Рішення № 109074455, 13.02.2023, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/7868/22

Провадження № 2/946/766/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який заявою від 23.01.2023 року збільшив позовні вимоги та просив встановити факт допущення помилки у заповіті, посвідченому секретарем Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області 28.02.2020 року, за реєстровим № 39, від імені ОСОБА_2 , а саме в найменуванні вулиці замість АДРЕСА_1 .

А також, просив визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що у заповіті, посвідченому секретарем Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області від 28.02.2020 року за реєстровим № 39 від імені ОСОБА_2 , місце знаходження спадкового нерухомого майна вказано невірно, замість АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою збільшенні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представник відповідача Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомся належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76ЦПК Українивизначено,що доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.02.2023 року закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 належав житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з якого 1/2 частка належала їй на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 , виданого Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області 18.03.2002 року, зареєстрованого Ізмаїльським МБТІ за № 4-49, а 1/2 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.04.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контри Богдан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2/3583.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 12.06.2020 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відповідно до ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту від 28.02.2020 року, посвідченого секретарем Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області Гончар Є.С., зареєстрованого в реєстрі за № 39, ОСОБА_2 заповіла належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку (присадибна ділянка), які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Факт допущення помилки у заповіті, посвідченому секретарем Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області від 28.02.2020 року, за реєстровим № 39, від імені ОСОБА_2 , а саме в найменуванні вулиці замість АДРЕСА_1 , підтверджений довідкою № 1260 від 21.11.2022 року, наданою Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області, згідно якої у заповіті за реєстровим номером 39 від 28.02.2020 року, заповідач ОСОБА_2 , була допущена помилка у найменуванні вулиці, а саме замість АДРЕСА_1 . На території смт Суворове Ізмаїльського району Одеської області не має житлового будинку по АДРЕСА_3 , а остання адреса по АДРЕСА_4 .

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що підтверджено відповідною заявою.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ч.1 ст. 1269 ЦК України.

Згідно із п. 23Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи викладене, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 30.12.1997 року, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області (розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, б. 47, код ЄДРПОУ - 04379166) про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт допущення помилки у заповіті, посвідченому секретарем Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області 28.02.2020 року, за реєстровим № 39, від імені ОСОБА_2 , а саме в найменуванні вулиці замість АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2023 року.

Суддя: О.О.Бурнусус