Рішення № 109050486, 09.02.2023, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №938/458/22

Провадження № 2/938/28/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Чекан Н.М.

з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Білоберізької сільської ради, треті особа, що не заявляють самосійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , АТ «Прикарпаттяобленерго» про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Верховинського районного суду поступила позовна заява ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Голіней Л.Д., до Білоберізької сільської ради провизнання права власності на спадкове майно, а саме: право власності на домоволодіння та земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_2 . Батьками позивача були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Позивач 12.03.1994 року уклала шлюб з ОСОБА_7 , у зв`язку з чим її дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » змінено на « ОСОБА_9 ». Батьки померли ІНФОРМАЦІЯ_2 (батько) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (мати). За життя батьки позивача набули у власність будинок та земельну ділянку, які зареєстровані на ОСОБА_5 . Відповідно до Державного акта на право власності серії P1 № 190841 від 17.03.2003 року ОСОБА_5 отримав у власність земельну ділянку площею 0,8300 гектарів, розташовану в селі Стебні, її призначення: для обслуговування будівлі та ведення селянського господарства. На замовлення позивача було виготовлено технічну документацію на земельні дiлянки та присвоєно їм кадастровий номер, зокрема: земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 2620887001:03:001:0072, земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку 2620887001:03:001:0065. Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12787705 ОСОБА_5 також був власником будинку по АДРЕСА_1 . Також у витязі зазначено, що підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності/12/01,03,2005/Виконавчий комітет Стебнівської сільської ради/30,10,2006. Із виписки з інвентаризаційних матеріалів та технічного паспорта вбачаться, що будинок у АДРЕСА_1 складається із: житловий будинок «А», стодола«Б», навіс «В», літня кухня «Г», вбиральня «Д», стайня «З», навіс «К». Також у виписці з інвентаризаційних матеріалів зазначено, що інвентаризаційна вартість будинковолодіння становить 341403 грн. На день смерті ОСОБА_5 з ним була зареєстрована тільки його дружина ОСОБА_6 , яка фактично вступила в спадщину за законом, а отже стала єдиною власницею домоволодіннята земельної ділянки в АДРЕСА_1 . Зі заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 у визначений законом термін 6 місяців ніхто не звертався. Відповідно офiцiйно спадщину ОСОБА_6 не оформила, але 05.02.2014 року залишила два заповіти на випадок своєї смерті, згідно з якими по 1/2 частині домоволодіння та земельної ділянки заповіла своїм дочкам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . На момент смерті ОСОБА_6 була зареєстровна одна в присілку Погар 1 село Стебні Верховинського району Івано-Франківської області, дочка ОСОБА_2 проживала разом з матір`ю до дня смерті та вели спільне господарство.Надалі позивач 29.01.2020 року звернулася до приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франкіської області зі заявою провидачу свідоцтва про спадщину. Нотаріусом Мартищук О.Я. видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що позивач не подала в нотаріальну контору документи, які підтверджують право власності ОСОБА_6 на майно. У нотаріальній конторі ОСОБА_3 від спадкового майна після смерті матері відмовилася, про що свідчить заява завірена приватним нотаріусом Мартишук О.Я. Правовстановлюючих документів на ім`я ОСОБА_6 , які б підтверджували право власності на домоволодіння та земельну ділянку розташовані в АДРЕСА_1 у позивача не має, оскільки ОСОБА_6 фактично вступила в спадщину після смерті свого чоловіка, але не звернулася до нотаріальної контори та відповідно не здійснила переоформлення документів. Враховуючи наведене позивач не має іншої можливості оформити своє право власності на спадкове майно, а тому змушена звернутися до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 03.10.2022 року вказану позовну заяву залишено без руху в зв`язку з несплатою позивачем судового збору в повному розмірі.

04.10.2022 року до суду поступила уточнена позовна заява, в якій позивач просила визнати за нею право власності на домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 та складається із: житловий будинок «А», стодола «Б», навіс «В», літня кухня «Г», вбиральня «Д», стайня «З», навіс «К» та на земельні ділянки, що розташовані за адресом АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 2620887001:03:001:0072; для будівництва та обслуговування житлового будинку 2620887001:03:001:0065, ціна позову не змінилася.

