуватисяназасадах верховенстваправа,бутизаконниміобґрунтованим.Законнимєрішення,ухваленесудомвідповіднодонормматеріальногоправаіздотриманнямнормпроцесуальногоправа.Судоверішеннямаєвідповідатизавданнюцивільногосудочинства,визначеномуцимКодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши з наданих позивачем та досліджених і оцінених в порядку ст. 89 ЦПК України доказів фактичні обставини та беручи до уваги наведені норми права, суд вважає достовірно встановленим існування обов`язку відповідача повернути позивачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного між ними договору, а порушене право позивача внаслідок невиконання відповідачем даного обов`язку таким, що підлягає захисту згідно ст. ст. 15, 16, 1048-1049 ЦК України.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12,81,89, 141, 259,263-265, 279, 280-282 ЦПК, ст. ст. 526, 530, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, на рахунок НОМЕР_3 , 45945,06 гривень заборгованості за кредитним договором та 2481,00 гривень судових витрат, всього 48426,06 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку доОдеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Згідно ст.284ЦПКУкраїнизаочне рішенняможе бутипереглянуте судом,щойогоухвалив,записьмовоюзаявоювідповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан