Рішення № 109069870, 17.01.2023, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

17.01.2023

Справа №489/8377/21

Провадження №2/489/948/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань - Назаровою С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В:

Представниця позивача звернулася до суду з позовом, яким просила: встановити факт постійного місця проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . Мотивуючи вимоги тим, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , при народженні дитини йому було надано ім`я - ОСОБА_3 . Мати при народженні позивача була ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на момент народження дитини проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . 21 червня 1983 року до актового запису про народження ОСОБА_3 були внесені зміни у зв`язку з усиновленням дитини. Після чого, ОСОБА_3 , зокрема, змінено прізвище, ім`я, по батькові та дата народження на - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого стали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . З 2010 року позивач фактично почав проживати з біологічною матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Проживаючи з рідною матір`ю, позивач не тільки піклувався про неї, але й сплачував усі належні платежі, слідкував за технічним станом будинку, в якому вони мешкали, ремонтував його, лікував свою рідну матір, допомагав їй оформлювати групу інвалідності. Під час проживання з рідною матір`ю, остання розповіла позивачу про всіх його рідних, які нажаль померли. Після того, як у рідної матері позивача виникли завеликі проблеми зі здоров`ям та постало питання про лікування матері на стаціонарних умовах, то позивач з матір`ю переїхали проживати за місцем реєстрації позивача. Стан здоров`я ОСОБА_2 був незадовільним, вона постійно потребувала лікування, постійного догляду та допомоги, яку їй надавав позивач. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, після її смерті відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_1 та на грошові вклади, що знаходяться на зберігання в АТ «Ощадбанк». За життя ОСОБА_2 заповіту не складала. Позивач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, приватним нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки позивач не може встановити факт родинних відносин зі спадкодавицею. Чинне законодавство не вбачає зворотної дії щодо встановлення факту родинних відносин із особою, яка фактично відмовилася від своїх батьківських прав. Але, встановити факт проживання однією сім`єю позивач може, оскільки це відповідає дійсності.

Ухвалою суду від 17.12.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження та витребувано докази.

Ухвалою суду від 05.12.2022, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представниці позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача. На позовних вимогах наполягає. Проти заочного рішення не заперечує.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника ММР відповідно до вимог чинного законодавства.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову .

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною донькою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідним сином ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

З свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 , вбачається, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін, доповнень, сформованого 21.09.2016, до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , (біологічними батьками якого були: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 ) внесено зміни про усиновлення № 13 від 28.06.1983 та змінено прізвище, ім`я, по батькові та дата народження дитини з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого зазначено батьком ОСОБА_6 , матір`ю ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина. Позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття, але йому було відмовлено, оскільки не доведено факту родинних відносин або факту проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.

Позивач вважає за необхідне встановити факт постійного проживання зі спадкодавицею, оскільки це впливає на оформлення спадкових прав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Тобто, суд вправі задовольняти заяви про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 Цивільного кодексу України спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя та спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно частин 3, 5 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Аналогічну норму містить пункт 3.21 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Статтею 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 є доведеність факту їх спільного проживання, як осіб, які складали сім`ю, що передбачає їх пов`язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків у період, не менше ніж п`ять років.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі №461/4689/15-ц. Крім того, вказаний висновок застосований Верховним Судом також у постановах від 28 травня 2021 року у справі № 182/653/17 та від 01 вересня 2021 року у справі № 523/9720/17.

Позивач в позові зазначає, що спочатку з 2010 року він проживав разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , проте, через тяжку хворобу матері, до смерті останньої разом проживали за місцем його реєстрації: АДРЕСА_2 .

Доказів на спростування вказаних обставин суду не надано.

Позивач вказує на те, що він з 2010 року фактично почав проживати з біологічною матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Після того, як у рідної матері позивача виникли завеликі проблеми зі здоров`ям та постало питання про лікування матері на стаціонарних умовах, то позивач з матір`ю переїхали проживати за місцем реєстрації позивача.

Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , ОСОБА_4 зареєструвала шлюб 26 липня 1985 року та змінила прізвище на « ОСОБА_2 ».

ОСОБА_2 належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.03.1984, виданого державним нотаріусом Першої миколаївської державної нотаріальної контори Гулей О.П., зареєстрованого в реєстрі за № 351/84 та на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.09.2006, виданого державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори Швейновою Н.С., зареєстрованого в реєстрі за № 3-634.

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.09.2006, виданого державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори Швейновою Н.С., зареєстрованого в реєстрі за № 3-636, вбачається, що ОСОБА_2 успадкувала грошові внески з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться на зберіганні у філіях Миколаївського міського відділення Ощадного банку України.

Факт захворювання ОСОБА_2 підтверджується медичними довідками, долученими до матеріалів справи (а.с 33-38).

Позивачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження того, що ним або його дружиною здійснювалися сплати за комунальні послуги, сплачувався земельний податок, проте, платником зазначав ОСОБА_2 , як власницею особових рахунків (а.с. 49-52).

Крім того, на замовлення позивача здійснювалися замовлення на поновлення комунікацій та зняття лічильників на повірку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с 43-48).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 . Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та на грошові внески з належними відсотками та компенсаціями, що знаходяться на зберіганні у філіях Миколаївського міського відділення Ощадного банку України.

21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинської К.Т. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинської К.Т. від 19.11.2021, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, у зв`язку з тим, що позивач не підтвердив рідство з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Вказане підтверджується матеріалами спадкової справи № 97/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, а відповідно до частини шостої даної статті фізична особа може мати кілька місць проживання.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Встановлення вказаного факту має для позивача юридичне значення, оскільки від цього залежить можливість оформлення спадкових прав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими відповідно до вимог ст. ст. 77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання не менш п`яти років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом зі спадкодавицею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та була зареєстрована на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Відповідач: Миколаївська міська рада, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Повний текст судового рішення складено "06" лютого 2023 року.

Суддя Н.О. Рум`янцева