Рішення № 10906465, 12.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.10                                                                                 Справа № 8/189

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», м. Луганськ,

до Луганської обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, м. Луганськ, -

про стягнення 914 грн. 29 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Топко В.Д. –юрисконсульт, - довіреність №179 від 22.07.08 року;

від відповідача –Мудракова О.В. –головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №1572/05-05 від 26.07.10 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

          суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за надані телекомунікаційні послуги за період з грудня 2009 року по червень 2010 року у сумі 914,29 грн., нарахованої у зв’язку з неналежним виконанням умов договору №17040 про надання послуг електрозв’язку, укладеного між сторонами 19.03.09 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 26.07.10 року до 12.08.10 року –з метою надання позивачу можливості уточнити назву відповідача, а сторонам - подати додаткові докази.

          До початку судового засідання 12.08.10 року від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

          У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та подав заяву про уточнення назви відповідача, а саме: правильною його назвою є Луганська обласна державна інспекція з контролю якості лікарських засобів, а не Луганська обласна державна інспекція з контролю якості медичних засобів (вих. №15/11-31 від 04.08.10 року).

          Судом прийнято до уваги цю заяву; в процесуальних документах по справі назва відповідача судом викладена вірно.

          Відповідач позов визнав у повному обсязі (відзив на позов від 12.08.10 року за вих. №б/н) та заявив усні клопотання про: розстрочку сплати боргу (період розстрочки сплати та розміри часток боргу, що підлягають сплаті, не визначив); покладення судових витрат на позивача.

          Позивач заперечив проти задоволення обох клопотань, вважаючи їх необґрунтованими та незаконними.

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

19.03.09 року між позивачем (Підприємство зв’язку) та відповідачем (Споживач) укладено договір про надання послуг електрозв’язку №17040, за умовами якого Підприємство зв’язку надає Споживачу послуги електрозв’язку, перераховані в додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в додатку №2 (п. 1 договору), а Споживач має право користуватися додатковими (сервісними) видами послуг, які надаються по телефону (п. 3.1.3), користуватися телефонним зв’язком із спецслужбами (п. 3.1.4), користуватися автоматичним міжміським та міжнародним телефонним зв’язком, якщо це передбачено технічними можливостями обладнання АТС (п.3.1.11), користуватися міжміським та міжнародним телефонним зв’язком за допомогою оператора за попереднім замовленням (п. 3.1.12).

Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8), та плату за користування радіоточкою (п. 3.2.16).

Послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1); Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою авансовою системою оплати (п. 4.2); Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.3); розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку та кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п. 4.5).

У разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6).

У разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки (п.5.8).

Цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п’ять років (п.7.1).

Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п. 7.2) (а.с.7-12).

Договір є чинним на час розгляду спору по суті.

На виконання умов договору Підприємством зв’язку (позивачем) за період з грудня 2009 року по червень 2010 року надано відповідачу послуг електрозв’язку на суму 964,29 грн., які, згідно твердженням позивача, відповідач сплатив частково –у сумі 50,00 грн., у зв’язку з чим станом на 01.06.10 року має перед позивачем борг у сумі 914,29 грн. (а.с.20)

Наявність боргу підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи:

розрахунком суми боргу (а.с.20);

рахунками про надання послуг електрозв’язку №17040: від 31.12.09 року на суму 123,83 грн.; від 31.01.10 року на суму 205,69 грн.; від 28.02.10 року на суму 204,20 грн. (а.с.26-31);

рахунками №3.2010.4433003008559956: від 14.06.10 року на суму 130,35 грн.; від 14.06.10 року на суму 114.93 грн.; від 14.06.10 року на суму 152,38 грн. (а.с.32-35).

Позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 914,29 грн.

Останній позов визнав у повному обсязі.

ІІ. Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Як сказано у ст.11 ЦКУ, цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, між іншим, являються договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч.1 ст. 626 ЦКУ), при цьому він є обов’язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певних дій а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язання (ст. 509 ЦКУ).

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання.

          Цивільним кодексом (ст.530) передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Якщо боржник припустився неналежного виконання грошового зобов’язання, то відповідно до правила ст.536 ЦКУ за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.

          За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

          Отримавши від позивача послуги мобільного зв’язку, абонент (відповідач) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, - тобто здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором.

          Однак він вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим порушив вимоги як ч. 1 ст.530, так і ч. 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором.

          Тобто відповідач порушив зобов’язання.

          Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на порушення абонентом (відповідачем) своїх зобов’язань за договором позивач правомірно скористався правилом частини ст. 615 ЦКУ, в якій сказано, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 617 ЦКУ встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили

Відповідач не довів суду наявність таких обставин.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Постановка питання про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань є правом, а не обов’язком позивача.

Суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у неналежному виконанні своїх зобов’язань за вищезгаданими договорами та додатковими угодами до них.

Відповідач позовні вимоги визнав.

          Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ та ст. 20 Господарського кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд не вбачає підстав для застосування у даному випадку правила п.6 ст.83 ГПК України щодо розстрочки сплати боргу.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного цивільного законодавства України та з вини якої спір доведено до суду.

Суд не вбачає законних підстав для звільнення відповідача від сплати судових витрат.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11,16,509,525,526,527,530,626,629, 901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Луганської обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, ідентифікаційний код 36255744, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Леніна, 1, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(м. Київ, б-р Шевченка, 18) в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», ідентифікаційний код 01182820, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Коцюбинського, 1, - заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у сумі 914 (дев’ятсот чотирнадцять) грн. 29 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням чинності.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 12.08.10 року за згодою сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у той же термін.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –16 серпня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа