Рішення № 109069854, 20.02.2023, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/217/23

Провадження № 2/489/761/23

РІШЕННЯ

Іменем України

20 лютого 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Микульшиної Г.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу дійсним, третя особа - Універсальна товарна біржа «РіКо-Альянс»,

встановив:

В січні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним. В обґрунтування вимог вказав, що 15.02.2002 між ним з однієї сторони та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з іншої, було укладено договір, за яким позивач придбав кв. АДРЕСА_1 . Вказаний договір був зареєстрований товарною біржею «РіКо-Альянс» за № 38 від 15.02.2002. Всі умови договору сторони виконали, окрім нотаріального посвідчення. На теперішній час позивач має намір розпорядитися належним йому майном, однак цьому перешкоджає відсутність нотаріального посвідчення договору, який підлягає визнанню дійсним тільки у судовому порядку.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; витребувано у КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» відомості про те, за ким та на підставі чого було зареєстровано право власності на кв. АДРЕСА_1 .

16.02.2023 витребувані матеріали надійшли на адресу суду.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, відповідачі, зокрема і оголошенням (згідно з відомостями ВОМІРМП УДМС України зареєстрованими в Миколаївській області не значаться). Направлена на адресу відповідачів судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про розгляд справи.

Правом на подання відзиву відповідачі не скористались.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

15.02.2002 між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з іншої, було укладено договір купівлі-продажу № 38, за яким позивач купив у відповідачів квартиру АДРЕСА_1 . Договір було укладено на Універсальній товарній біржі «РіКо-Альянс» та зареєстровано в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 28.02.2002 за реєстровим № 19165 (а.с. 5-6).

Позивач вказує на те, що після укладання договору купівлі-продажу квартири, сторонами були виконані всі умови договору.

Договір купівлі-продажу підписаний сторонами власноручно. На теперішній час ніхто із сторін вимог щодо порушення їх прав не заявив.

Після укладання договору купівлі-продажу квартири покупцем було зареєстровано право власності в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», яке на час виникнення спірних правовідносин мав повноваження реєстраційного органу.

З довідки Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 03.02.2023 № 63 вбачається, що станом на 28.12.2012 право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 38 від 15.02.2002, укладеного на Універсальній товарній біржі «РіКо-Альянс», зареєстровано в БТІ 28.02.2002.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено 15.02.2002, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР) статтею 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму

Частиною другої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

У відповідності до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

Позивач на теперішній час не має можливості реалізувати свої права, оскільки договір купівлі-продажу квартири не було посвідчено нотаріально.

З огляду на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартири сторони ухилилися від його нотаріального посвідчення, що на теперішній час перешкоджає позивачу реалізувати свої речові права відносно нерухомого майна, договір виконано повністю, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 073,60 грн., витрати на оплату якого понесені позивачем при зверненні до суду.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 38 від 15.02.2002, укладений на Універсальній товарній біржі «РіКо-Альянс» та зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 28.02.2002 за реєстровим № 19165, відповідно до якого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.), по 536, 80 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Ленінський районний суд м. Миколаєва або безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 ;

третя особа: Універсальна товарна біржа «РіКо-Альянс», код ЄДРПОУ 30626048, адреса: м. Миколаїв, пр. Центральний, 152.

Повний текст рішення складено 20.02.2023.

Суддя Г.А. Микульшина