Ухвала суду № 109064281, 17.02.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1788/21

ЄУН 226/1788/21

Кримінальне провадження № 1-кп/226/38/2022

У Х В А Л А

17 лютого 2023 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Мирнограді Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Райполе Межівського району Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м.Димитров Донецької області, був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.3, 353 ч.1, 357 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Димитровським міським судом Донецької області розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.3, 353 ч.1, 357 ч.1 КК України.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком по 31.12.2022 року.

Прокурором заявленоклопотання пропродовження обвинуваченимстроку триманняпід вартоюна 60днів,в обґрунтуванняякого зазначив,що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються ускоєнні декількохкримінальних правопорушень,в томучислі іособливо тяжкогозлочину,ризики,які булипідставою дляобрання запобіжнихзаходів,не зменшилисята наявнізараз,обвинувачені можутьухилитися відсуду,перебуваючи насвободі можутьвпливати напотерпілого тасвідків,скоїти іншіправопорушення, враховуючи, що, зокрема, обвинувачені ніде не працюють, не мають зареєстрованого постійного місця проживання та джерела постійного заробітку, обвинувачені знайомі зі свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , їм відомі адреси проживання цих свідків та потерпілого ОСОБА_6 , на думку прокурора через вплив обвинувачених допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 вже змінив свої показання та надав інші покази, ніж ті, що він давав під час досудового розслідування, крім того, обвинувачений ОСОБА_8 раніше притягався до кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення корисливого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, кримінальне провадження за яким було закрите з нереабілітуючих підстав. На думку прокурора інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Потерпілий підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачені та захисники заперечували проти клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою, вважають ризики, на які посилається прокурор як на підставу для обрання та продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою належним чином не доведені, на даний час потерпілий і свідки допитані, матеріали справи судом досліджені, також зараз в країні введено воєнний стан, запроваджено комендантську годину та паспортний контроль, через що у обвинувачених виключена можливість виїхати з України та переховуватися від суду як в Україні, так і за її межами, зазначають, що обвинувачені тримаються під вартою вже тривалий час, цей найсуворіший запобіжний захід багаторазово продовжувався судом, тому просили відмовити в задоволенні цього клопотання та застосувати запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі, зокрема, домашній арешт.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд під час судового розгляду до спливу продовженого строку зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на досягнення його завдань, виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові, які виправдовують тримання особи під вартою.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пред`явлене обвинувачення у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, в тому числі і особливо тяжкого злочину за ст.187 ч.3 КК України, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування від суду. При цьому обставини і характер скоєння кримінальних правопорушень згідно пред`явленого обвинувачення, їх наслідки, суворість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання винуватими, відсутність у них певних занять, зокрема, офіційної роботи, постійного джерела доходу, зареєстрованого постійного місця проживання, все це вказує на соціально-небезпечну поведінку обвинувачених та продовження існування ризиків, про якійде мовау клопотанніпрокурора,а саме передбаченихпунктами 1та 5ч.1ст.177КПК України-можливості ухилитисявід судута можливостівчинити іншікримінальні правопорушення. Ці ризики не зменшились на час розгляду даного клопотання.

Також натеперішній часпродовжує існуватитака обставинаяк військоваагресія протиУкраїни,яка суттєвообмежує можливостівиконання органамивлади своїхповноважень напевних територіяхта якіснопогіршує криміногеннуобстановку, а злочин, в якому обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_8 має підвищену суспільну небезпеку.

В той же час, суд вважає, що ризик, про якийзазначає прокурору клопотанні, передбачений пунктом 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинувачених впливати на потерпілого та свідків, на даний час суттєво зменшився, оскільки потерпілий та свідки по справі вже допитані.

Суд також враховує і те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під вартою, сторонами кримінального провадження не надані.

Таким чином, тривалість тримання обвинувачених під вартою у даному випадку є виправданою, обумовленою як наявністю доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують існувати, так і складністю кримінального провадження. Тому раніше обрані обвинуваченим запобіжні заходи у виді тримання під вартою підлягають продовженню.

Вказані обставини та наслідки злочину дають суду підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не відповідатиме меті та законодавчо визначеним підставам їх застосування і не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України, та забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів, що виправдовує продовження обвинуваченим найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою без застосування положень ч.3ст.183 КПК України щодо визначення застави.

Підстав для зміни обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на будь-який інший, не пов`язаний із позбавленням волі, зокрема, домашній арешт, на чому наголошувала сторона захисту, суд не вбачає, так як більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 196, 199, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити.

Продовжити строктримання підвартою уДержавній установі«Житомирська установавиконання покарань(№8)»обвинуваченому ОСОБА_7 строком на 60 діб по 17 квітня 2023 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою у Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)» обвинуваченому ОСОБА_8 строком на 60 діб по 17 квітня 2023 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, для особи, яка утримується під вартою з моменту вручення їй ухвали суду.

Суддя ОСОБА_1