Рішення № 10905276, 12.02.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.2010                                                             Справа № 14/96

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРУ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт - Авто", м. Ужгород

про стягнення загальної суми 15 378, 74 грн. (в тому числі сума 8040, 31 грн. - пені, сума 1036,21 грн. - три відсотки річних, сума 6 302, 22 грн. - інфляційних втрат),

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: не з”явився

від відповідача: Петрунь М.М. - представник за дов. від 26.01.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКРУ", м. Київ (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт - Авто", м. Ужгород (далі - відповідач) про стягнення загальної суми 15 378, 74 грн. (в тому числі сума 8040, 31 грн. - пені, сума 1036,21 грн. - три відсотки річних, сума 6 302, 22 грн. - інфляційних втрат).

          У попередньому судовому засіданні було оголошено перерву для надання можливості сторонам подати до матеріалів справи додаткові письмові позиції, як у підтвердження позовних вимог, так і заперечень на позов, що підтверджено засвідченням особистими підписами представників сторін, проставленими на звороті ухвали суду від 31.12.2010р. (а.с.1).

          Позивачем на підставі надісланої до матеріалів справи письмовій відповіді на відзив на позовну заяву (а.с.33-34), уточнено розмір позовних вимог в сторону зменшення та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму 12004,01грн., з якої сума 7085,18 грн. - пені, сума 1036,21 грн. - три відсотки річних та сума 3882,62 грн. - інфляційних втрат.

          Позивач, як у позовній заяві (а.с.2-4) та у письмовій відповіді на відзив на позовну заяву (а.с.33-34), так і представник позивача у попередньому судовому засіданні по розгляду даної справи в обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на порушення відповідачем, як Покупцем, умов укладеного з позивачем, як Продавцем, Договору №01/12-2008 купівлі –продажу товарів від 29.12.2008р., щодо оплати в повному обсязі, у строки передбачені даним договором отриманої продукції за видатковою накладною №РН-0000002 від 15.01.2009р. Оскільки п.п.2.2. п.2 Договору передбачено, що оплата Покупцем здійснюється не пізніше тридцяти календарних днів з моменту отримання товару, тому, на думку позивача, така оплата відповідачем на підставі вищезазначеної видаткової накладної підлягала проведенню у термін не пізніше 14.02.2009р. Разом з тим, у зазначений термін відповідачем було проведено оплату частково на суму 94800грн., а тому, оскільки інша сума 102497,27грн. була оплачена з порушенням вищезазначеного строку, тому позивачем з 14.02.2009р. у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства відповідачеві було нараховано пеню в уточненій сумі 7085,18 грн., три відсотки річних в уточненій сумі 1036,21грн. та інфляційні втрати в уточненій сумі 3882,62 грн.

          Також на підставі письмового клопотання від 29.01.2010р. (а.с.41), долученого до письмової відповіді на відзив на позовну заяву, позивач додатково просить суд покласти на відповідача судові витрати за послуги адвоката у загальній сумі 1707грн., у підтвердження чого до даного клопотання долучено засвідчену копію угоди №7 про надання правової допомоги, засвідчену копію додаткової угоди №1 до угоди №7, засвідчену копію посвідчення адвоката та засвідчені копії з проїзних документів (залізничних квитків) (а.с.42-45).           

          Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.27-29) та його представник, як у попередньому, так і в даному судовому засіданні по розгляду даної справи позовні вимоги заперечують повністю. Зокрема посилаються на те, що позивачем невірно розраховано кінцевий термін, у який, у відповідності до вимог п.2.2. п.2 Договору, повинна була бути здійснена відповідачем, як Покупцем, оплата за отриманий товар, що призвело до помилкового нарахування позивачем відповідачеві, як і на підставі уточненого розмірі позовних вимог - пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, із зазначенням терміну 14.02.2009р. початку їх нарахування замість фактичного терміну 15.02.2009р. початку перебігу порушення терміну виконання в повному обсязі грошового зобов”язання.

          Також у даному судовому засіданні представником відповідача усно заперечено клопотання позивача щодо відшкодування відповідачем на користь позивача судових витрат по оплаті адвоката, зокрема з посиланням не ту обставину, що відшкодування таких витрат повинно здійснюватися на підставі відповідних доказів щодо понесених витрат, зокрема доказу у підтвердження сплати таких послуг (платіжне доручення, тощо), однак такі докази відсутні у матеріалах справи.

          Оскільки позивачем надіслано до матеріалів справи письмову відповідь на відзив на позовну заяву, якою уточнено розмір позовних вимог (а.с.33-34) та до якої додатково долучено письмове клопотання від 29.01.2010р. про покладення на відповідача відшкодування на користь позивача також судових витрат за послуги адвоката у загальній сумі 1707грн. (а.с.41), за таких обставин, неявка у дане судове засідання уповноваженого представника позивача, не є перешкодою про розгляд справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

встановив:          

          На підставі Договору №01/12-2008 купівлі –продажу товарів від 29.12.2008р. (далі –Договір, а.с.11-12) за видатковою накладною №РН-0000002 від 15.01.2009р.(а.с.14) та за довіреністю серії ЯПЕ №688229 від 15.01.2009р. (а.с. 15) ТОВ "АКРУ” (Продавцем) було поставлено ТОВ "Контакт - Авто" (Покупцю) товар на загальну суму 197297,27грн.

          Підпунктом 2.2 пункту 2 Договору, передбачено, що Покупець зобов’язаний прийняти товар і розрахуватися за нього не пізніше тридцяти календарних днів з моменту отримання товару, згідно видаткової накладної.

          Відповідно до вимог ст.253 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

          З аналізу вищезазначеної норми ЦК України вбачається, що перебіг строку, зазначеного у п.п.2.2. п.2 Договору, за видатковою накладною №РН-0000002 від 15.01.2009р. повинен починатися з 16.01.2009р. та закінчуватися 14.02.2009р. включно щодо терміну виконання в повному обсязі грошового зобов”язання, а отже будь-які нарахування на прострочені зобов”язання (в тому числі нарахування неустойки у вигляді пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат) повинні нараховуватися починаючи з 15.02.2009р.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем (Покупцем) у термін по 14.02.2009р. було проведено оплату за отриманий товар частково на суму 94800грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

          Підпунктом 4.2 пункту 4 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов оплати за даним Договором згідно п.3.1 Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день затримки.

          Разом з тим, розмір неустойки (пені), що підлягає стягненню з боржника у вигляді пені обмежений розміром, визначеним ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якою передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Як було зазначено вище, відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати в повному обсязі отриманого товару у строки, передбачені п.п.2.2. п.2 Договору, оскільки інша сума 102497,27грн. була оплачена з порушенням вищезазначеного строку, у зв”язку з чим позивачем було нараховано відповідачеві відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України три відсотки річних в сумі 1036,21 грн. та інфляційні втрати у сумі 6 302, 22 грн., про що зазначено у позовній заяві. Крім того, позивачем було нараховано відповідачеві, з урахуванням п.п.4.2 п. 4 Договору та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" суму 8040, 31 грн. пені, про що також зазначено у позовній заяві (а.с.3).

          Відповідно до поданих позивачем до відповіді на відзив на позовну заяву розгорнутих розрахунках пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат (а.с.38-40), які зазначено в уточному розмірі, відповідно в сумі 7085,18 грн. - пені, у сумі 1036,21 грн. –трьох відсотків річних та у сумі 3882,62 грн. - інфляційних втрат, останні позивачем нараховувались починаючи з 14.02.2009р., тоді, як було зазначено вище, терміном прострочення зобов”язань за видатковою накладною №РН-0000002 від 15.01.2009р. у відповідності до ст. 253 ЦК України та з якого можуть здійснюватися будь-які нарахування на прострочені зобов”язання (в тому числі нарахування неустойки у вигляді пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат) є 15.02.2009р.

          З огляду на викладене, вважається правомірним нарахування по періоду з 15.02. по 23.02.2009р. із загальної суми 102497,27грн. боргу на даний період, суми 606,56грн. пені замість суми 673,95грн. та правомірним нарахування зазначених сум 6411,23грн. пені у розрахунку по інших періодах (а.с.38).

          Вважається правомірним нарахування по періоду з 15.02. по 23.02.2009р. із загальної суми 102497,27грн. боргу на даний період, суми 75,82грн. трьох відсотків річних замість суми 84,24грн. та правомірним нарахування зазначених сум 951,97грн. трьох відсотків річних у розрахунку по інших періодах (а.с.39).

          Також вважається правомірним нарахування по періоду з 15.02. по 23.02.2009р. із загальної суми 102497,27грн. боргу на даний період, суми 494,18грн. інфляційних втрат замість суми 549,10грн. та правомірним нарахування зазначених сум 3333,53грн. інфляційних втрат у розрахунку по інших періодах (а.с.40).

