Рішення № 10906641, 12.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.10                                                                                 Справа № 4/193

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства “Укрстандарт - 2009”, м. Єнакієве Донецької області

до Державного підприємства «Первомайськвугілля», м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 68280 грн. 30 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

Секретар судового засідання: Чорна І.М.

в присутності представників сторін:

від позивача – Чугай В.В., довіреність № 11/08-55 від 11.08.2010;

                     Волик Н.В., довіреність № 17/3 від 17.05.2010;

від відповідача –Данілкіна С.В., довіреність № 01/4-10-651 від 21.12.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 43299 грн. 90 коп., 3% річних у сумі 3309 грн. 77 коп., інфляційних нарахувань у сумі 21670 грн. 63 коп. відповідно до договору поставки № 34/09-2/185 від 25.09.2007.

Представник позивача надав до суду заяву про уточнення розміру позовних вимог, здану до суду 12.08.2010, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію в сумі 43299 грн. 90 коп., 3% річних в сумі 3409 грн. 43 коп., інфляційні нарахування в сумі 18835 грн. 47 коп., всього у сумі 65544 грн. 80 коп.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву, зданого до суду 12.08.2010, погодився з наданими позивачем уточненнями до позовної заяви та розрахунком суми боргу, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в :

Заява позивача щодо уточнення (зменшення) розміру позовних вимог судом прийнята та підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлену продукцію в сумі 43299 грн. 90 коп., 3% річних в сумі 3409 грн. 43 коп., інфляційних нарахувань в сумі 18835 грн. 47 коп., всього у сумі 65544 грн. 80 коп.

Новою ціною позову вважати: основний борг за поставлену продукцію в сумі 43299 грн. 90 коп., 3% річних в сумі 3409 грн. 43 коп., інфляційні нарахування в сумі 18835 грн. 47 коп., всього у сумі 65544 грн. 80 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору № 34/09-2/185 від 25.09.2007 (далі за текстом - договір), укладеного між сторонами у справі, позивач здійснив відповідачу постачання продукції на підставі Додатку до договору № 1 по видатковій накладній № 685 від 28.09.2007 на суму 43299 грн. 90 коп.

Згідно з п. 3.2 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти днів з моменту постачання товару покупцю.

Позивач на виконання умов договору здійснив постачання продукції на суму 43299 грн. 90 коп., а відповідач її отримав 28.09.2007 на підставі видаткової накладної № 685 від 28.09.2007, яка належним чином підписана сторонами у справі (а. с. 20).

Сума заборгованості у розмірі 43299 грн. 90 коп. підтверджена актом звірення взаєморозрахунків від 14.05.2010.

Відповідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали 3% річних в сумі 3409 грн. 43 коп. за період з 29.10.2007 по 14.06.2010, інфляційні нарахування за період 01.11.2007 по 31.03.2010 в сумі 18835 грн. 47 коп.(з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог).

У зв’язку з тим, що відповідач не провів оплату за поставлений товар у повному обсязі, тому позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар в сумі 43299 грн. 90 коп., 3% річних в сумі 3409 грн. 43 коп., інфляційних нарахувань в сумі 18835 грн. 47 коп., всього у сумі 65544 грн. 80 коп. ( з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог).

          Оцінивши по матеріалам справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до умов договору № 34/09-2/185 від 25.09.2007 поставив відповідачу товар на загальну суму 43299 грн. 90 коп., що підтверджено видатковою накладною № 685 від 28.09.2007 та довіреністю (а. с. 20, зворот), а відповідач отримав цей товар на загальну суму 43299 грн. 90 коп. Але відповідач свої зобов’язання не виконав, оплату за поставлений товар не провів, тому заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 43299 грн. 90 коп. (з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог).

Згідно із п. 3.2 договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти днів з моменту постачання товару покупцю.

Як вбачається з матеріалів справи, товар відповідачем був отриманий 28.09.2007, що підтверджено видатковою накладною № 685 від 28.09.2007 (а.с.20).

Але, відповідач на даний час не здійснив оплату за отриманий товар, суму заборгованості у розмірі 43299 грн. 90 коп. відповідач визнав, що підтверджено актом звірення взаєморозрахунків від 14.05.2010 (а.с.21).

Суд вважає вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 43299 грн. 90 коп. (з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог) такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем, про що зазначено у відзиві на позовні вимоги від 12.08.2010, та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Вимоги про стягнення 3% річних в сумі 3409 грн. 43 коп. за період з 29.10.2007 по 14.06.2010, інфляційні нарахування за період 01.11.2007 по 31.03.2010 в сумі 18835 грн. 47 коп. (з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог), нараховані позивачем, відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У судовому засіданні 12.08.2010 за згодою представників судового процесу була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Також, слід звернути увагу позивача на те, що діючим законодавством не передбачено повернення державного мита у разі зміни або уточнення позовних вимог позивачем ( зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526,610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, ч. 5 ст. 78, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля», м. Первомайськ Луганської області, вул. Куйбишева, буд. 18А, код ЄДРПОУ 32320594, на користь Приватного підприємства “Укрстандарт - 2009”, м. Єнакієве Донецької області, вул. Марата, буд. 1, код ЄДРПОУ 36887080, заборгованість за поставлений товар в сумі 43299 грн. 90 коп., 3% річних в сумі 3409 грн. 43 коп., інфляційні нарахування в сумі 18835 грн. 47 коп., витрати по державному миту в сумі 655 грн. 45 коп. та 226 грн. 54 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –17.08.2010.

Суддя                                                             Г.М.Батюк

Пом.судді Ю.А.Зайцева