Ухвалою суду від 19.10.2022 року прийнято заяву до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 30.11.2022 року залучено до участі у справі справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , 1968 року народження, жительку с. Стебні Верховинського району Івано-Франківської області, яка є сестрою позивача, та витребувано відприватного нотаріусаВерховинського районногонотаріального округуМартищук ОксаниЯрославівни інформаціюзі спадковогореєстру, проскладання зажиття заповітівспадкодавцями ОСОБА_5 ,1929року народженнята ОСОБА_6 ,1928року народження,а такожінформації чипісля смертіпомерлих ОСОБА_5 ,1929року народження,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та ОСОБА_6 ,1928року народження,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ,відкривалися спадковісправи, а у разі їх відкриття витребовано вказані спадкові справи.

У судовому засіданні 26.12.2022 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 вказала, що також претендує на майно батьків, у яких, крім неї та позивача, є ще дочка ОСОБА_1 , жителька с.Довгопілля Вижницького району Чернівецької області.

Ухвалою суду від 26.12.2022 року визнано явку сторони позивача для надання пояснень по справі обов`язковою, залучено до участі у справі справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительку с.Довгопілля Вижницького району Чернівецької області. Також цією ухвалою суду залучено доучасті усправі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, АТ «Прикарпаттяобленерго», який є власником об`єктів енергетичної системи, розташованих на земельних ділянках, на які позивач просить визнати право власності. Крім того, повторно витребувано від приватногонотаріуса Верховинськогорайонного нотаріальногоокругу МартищукОксани Ярославівниінформацію зіспадкового реєстру, проскладання зажиття заповітівспадкодавцями ОСОБА_5 ,1929року народженнята ОСОБА_6 ,1928року народження,а такожінформації чипісля смертіпомерлих ОСОБА_5 ,1929року народження,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та ОСОБА_6 ,1928року народження,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ,відкривалися спадковісправи, а у разі їх відкриття витребовано вказані спадкові справи.

Надалі 03.01.2023 року від приватного нотаріуса поступили копії спадкової справи, заведеної 20.09.2019 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 (а.с.100-117).

У судовому засіданні представник позивача адвокат Голіней Л.Д. просила позов задоволити з підстав, зазнаних у ньому, при цьому не змогла пояснити суду про причини відмінностей площі та цільового призначення земельних ділянок, які перебували у власності батька позивача, та щодо яких позивач просить визнати її право власності в цій справі. Вказала, що після смерті ОСОБА_5 фактично успадкувала все його майно дружина- ОСОБА_6 , оскільки проживала зі спадкодавцем, але не здійснила переоформлення документів. Надалі ОСОБА_6 склала два заповіти, якими поділила все своє майно між дочками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порівну, але у подальшому спадкоємець ОСОБА_3 відмовилася у нотаріуса від прийняття спадщини, тому вона не вправі змінити його згодом, у зв`язку з чим відповідачем по цій справі є орган місцевого самоврядування, а не інші дочки спадкодавця.

Надалі 01.02.2023 року від представника позивача адвоката Голіней Л.Д. поступили до суду додаткові пояснення, з яких вбачається, що позивач бажає успадкувати земельну ділянку площею 0.43 га, яка належала її батькові на праві приватної власності, та в державному акті про право власності зазначена як А-3, яка включала у себе призначення і для будівництва та обслуговування житлового будинку, і для ведення сільського господарства та розділена на дві окремі ділянки площею відповідно 0,5 га та 0,18 га. Також адвокат вказала, що обтяження та обмеження на земельні ділянки в зв`язку з охоронною зоною енергетичної системи почали реєструватися у державні реєстри після набрання чинності Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» від 09.07.2010 року, а тому у державному акті на право власності земельних ділянок ОСОБА_5 про такі обмеження не було вказано.

Відповідач Білоберізька сільська рада не забезпечила явку свого представника в цій справі ні в підготовче, ні в судове засідання, про день, місце і час проведення засідань суду повідомлений належним чином (а.с. 68,76,94,97,147,149), подав до суду неодноразові заяви про розгляд даної справи за відсутності її представника (а.с.61,120,152).

Такі дії не суперечать вимогамст.211 ЦПК України, згідно з якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні треті особи, які не заявлють самостійних вимог, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заперечили щодо задоволення позову ОСОБА_2 , оскільки бажають, щоб майно батьків успадкували всі три їх дочки. Одночасно ОСОБА_3 підтвердила, що дійсно вона відмовилася у нотаріуса від прийняття спадщини після смерті їх матері ОСОБА_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійний вимог, - АТ «Прикарпаттяобленерго» про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином (а.с.119,138,148), явку свого представника не забезпечив, письмові пояснення щодо предмета спору (земельних ділянок, на яких знаходяться об`єкти енергетичної системи) не надав.

