Рішення № 10906167, 17.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/29417.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» до Приватного підприємства «Форсаж»

про стягнення 429428,52 грн., -

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Зозуля А.А. (довіреність № 16 від 19.02.2010).

від відповідача: не з’явилися

В судовому засіданні 17 серпня 2010 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(надалі позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «Форсаж»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 429428,52 грн., в тому числі основний борг в розмірі 375123,53 грн., 3% річних в сумі 3079,80 грн., інфляційних втрат у сумі 12013,74 грн., пені в розмірі 36211,45 грн. та витрат на вчинення виконавчого напису нотаріуса в сумі 3 000,000 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконувалися зобов’язання за договором фінансового лізингу від 08 жовтня 2007 року №156 щодо оплати відповідних сум.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечував, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємств згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Довідка станом на 02.08.2010р. наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 22.07.2010 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 03.08.2010. В судове засідання 03.08.2010 представник відповідача не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 17.08.2010, в яке представник відповідача також не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 08 жовтня 2007 року укладено договір фінансового лізингу №492 (надалі - Договір), у відповідності до якого Лізингодавець (позивач) передає Лізингоодержувачу (відповідачу) в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності із замовленням на ТЗ (п. 2.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у користування напівпричіп-цистерну силосного типу FB, шасі №WF334B2E70037323 та транспортний засіб Scania P420LA 6х4EHZ, шасі № XLEP4X20005201740 реєстраційний номер АА 2742 НІ (надалі –предмети лізингу, ТЗ), що підтверджується підписаним і завіреним печатками обох сторін Актом приймання-передачі ТЗ № 492/001 від 11.12.2007, № 492/002 від 29.05.2008 (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п.5.1 Договору за переданий у лізинг ТЗ сплачуються лізингові платежі, розмір та строки сплати яких відповідачем встановлюються в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору). Лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ; комісію позивача; технічне та сервісне обслуговування, інші витрати позивача, що безпосередньо пов’язані з виконанням цього договору (п. 5.2).

Як стверджує позивач, відповідач в супереч прийнятих обов’язків, свої зобов’язання за Договором не виконує, систематично порушує строки сплати лізингових платежів. Зобов’язання щодо сплати лізингових платежів за період з 20.09.2009 по 14.05.2010 згідно виставлених позивачем рахунків на загальну суму 375123,53 відповідач не виконав.

Факт порушення відповідачем умов Договору щодо оплати лізингових платежів підтверджується також рішенням Господарського суду м. Києва від 03.09.2009 по справі № 18/336 за позовом ТОВ «Євро Лізинг»до ПП «Форсаж»про стягнення заборгованості по договору фінансового лізингу № 492 від 08.10.2007.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно із ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов’язання за Договором щодо сплати лізингових платежів в період з 20.09.2009 по 14.05.2010 не виконував. Заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті лізингових платежів станом на 14.05.2010 складає 375123,53 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 16.1 Договору встановлено, що при порушенні відповідачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів, передбачених планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим договором, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо сплати лізингових платежів стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за шість місяців в сумі 20337,94 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо оплати лізингових платежів стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3% річних в розмірі 3079,80 грн. та сума втрат від інфляції в розмірі 12013,74 грн. розрахованих за період з 20.09.2009 по 14.05.2010.

Згідно ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Наслідком порушення відповідачем зобов’язання по сплаті лізингових платежів у відповідності до ст. 611 ЦК України може бути сплата неустойки, відшкодування збитків або припинення зобов’язання внаслідок відмови позивача від нього та повернення предмету лізингу позивачу. Предметом позову у цій справі є стягнення лізингових платежів, а не повернення предмету лізингу. Витрати ж здійснені позивачем на оплату послуг нотаріуса для здійснення виконавчого напису в сумі 3000,00 грн. направлені на відновлення його порушеного права на отримання предмету лізингу, а не лізингових платежів. Тому такі витрати не пов’язані з предметом позову, а вимоги про їх стягнення не підлягають задоволенню в межах цієї справи.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 410555,74 грн., в тому числі 375123,53 грн. основного боргу, 20337,94 грн. пені, 3079,80 грн. 3% річних та 12013,74 грн. інфляційних.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 4331,30 грн. (4105,60 грн. державного мита та 225,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Форсаж»(ідентифікаційний код 32247085, адреса: 04211 м. Київ, вул. Лароша Гавро, 11-Д, кв. 211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(ідентифікаційний код 32774741, адреса: 03062, м. Київ, пр.-т Перемоги, 67 п/р 26003030836400 в АКІБ «УкрСибБанк», МФО 351005) 410555,74 (чотириста десять тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять гривень 74 копійки) грн. та судові витрати в розмірі 4331,30 (чотири тисячі триста тридцять три гривні 30 копійок). Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 20.08.2010