Рішення № 10907369, 09.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2010 р.Справа № 10/32-10-702 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Відбудова»

про стягнення 23474,19 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Терлецька Ю.В. за довіреністю від 11.01.2010р.

від відповідача: Дімов Ю.П. за довіреністю від 01.09.2009р.

Суть спору: ТОВ «Будпроект»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Відбудова» 23474,19 грн., з яких, 12600 грн. – основний борг зі сплати орендної плати, в т.ч. 2700 грн. –основний борг зі сплати орендної плати за жовтень-грудень 2008 року по договору оренди офісу підприємства від 01.01.2008р. та 9900 грн. –основний борг зі сплати орендної плати за січень-листопад 2009 року по договору оренди офісу підприємства від 01.12.2008р.; 10143 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з липня 2009р.по січень 2010р. та 731,19 грн. –індекс інфляції, що нарахований відповідачу з жовтня по грудень 2009 року за порушення строків оплати орендної плати відповідачем.

Під час розгляду справи позивач надав до суду доповнення до позовної заяви щодо обґрунтування розрахунку пені, які залучені судом до справи 28.04.2010р., та згідно з якими, позивачем здійснений розрахунок пені в розмірі 11065,50 грн., з посиланням при цьому на те, що за договором оренди від 01.12.2008р. зобов’язання мали бути виконані 02.11.2009р., строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання сходить 04.06.2010р.

Також під час розгляду справи позивачем змінені позовні вимоги, про що надано відповідну заяву, яка залучена судом до справи 05.05.2010р., та згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача 23738, 79 грн., з яких, 12600 грн. –основний борг зі сплати орендної плати, в т.ч. 2700 грн. –основний борг зі сплати орендної плати за жовтень-грудень 2008 року по договору оренди офісу підприємства від 01.01.2008р. та 9900 грн. –основний борг зі сплати орендної плати за січень-листопад 2009 року по договору оренди офісу підприємства від 01.12.2008р.; 9828 грн. –пеня, що нарахована відповідачу за порушення строків оплати орендної плати, починаючи з грудня 2008 року; 1310,79 грн. –індекс інфляції, що нарахований відповідачу з жовтня 2008 року по березень 2010 року.

У відзиві на позов від 26.03.2010р. за вх.№7796 відповідач просить суд відмовити у задоволені позову, з посиланням при цьому на те, що правовідносини сторін щодо оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Одеса, провулок Нечипоренка, 14, виникли на підставі договору оренди офісу підприємства від 01.12.2007р., який діяв до 31.12.2007р. та договору оренди офісу підприємства від 01.01.2008р., строк дії якого встановлений до 31.12.2008р. При цьому по договору оренди офісу підприємства від 01.01.2008р. відповідач фактично користувався орендованим приміщенням по 30.09.2008р. і за цей період в повному обсязі виконав свої зобов’язання щодо сплати орендної плати позивачу, а з 01.10.2008р. орендоване приміщення звільнене відповідачем. Договір оренди від 01.12.2008р. взагалі не укладався між сторонами, а тому твердження позивача, що відповідач користувався орендованим приміщенням до 01.12.2009р. не відповідає дійсності. Також відповідач посилається на те, що ніколи не одержував лист позивача від 04.09.2009р. за вих.№94, оскільки підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення не є підписом Короленко Л.М., а опис вкладення у цінний лист та касовий чек відсутній.

Поряд з цим позивач надав до суду письмові пояснення щодо договору оренди офісу приміщення від 01.12.2008р., які залучені судом до справи 12.04.2010р., та згідно з якими, позивач вважає, що докази, якими позивач обґрунтовує наявність заборгованості відповідача по орендним платежам відповідно до договору від 01.12.2008р. є недоведеними і необґрунтованими, з посиланням при цьому на те, що наявність чи відсутність спірного договору без наявності належним чином оформленого до нього акту приймання-передачі не може розцінюватися як належний і допустимий доказ, з огляду на вимоги ч.1 ст.795 ЦК України, якою передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Окрім того відповідач зазначає про відсутність необхідності укладати новий договір оренди від 31.12.2008р., якщо строк дії старого договору оренди від 01.01.2008р. ще не закінчився.

У запереченнях на відзив, які залучені судом до справи 05.05.2010р. позивач посилається на те, що відповідач користувався орендованим приміщенням з 2006 року на підставі інших попередніх договорів оренди і по закінченню терміну їх дії орендовані приміщення не звільняв та по акту приймання-передачі позивачу не повертав, а уклавши нові договори оренди (спірний) від 01.12.2008р. продовжував користатися цим приміщенням до 30.11.2009р., тобто до кінця строку дії договору.

Ухвалою голови суду від 12.04.2010р. строк розгляду справи продовжений до 10.05.2010р. Також строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом до 10.06.2010р. у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання сторін у справі, про що 05.05.2010р. винесено відповідну ухвалу.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 09.06.2010р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.12.2007р. між ТОВ «Будпроект»(орендодавець, позивач) і ТОВ «Відбудова»(орендар, відповідач) укладений договір оренди офісу підприємства, згідно з яким, позивач надає, а відповідач приймає у тимчасове користування нежиле приміщення в м. Одесі за адресою пров. Нечипоренко,14 (одна кімната) для використання під офіс підприємства.

У п.1.2. цього договору встановлено, що строк оренди і дія договору встановлюються з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

Умовами п.2.2. договору передбачено, що позивач зобов’язаний видати відповідачу документи про укладення даного договору, що підтверджують знаходження відповідача по місцю оренди.

Згідно з розділом 4 договору, в якому встановлені умови щодо порядку передачі приміщення відповідачу і повернення його позивачу, до моменту закінчення строку договору, а також при достроковому його припиненні відповідач зобов’язаний у 3-х денний строк підготувати приміщення для передачі по акту здачі-приймання, звірити і здійснити розрахунки з позивачем, передати позивачу безоплатно всі здійснені в орендованому приміщенні перестройки і переділки, а також поліпшення, що складають приналежність приміщень і невід’ємні без ушкодження від конструкцій приміщення (п.4.1.); орендна плата і експлуатаційні витрати оплачуються відповідачем по день фактичної здачі нежилого приміщення по акту (п.4.2.); при припиненні використання нежилого приміщення за ініціативою відповідача, він не пізніше ніж за місяць повідомляє позивача. У випадку звільнення відповідачем нежилого приміщення без письмового попередження, а також без складання акту про здачу нежилого приміщення в справному стані відповідач несе повну матеріальну відповідальність за спричиненні у зв’язку з тим збитки (п.4.3.).

Згідно з умовами п.5.1. договору розмір орендної плати і експлуатаційних витрат в сумі 900 грн. являється договірної і первісно встановлюється в національній валюті з ПДВ 20% за один місяць, а відповідно до умов п.5.2. договору відповідач вносить орендну плату щомісячно не пізніше 3 числа поточного місяця. За несвоєчасно внесену орендну плату відповідач сплачує пеню в розмірі 05% за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Умовами п.6.1. договору передбачено, що у випадку наміру однієї із сторін достроково розірвати даний договір, вона зобов’язана за 1 місяць письмово повідомити про це іншу сторону.

Поряд з цим судом встановлено, що після закінчення строку дії вищевказаного договору оренди офісу підприємства між сторонами 01.01.2008р. укладений договір оренди офісу приміщення, умови якого є аналогічними за своїм змістом умовам договору оренди офісу приміщення від 01.12.2007р., окрім умов щодо строку дії договору з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

Окрім того судом встановлено, що за місяць до закінчення строку дії договору оренди офісу приміщення від 01.01.2008р. між сторонами 01.12.2008р. укладений договір оренди офісу приміщення, умови якого також є аналогічними за своїм змістом умовам договору оренди офісу приміщення від 01.01.2008р., окрім умов щодо строку дії договору з 01.12.2008р. по 30.11.2009р.

Всі вищевказані договори оренди офісу приміщення від 01.12.2007р., від 01.01.2008р., від 01.12.2008р. підписані і засвідчені печатками сторін. При цьому оригінали вищевказаних договорів офісу приміщення від 01.01.2008р. та від 01.12.2008р. оглянуті судом у судових засіданнях та встановлено відповідність цих договорів наявним у справі копіям.

Разом з тим судом встановлено, що за користування приміщенням по договору оренди офісу приміщення від 01.01.2008р. з січня по жовтень 2008 року відповідач розрахувався з позивачем в повному обсязі, що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача у Відділенні №1 АКБ «Трансбанк», згідно з яким, 13.02.2008р. відповідач перерахував позивачу орендну плату в сумі 265 грн., 07.03.2008р. –орендну плату в сумі 265 грн., 11.07.2008р. – оренду плату в сумі 1270 грн.. 31.07.2008р. –орендну плату в сумі 900 грн., 26.08.2008р. –орендну плату в сумі 3600 грн., 10.09.2008р. –орендну плату в сумі 1800 грн., а за жовтень-грудень 2008 року орендна плата в сумі 2700 грн. відповідачем позивачу не сплачена.

Також у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати за користування приміщенням по договору оренди від 01.12.2008р. з 01.01.2009р. по 30.11.2009р. в сумі 9900 грн.

За порушення строків оплати орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню та індекс інфляції.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення змінених позивачем позовних вимог, виходячи з наступного:

Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а згідно з вимогами ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. У ч.1 ст.763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Із вищевстановлених обставин справи виливає, що з 01.12.2007р. між сторонами у справі виникли договірні відносини щодо оренди нежитлового приміщення розташованого за адресою м. Одеса, вул. Нечипоренко,14 (одна кімната), що підтверджується відповідним договором оренди офісу приміщення від 01.12.2007р., із строком дії з 01.12.2007р. по 31.12.2007р., договором оренди офісу приміщення від 01.01.2008р., із строком дії з 01.01.2008р. по 31.12.2008р., та договором оренди офісу приміщення від 01.12.2008р., із строком дії з 01.12.2008р. по 30.11.2009р., які укладені між сторонами у справі, та згідно з якими позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове платне користування приміщення в м. Одесі, вул. Нечипоренко,14 (одна кімната) для використання від офіс підприємства та зобов’язується сплачувати позивачу оренду плату в розмірі 900 грн. в місяць щомісячно не пізніше 3 числа поточного місяця.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим із вищевстановлених обставин справи випливає, що з жовтня 2008 року по грудень 2009 року орендна плата за користування орендованим приміщенням відповідачем позивачу не сплачувалася, внаслідок чого заборгованість відповідача становить 12600 грн.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу зі сплати орендної плати в сумі 12600 грн., а отже, і їх задоволення.

Посилання відповідача на те, що договір оренди офісу приміщення від 01.12.2008р., із строком дії по 30.11.2009р. відповідачем не укладений, господарський суд до уваги не приймає, оскільки такі посилання спростовуються наявним у справі договором оренди від 01.12.2008р., оригінал якого оглянутий судом у судовому засіданні, та який з боку відповідача укладений директором Короленко Л.М., підписаний останньою та засвідчений печаткою відповідача, що відповідає вимогам ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, згідно з якою, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Посилання відповідача на те, що договір оренди офісу підприємства від 01.12.2008р. укладений між сторонами за місяць до закінчення строку дії договору оренди офісу приміщення від 01.01.2008р. також не приймаються до уваги господарським судом, оскільки такі посилання не мають суттєвого значення для розгляду даного спору, з огляду на те, що предметом розгляду позовних вимог являється заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за жовтень-грудень 2008 року по договору оренди офісу приміщення від 01.01.2008р. та за січень-листопад 2009 року по договору оренду офісу приміщення від 01.12.2008р.

Доводи відповідача про відсутність акту приймання-передачі орендованого приміщення позивачем відповідачу, з посиланням при цьому на вимоги ч.1 ст.795 ЦК не можуть бути підставою для відмови у задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу, з наступних мотивів.

По-перше, із вищевстановлених обставин справи випливає, що правовідносини сторін щодо оренди нежитлового приміщення (1 кімната), розташованого за адресою м. Одеса, вул. Нечипоренко,14 виникли між сторонами з 01.12.2007р. на підставі відповідного договору оренди офісу підприємства, договору оренди офісу підприємства від 01.01.2008р., та договору оренди офісу підприємства від 01.12.2008р., в яких відсутні умови щодо обов’язково складання сторонами акту приймання-передачі в оренду приміщення.

По-друге, із вищевстановлених обставин справи випливає, що нежитлове приміщення (1 кімната), розташоване за адресою м. Одеса, вул. Нечипоренко,14 відповідач прийняв в орендне користування на підставі договору оренди офісу приміщення від 01.12.2007р., за відсутністю підписаного між сторонами акту приймання-передачі орендованого приміщення в оренду, а договорами оренди офісу приміщення від 01.01.2008р. та від 01.12.2008р. сторонами фактично продовжений строк дії оренди. При цьому жодних вимог щодо не передання майна в орендне користування відповідач позивачу не заявляв, а навпаки, до жовтня 2008 року сплачував позивачу орендну плату за користування орендованим приміщеннями. Більш того, користування орендованими приміщеннями з 01.01.2008р. по 30.09.2008р. підтверджується і самим відповідачем у відзиві на позов від 26.03.2010р. за вх.№7796.

Посилання відповідача на те, що після 30.09.2008р. відповідач звільнив орендоване приміщення і переїхав у своє приміщення, яке належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу майна від 23.03.2007р., відхиляються господарським судом , з огляду на те, що всупереч вимог ст.33 ГПК України відповідач не надав до суду жодних доказів, в підтвердження своїх посилань, зокрема, підготовленого відповідачем акту здачі-приймання, наявність якого передбачена умовами п.4.3. укладених між сторонами договорів оренди офісу приміщення та письмового попередження, наявність якого передбачена умовами п.4.3. договорів.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та індексу інфляції, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладених між сторонами договорів передбачено, що за несвоєчасно внесену орендну плату відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Згідно з розрахунком позивача, який наданий до заяви про зміну позовних вимог, нарахування пені відповідачу здійснено позивачем за порушення строків оплати орендної плати у грудні 2008р. – листопаді 2009 року за кожний місяці окремо за 182 дні прострочення, виходячи із розміру пені 0,5%, що відповідає як умовам укладених між сторонами договорів, та і вимогам ч.2 ст.551 ЦК України, згідно з якою, розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, вимогам ч.1 ст.627 ЦК України, згідно з якою, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діалогового обороту, вимог розумності та справедливості, а також вимогам ч. 6 ст.232 ГК України, згідно з якою, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Водночас в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Розрахунок позивача, згідно з яким, розмір інфляційних, які нараховані відповідачу з жовтня 2009р. по березень 2010р. становить 1310,79 грн., перевірений господарським судом та встановлено правильність здійснених позивачем нарахувань.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені та індексу інфляції також є обґрунтованими і правомірними, а тому задовольняються господарським судом.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект» задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відбудова» (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 40 кв.15, код ЄДРПОУ 30747538, р/р260081779 в ОФ ВАТ АБ «Укргазбанк»в м. Одесі, МФО 328759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект» (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 25, код ЄДРПОУ 03059123, р/р 260070026045501 у Філії Одеське РУ ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» м. Одеса, МФО 328823) основний борг в сумі 12600 (дванадцять тисяч шістсот) грн., пеню в сумі 9828 (дев’ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн., індекс інфляції в сумі 1310 (одна тисяча триста десть) грн. 79 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 237 (двісті тридцять сім) грн. 39 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 09 червня 2010 року.

Суддя