          Оскільки позовні вимоги у загальній сумі 11873,29грн. на підставі уточненого розміру, з якої сума 7017,79грн. - пені, сума 1027,79грн. - три відсотки річних та сума 3827,71грн. - інфляційних втрат підтверджуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства та відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України вважаються обґрунтованими та такими, що відповідачем не спростовані, тому позов в даній частині уточних позовних вимог підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача в примусовому порядку вищезазначеної загальної суми 11873,29грн.

          В іншій частині уточнених сум позовних вимог –відмовити у задоволенні позову: у стягненні суми 67,39грн. пені, як різниці між фактичною сумою 606,56грн. пені, яка підлягає нарахуванню по періоду з 15.02. по 23.02.2009р. із загальної суми 102497,27грн. боргу на даний період та між сумою 673,95грн. нарахованою відповідачем та зазначеною у розрахунку пені (а.с.38); у стягненні суми 8,42грн. трьох відсотків річних, як різниці між фактичною сумою 75,82грн. трьох відсотків річних, яка підлягає нарахуванню по періоду з 15.02. по 23.02.2009р. із загальної суми 102497,27грн. боргу на даний період та між сумою 84,24грн. нарахованою відповідачем та зазначеною у розрахунку трьох відсотків річних (а.с.39) та у стягненні суми 54,92грн. інфляційних втрат, як різниці між фактичною сумою 494,18грн. інфляційних втрат, яка підлягає нарахуванню по періоду з 15.02. по 23.02.2009р. із загальної суми 102497,27грн. боргу на даний період та між сумою 549,10грн. нарахованою відповідачем та зазначеною у розрахунку інфляційних втрат (а.с.40), оскільки нарахування таких вищезазначених сум 67,39грн. пені, 8,42грн. трьох відсотків річних та 54,92грн. інфляційних втрат за період 14.02.2009р. є неправомірним з огляду на вищевикладене.

          Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

          Відповідно до ч.3 ст. 48 ГПК України передбачено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру”. Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

          Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз’яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах. Вибір форми та суб”єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, Чака бажає її отримати.           Беззаперечним є той факт, що Василевська Н.В., до якої звернулось ТзОВ "АКРУ”, м. Київ за правовою допомогою, є адвокатом (посвідчення на право заняття адвокатською діяльністю №1074, видане на підставі рішення атестаційної палати Львівської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.05.2005р. №3).

          Відшкодування витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката розподіляється судом між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 ГПК України.

          Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті, зокрема за послуги адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи , покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Тобто, відшкодування, зокрема, витрат, понесених з оплатою послуг адвоката, судом здійснюється із зазначенням про це у рішенні та за наявності, документального підтвердження таких витрат: угоди про надання правової допомоги, належно оформленої довіреності на представлення інтересів сторони у суді і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг (в даному випадку –послуг адвоката).

          Як вбачається з матеріалів справи, є наявними: оригінал довіреності товариства на Василевську Н.В. (а.с.22); засвідчена копія угоди №7 про надання правової допомоги, засвідчена копія додаткової угоди №1 до даної угоди №7 (а.с.42-43); засвідчена копія посвідчення адвоката (а.с.44) та засвідчені копії з проїзних документів (залізничних квитків) (а.с.45).

          Разом з тим, відсутні будь-які документальні докази, які б підтверджували факт понесення товариством витрат у загальній сумі 1707грн., як оплати послуг адвоката, а тому, з огляду на вищевикладене, така сума не може бути стягнута з відповідача на користь позивача.

          Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у загальній сумі 11873,29грн., відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті держмита в розмірі 118,74грн. та в розмірі 182,21грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 611 та 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 77, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити частково в уточненому розмірі позовних вимог.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт - Авто" /м. Ужгород, вул. Приладобудівників,5, код ЄДРПОУ 34326247, р/р 26000300100117 в ВАТ „ВІЕЙБІ БАНК” , МФО 312817/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРУ" /м. Київ, вул. Димитрова, 22, оф. 10 , код ЄДРПОУ 35981975, р/р 26005301648101 філія АБ „ Південний” в м. Києві, МФО 320917/ загальну суму 11873,29грн., з якої сума 7017,79грн. - пені, сума 1027,79грн. - три відсотки річних та сума 3827,71грн. - інфляційних втрат, частково суму 118,74грн. у відшкодування витрат по сплаченому держмиту та частково суму 182,21грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.          

3. В іншій частині позову в уточненому розмірі позовних вимог - відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець