Рішення № 109052746, 07.02.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42030/21

Провадження № 2/761/4076/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі:

представника позивача: ОСОБА_2.,

представника відповідача: Музичук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недоплати гарантованої суми відшкодування в розмірі вкладу за договорами вкладу, що загалом становить 280 005,35 доларів США;

стягнути з відповідача на користь позивача недоплату гарантованої суми відшкодування в розмірі вкладу за договорами вкладу в розмірі 280 005,35 доларів США.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що за депозитними договорами та договором карткового рахунку, укладеними між позивачем та ПАТ «КБ «Хрещатик», позивач вніс на рахунки грошові кошти та залишок коштів на депозитному рахунку становить 250 000,00 доларів США, відсотки - 236,39 доларів США, залишок на картковому рахунку - 29 768,96 доларів США.

Однак в зв`язку з ліквідацією банку, після завершення терміну дії договорів грошові кошти позивачу повернуті не були.

В подальшому, позивач отримав від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суму в розмірі 200 000,00 грн.

Загальна заборгованість по договорам та нарахованим процентам на момент звернення до суду з позовом становить 280 005,35 доларів США.

За вказаних обставин та враховуючи, що відповідальність відповідача не обмежується сплатою 200 000,00 грн. та з метою відновлення свого порушеного права позивач звернувся до суду з вказаним позов.

26.07.2022 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в якому представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог на тій підставі, що відповідач має право на відшкодування вкладнику суми 200 000,00 грн.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовну заяву та просив задовольнити її.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог та просила відмовити, оскільки відповідальність відповідача обмежується сплатою гарантованої суми - 200 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Вкладник, Клієнт) були укладені наступні договори:

- №292D-653117 від 15.01.2016 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 60000,00 дол. США на строк до 15.02.2017 року зі сплатою 11% річних;

- №292D-663561 від 17.03.2016 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 50000,00 дол. США на строк до 16.09.2016 року зі сплатою 8% річних;

- №292D-659795 від 19.02.2016 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 10000,00 дол. США на строк до 17.02.2017 року зі сплатою 10,23% річних;

- №292D-646417 від 17.12.2015 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 10000,00 дол. США на строк до 17.06.2016 року зі сплатою 11,25 % річних;

- №292D-646421 від 17.12.2015 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 10000,00 дол. США на строк до 17.06.2016 року зі сплатою 11,25 % річних;

- №292D663546 від 17.03.2016 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 50000,00 дол. США на строк до 17.06.2016 року зі сплатою 7% річних;

- №292D-663539 від 17.03.2016 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 50000,00 дол. США на строк до 15.04.2016 року зі сплатою 6% річних;

- №292D-646431 від 17.12.2015 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 10000,00 дол. США на строк до 17.06.2016 року зі сплатою 11,25% річних

та Банк зобов`язався повернути вкладнику суму вкладу та сплатити проценти на умовах і в порядку, встановлених договором.

Крім того, 03.08.2009 року між сторонами був укладений договір про надання платіжної картки та розрахункове обслуговування.

Як встановлено в судовому засіданні, після закінчення строку дії вищевказаних Договорів суми вкладів та нарахованих відсотків позивачу банком повернуті не були.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні та є загальновідомою обставиною на підставі постанови Правління Національного банку України № 231/БТ від 04.04.2016 року ПАТ «Комерційний Банк «Хрещатик» було віднесено до категорії проблемних.

В свою чергу, постановою Правління Національного банку України № 234 від 05.04.2016 року ПАТ «Комерційний Банк «Хрещатик» віднесено до категорії неплатоспроможних.

05.04.2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик», згідно з яким з 05.04.2016 року в ПАТ «КБ «Хрещатик» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик».

Рішенням Правління Національного банку України від 02.06.2016 року № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Хрещатик», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 року № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», за умовами якого в ПАТ «КБ «Хрещатик» розпочато процедуру ліквідації з 06.06.2016 року по 05.06.2018 року.

На підставі п.2 ч.5 ст. 12, ч.1 ст. 35, ч.5 ст. 44, ч.3 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.05.2018 року № 1452 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» строком з 06.06.2018 року до 05.06.2020 року включно.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон), який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Так, відповідно до положень ч.1, п.1 ч.5 ст. 36 Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та кредиторів банку.

При цьому, п.1 ч.6 ст. 36 Закону визначено, що обмеження, встановлене п.1 ч.5 ст. 36 Закону, не поширюється на зобов`язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 26 Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2012 №27 було збільшено розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до 200 000,00 грн.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною 5 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Положеннями ч.1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено повноваження уповноваженої особи Фонду, яка з дня свого призначення, зокрема складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

При цьому, після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється в порядку, встановленому ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відтак, оскільки з 06.06.2016 року в ПАТ «КБ «Хрещатик» розпочата процедура ліквідації, позивач мав право отримати належну йому суму банківського вкладу виключно у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та підзаконними актами до нього, відповідно до встановленого порядку.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висвітленою Верховним Судом України у постанові від 21.01.2016 року по справі № 6-2001цс15.

16.06.2016 року позивач звернувся до ПАТ КБ «Хрещатик» із кредиторською вимогою по зазначеним вище договорам.

27.09.2016 року позивачу було надано довідку, що його заява від 16.06.2016 року за №160 була отримана та акцептована у сумі 6 821 844,88 грн.

Відповідно до приписів частини 3 статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 02 жовтня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесено запис №1000741110128000175 про проведення державної реєстрації припинення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ХРЕЩАТИК» (далі - ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК») як юридичної особи, а, отже, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим.

Відповідно до статті 52 Закону вимоги кредиторів до банку, що були незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, і повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) як ліквідатора ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» припинено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року в справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) зазначено, що:

«порядок оскарження дій та бездіяльності Фонду та уповноваженої особи Фонду в процесі здійснення ними повноважень органу управління банком, зокрема, щодо виявлення майна банку, включаючи права вимоги банку до його боржників, у тому числі щодо відшкодування шкоди, завданої банку, дій та бездіяльності щодо здійснення прав банку стосовно його прав вимоги, стягнення коштів з боржників банку або продажу майна банку, включаючи продаж його вимог, законом не встановлено. Оскільки неналежне здійснення Фондом та уповноваженою особою Фонду таких повноважень впливає на похідний інтерес вкладників та інших кредиторів у формуванні ліквідного майна банку, його ліквідаційної маси у грошовій формі, в тому числі у трансформації прав вимоги у грошові активи, які підлягають подальшому розподілу між кредиторами, Велика Палата Верховного Суду констатує наявність прогалини в законодавстві і вважає, що вона підлягає заповненню за аналогією закону (частина перша статті 8 ЦК України), а саме за аналогією частини шостої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства: дії (бездіяльність) Фонду, зокрема в особі уповноваженої особи Фонду, щодо формування ліквідаційної маси банку, у тому числі щодо трансформації майна банку у грошову форму, можуть бути оскаржені до господарського суду кредиторами банку».

Позивач звертаючись до суду посилався на ч. 1 ст. 26, п. 3 ч. 2 ст. 46 та п. 4 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та зазначав, що під час проведення процедури ліквідації банку Фонд зобов`язаний здійснити виплати за грошовими зобов`язаннями банку в повному розмірі залишку коштів на відповідних рахунках вкладників/кредиторів банків без установлення будь-яких лімітів.

Однак діюче законодавство не передбачає обов`язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати вкладнику суму вкладу та процентів за користування коштами в повному обсязі.

За вказаних обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено порушення його права з боку відповідача, діюче законодавство не встановлює обов`язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати вкладнику суму вкладу в повному обсязі, а тому позов є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 15 лютого 2023 року

Суддя: Н.Г. Притула