Рішення № 109054309, 16.02.2023, Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 рокусмт ПетровеСправа № 941/27/23 Провадження № 2-а/941/1/23

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Молдавській А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє Стрижак Інна Олександрівна, до Олександрійського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області та Інспектора ВРПП Олександрійського РВП ГУНП у Кіровоградській області лейтенанта поліції Асланової Надії Олександрівни про оскарження дій інспектора патрульної поліції та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, мотивуючи це тим, що 18 грудня 2022 року о 09:41 год. відносно позивача - ОСОБА_1 інспектором ВРПП Олександрійського РВП ГУНП у Кіровоградській області лейтенантом поліції Аслановою Надією Олександрівною, була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №161115, про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП і накладення адміністративного стягнення в розмірі 510 грн. В постанові вказано (дослівно): ОСОБА_1 18 грудня 2022 року о 09:27 год. в смт Петрове, Кіровоградської області, Олександрійського району, по вул. Центральна, 43 керував ТЗ Мазда 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без пристебнутого паска безпеки, чим порушив п.2.3 ПДР України.

Не погоджуючись із вказаною постановою, вважаючи її незаконною та складеною з порушенням вимог закону ОСОБА_1 відмовився від її отримання та підпису, а також звернувся до начальника Сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Петрове) Олександрійського районного відділу поліції, із усною скаргою на незаконні дії інспектора ВРПП Олександрійського РВП ГУНП у Кіровоградській області лейтенанта поліції Асланової Н.О., на що отримав роз`яснення щодо порядку оскарження винесеної постанови, а також копію постанови, у зв`язку з чим був вимушений звернутись до суду із даним позовом.

Також представник позивача прохала суд визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та поновити строк мотивуючи це тим, що Карнажук О.М. не мав можливості оскаржити постанову у визначений законом строк, так як після отримання постанови у приміщенні Сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Петрове) Олександрійського районного відділу поліції - 19 грудня 2022 року, знадобився час для укладення з адвокатом договору про надання правової допомоги та безпосередньо складення позовної заяви. У зв`язку із Російською агресією проти України, укладення договору про надання правової допомоги, складення позовної заяви та направлення її до суду, займає певний проміжок часу, тому на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод просила суд, визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови до суду та поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.289 КУпАП.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, своєю заявою прохала суд слухати справу без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, про причини неявки суд не повідомили, відзиви на позовну заяву не подали.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки

Дослідивши матеріали адміністративного позову та докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18 грудня 2022 року о 09:41 год. відносно позивача - ОСОБА_1 інспектором ВРПП Олександрійського РВП ГУНП у Кіровоградській області лейтенантом поліції Аслановою Надією Олександрівною, була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №161115, про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП і накладення адміністративного стягнення в розмірі 510 грн. Зазначена постанова вмотивована тим, що ОСОБА_1 18 грудня 2022 року о 09:27 год. в смт Петрове, Кіровоградської області, Олександрійського району, по вул. Центральна, 43 керував ТЗ Мазда 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без пристебнутого паска безпеки, чим порушив п.2.3 ПДР України.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що після зупинки ТЗ Мазда 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , інспектор ВРПП Олександрійського РВП ГУНП у Кіровоградській області лейтенант поліції Асланова Н.О. повідомила ОСОБА_1 , що причиною зупинки ТЗ є перевірка документів. Надавши на вимогу інспектора документи, ОСОБА_1 зазначив, що згідно норм чинного законодавства перевірка документів не може бути причиною зупинки ТЗ.

Після цього, інспектор ВРПП Олександрійського РВП ГУНП у Кіровоградській області лейтенант поліції Асланова Н.О. повідомила ОСОБА_1 про необхідність пред`явити поліс страхування ТЗ. Позивач повторно запитав, яка причина зупинки, а також у зв`язку з чим він має пред`являти поліс страхування, на що інспектор ВРПП Олександрійського РВП ГУНП у Кіровоградській області лейтенант поліції Асланової Н.О. відповіла: «Ну добре, тоді причиною зупинки є не пристібнутий пасок безпеки ». Даний факт ОСОБА_1 заперечив, пояснивши, що під час руху автомобіля пасок безпеки був пристебнутий, а після зупинки ТЗ, пасок безпеки він відстібнув для того щоб мати змогу надати документи для перевірки, адже вони знаходились у бардачку автомобіля.

Жодним чином не відреагувавши на пояснення ОСОБА_1 , інспектор ВРПП Олександрійського РВП ГУНП у Кіровоградській області лейтенант поліції Асланова Н.О. повідомила, що йде до свого автомобіля складати постанову, при цьому не надавши жодних доказів на підтвердження інкримінованого адміністративного правопорушення.

Вказані обставини свідчать про незаконну зупинку ТЗ Мазда 6, водієм якого був ОСОБА_1 , з порушення вичерпного переліку підстав для зупинки транспортного засобу, наведеного у ст.35 Закону №580-VIII, та з подальшим порушенням Закону інспектор продовживши неправомірні дії, почала вимагати надати документи, згідно з пунктом 2.1 ПДР України. А інспектор Асланова Н.О., не прийняла до уваги надані ОСОБА_1 пояснення та порушуючи ст.280 КУпАП винесла постанову серії серія БАД №161115 за ч.5 ст.121 КУпАП

Розглядаючи вимоги позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечуються систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 зазначеного Закону встановлені основні права та обов`язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Згідно п.2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1.

Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами частини 2 ст.121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, пунктом 2 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст.35 Закону №580-VIII. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, п.п.1,3 ч.1 вказаної статті визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху , вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі посвідчення водія є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена ВерховнимСудом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 року по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 року по справі №161/7068/16-а.

За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами будь-яких доказів щодо правомірності винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано, будь-які докази, що підтверджують його винність у вчиненні вказаного в постанові правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Згідно до ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу.

Суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині скасування постанови про адміністративне правопорушення обґрунтовані і підлягають задоволенню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Що стосується заявлених вимог про розподіл судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Так, ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп., що підтверджується квитанцією № 5РАВ-МХВХ-6ЕК7-МВВ0 від 09.01.2023 року (а.с.1).

З урахуванням зазначених процесуальних норм сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань з Олександрійського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 120, 139, 229, 241-246, 250, 268-271, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та поновити строк на оскарження постанови серії БАД №161115 від 18 грудня 2022 року.

Скасувати постанову серія БАД №161115 від 18 грудня 2022 року про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за порушення ч.5 ст. 121 КУпАП.

Закрити відносно ОСОБА_1 , провадження по справі на підставі ч.5 ст.121 КпАП України, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Олександрійського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного судушляхом подачі апеляційної скарги через Петріський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 лютого 2023 року.

Суддя С.І. Колесник