Суд,вислухавши представника позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, із змісту позовних вимог та матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду справи є домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складається із: житловий будинок «А», стодола «Б», навіс «В», літня кухня «Г», вбиральня «Д», стайня «З», навіс «К», а також на земельні ділянки, що розташовані за адресом АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 2620887001:03:001:0072; для будівництва та обслуговування житлового будинку 2620887001:03:001:0065.

Із витягу № 12787705 від 06.12.2006 року (а.с.11) про реєстрацію права власності на нерухоме майно Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації вбачається, що за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний № 16550870, номер запису 10 в книзі 1, підстава виникнення: свідоцтво про право власності.

Відповідно дотехнічного паспортуна будиноксадибного типуз господарськимибудівлями таспорудами заадресою АДРЕСА_1 (а.с.12-16)та виписки з інвентаризаційних матеріалів Обласного комунального підприємства «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» №2844 від 30.01.2020 року (а.с.17), вказане будинковолодіння складається з житлового будинку загальною площею 101,5 м. кв., житловою 58,2 м. кв ( літера А), стодоли ( літера Б), навіс (літера В), літня кухня ( літера Г), вбиральня (літера Д), стайня (літера З), навіс (літера К); вартість будинковолодіння: 341403 гривень.

Із державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №190841 від 17.10.2003 року (а.с.10) вбачається, що ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,8300 гектарів в с. Стебні для обслуговування будівлі та ведення селянського господарства, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3798. До складу цієї земельної ділянки площею 0,83 га належать три земельні ділянки площею 0,0754 га, 0,3255 га та 0,43 га.

Згідно з п.п. 9-10 розділу VIIЗакону"Про Державний земельний кадастр"державнареєстраціяземельних ділянок,які передаютьсяувласністьізземель державноїчи комунальноївласності,здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки до 01.01.2013 року; документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельноюділянкою,виданідонабрання чинності цим Законом, є дійсними.

Згідно з витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.27-28,29-30), за ОСОБА_5 на підставі рішення органу місцевого самоврядування Стебнівської сільської ради від 04.12.1993 року та державного акта від 17.10.2003 року Р1 190841 зареєстровано право власності на земельні ділянки 1) кадастровий номер 2620887001:03:001:0072 по АДРЕСА_1 площею 0,1800 гектарів, частина якої площею 0,0173 га та 0,0105 га обмежені у використанні в зв`язку з наявністю охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи, категорія цієї землі: землі сільськогосподарського призначення, її цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, дата державної реєстрації: 01.07.2022 року (а.с.27-28); 2) кадастровий номер 2620887001:03:001:0065 по АДРЕСА_1 площею 0,2500 гектарів, частина якої площею 0,0216 га обмежені у використанні в зв`язку з наявністю охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи,категорія цієї землі: житлової та громадської забудови, її цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, дата державної реєстрації: 29.10.2022 року (а.с.29-30).

Відповідно до витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2620887001:03:001:0072 становить 1473,12 гривень (а.с.32), грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2620887001:03:001:0065 становить 85 303 гривень (а.с.31).

ОСОБА_5 , 1929 року народження, та ОСОБА_11 ,1928 року народження, одружилися 09.02.1955 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , на підставі чого дружина змінила прізвище на ОСОБА_8 (а.с.26).

У подружжя народилося троє дітей ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в подальшому в зв`язку з одруженям змінила прізвище ОСОБА_8 на ОСОБА_9 (а.с.3,6,7), ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.109-110), ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.121,153-154, 121).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 30.09.2013 року складено відповідний актовий запис №80 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Верховинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.8).

Як вбачається з інформації приватного приватного нотаріуса Мартищук О.Я. спадкова справа після померлого ОСОБА_5 ,. не заводилася (а.с.142).

Згідно з довідкою Стебнівського старостинського округу Білоберізької сільської ради від 22.06.2022 року №152 (а.с. 18) ОСОБА_5 , 1929 року народження, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі по господарської книги №2 був зареєстрований з дружиною ОСОБА_6 , 1928 року народження, за адресою: присілок Погар1 села Стебні Верховинського району Івано-Франківської області, де спільно проживали та вели господарство.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 27.03.2019 року складено відповідний актовий запис № 1 виконавчим комітетом Стебнівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 9).

