Рішення № 109066672, 16.02.2023, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/150/23

Єдиний унікальний № 742/3047/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Бездідька В.М., за участю секретаря Голушко А.С., представника позивача - адвоката Бондар Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області, про позбавлення батьківських прав,

встанови:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав. Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивач та відповідач є батьками дитини, спільне життя між ними припинено, на даний момент разом не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюб між ними розірвано, коштів на утримання та виховання доньки від відповідача не отримує, відповідач рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання доньки добровільно не виконує. Відповідач не спілкується з дитиною, не цікавився її життям. Дитина постійно проживає разом з позивачкою і знаходиться на її утриманні. Оскільки відповідач не піклується про фізичний та розумовий розвиток своєї доньки, не виявляє інтересу до її зовнішнього та внутрішнього світу, не забезпечує матеріально свою дитину, не спілкується з донькою, що в сукупності свідчить про свідоме нехтування ним своїми обов`язками без поважних причин та ухилення від виконання батьківських обов`язків, то позивачкою нині подано позов про позбавлення відповідача батьківських прав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, а також не надав заперечень щодо суті позову і не повідомив про поважність причини неявки в судове засідання. У зв`язку з цим суд, відповідно до ст.280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, згідно заяви наявної в матеріалах справи просить проводити розгляд за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьки: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.9).

13.12.2017 шлюб між сторонами розірвано (а.с.10-11).

Згідно рішення суду від 16.05.2019 надано дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини з матір`ю (а.с.14-18).

З ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 з 21.03.2019 у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів. Розмір заборгованості по аліментах станом на 22.07.2022 становить 36960,50 грн (а.с.19-23).

Дитина проживає з матір`ю відвідує навчальний заклад, її вихованням займається мати (а.с.25-32).

Згідно висновку Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 (а.с.67-72).

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлено законом (ч.1 ст.152 СК України).

При цьому, відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, згідно зі ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Так, відповідно до ст.164, 170 Сімейного Кодексу України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст.165 СК України).

При цьому, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною (ст.166 СК України).

Пленум Верховного Суду України в п.15, 16 постанови №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до положень ч.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини», ч.7, 8 ст.7 Сімейного Кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей, саме зважаючи на які суд прийшов до твердого переконання про те, що ОСОБА_2 беззаперечно має бути позбавлений батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 від виховання якої він свідомо ухиляється, не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї доньки, не утримує її матеріально, не спілкується з нею, не цікавиться її життям та навчанням, у зв`язку з чим суд і прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає, оскільки позов задоволено, судові витрати по справі необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у сумі 992 грн 40 коп.

На підставі наведеного та ст.7, 150, 152, 155, 164-165, 170 СК України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.3 Конвенції «Про права дитини», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керуючись ст.10-13, 18, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354-355, п.9, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити в повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992 грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст виготовлено 20.02.2023.

Суддя Володимир БЕЗДІДЬКО