Відповідно до довідки Стебнівського старостинського округу Білоберізької сільської ради від 22.06.2022 року №151 (а.с. 21), ОСОБА_6 , 1928 року народження, на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі по господарської книги №2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 своєї матері ОСОБА_6 разом проживала та вела спільно господарство за адресою: АДРЕСА_3 , фактично зареєстрована в селі Конятин Путильського району Чернівецької області.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , склала 05.02.2014 року заповіти, які посвідчено секретарем Стебнівської сільської ради Мороз Олександрою Михайлівною та зареєстровано в реєстрі за №2 та №3, якими на випадок смерті заповіла по житлового будинку, тобто 50,75 кв. м., а також по земельної ділянки площею 41.5 га своїм дочкам ОСОБА_3 1968 року народження, та ОСОБА_2 , 1971 року народження (а.с. 19, 20).

Згідно зі заявою від 25.09.2019 року, поданої приватному нотаріусу Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я., спадкоємець ОСОБА_3 ,1968 року народження, відмовилася від прийняття спадщини, де б вона не була та з чого б не складалася після померлої ОСОБА_6 (а.с. 102).

З постанови приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я. від 29.01.2020 року вих№15/02-31 (а.с.117) вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 та частки земельної ділянки площею 0,415 га для обслуговування будівель та ведення підсобного господарства розташовану в с.Стебні Верховинського району Івано-Франківської області та належить ОСОБА_6 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки ОСОБА_2 неподала документів, які підтверджують право власності ОСОБА_6 .

Як зазначено в ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до іншої особи (спадкоємця).

Згідно з положеннями ч.ч. 1,2 ст.1220, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223 ЦК України,спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини втакому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття cпадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У ч.ч.1,3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦКУкраїнипередбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 Кодексу він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1ст.1270 ЦКстрок.

Відповідно до ч.ч.1,3,5ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чиза законом має право прийняти спадщину або неприйняти її. Спадкоємець, який постійнопроживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину,якщо протягом строку, встановленого ст. 1270цьогоКодексу,віннезаявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітоммайна своєї матері ОСОБА_6 , яка його успадкувала після смерті свого чоловіка (батька позивача), к особа, щопостійно з ним проживала на час відкриття спадщини та вважається такою, що прийняла спадщину, не заявила про відмову від цієї спадщини. Однак позивачу відмовлено у зв`язку з відсутністю у спадкодавця матері ОСОБА_6 правовстановлюючих документів.

Згідно зі п.23Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позов про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом є належним способом захисту, якщо вбачаються перешкоди в оформленні спадкових прав у нотаріальному порядку(постанова Верховного Суду від 22.09.2021 року всправі № 227/3750/19).

Таким чином, позивачем ОСОБА_15 правильно обрано спосіб захисту своїх інтересів шляхом заявлення позовних вимог про визнання права власності на вищевказане майно.

Крім того, позивачем у даній справі визначено відповідачем орган місцевого самоврядування Білоберізьку сільську раду. Визначення відповідача є правом позивача. Суд виключно за клопотанням позивача, а не з власної ініціативи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст.51 ЦПК України). Натомість, встановлення належності відповідача є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, а є підставою для відмови в позові (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

У п.24постанови ПленумуВерховного судуУкраїни від30.05.2008№ 7«Про судовупрактику усправах проспадкування» закріплено, що відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину; при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З вищевказаного роз`яснення вбачається, що територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах по спадкування тільки у разі відсутності інших спадкоємців, крім позивачів.

Як судомвстановлено,дійсно сестрапозивача ОСОБА_3 відмовилася відприйняття спадщиниза заповітомпісля смертіспадкодавця матері ОСОБА_6 .Надалі ОСОБА_3 пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній упостанові від 14.12.2022 року в справі № 126/2200/20 (провадження № 61-10017св22), у зв`язку з чим вона не може бути відповідачем у даній справі.

У ч. 1 ст.1275 ЦК України закріплено, що якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

З вищевказаного положення закону вбачається, що після відмови спадкоємця ОСОБА_3 від прийняття спадщини за заповітом право на спадкування її частки перейшло до позивача.

Враховуючи, що позивач є єдиним спадкоємцем, що сприйняла спадщину, бо її сеста ОСОБА_3 відмовилася від спадщини, а ОСОБА_16 не має права на спадкування за заповітом після смерті своєї матері, то саме орган місцевого самоврядування є належним відповідачем по цій справі.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем заявлено позовну вимогу про визнання права власності на земельні ділянки з кадастровим номером 2620887001:03:001:0072 по АДРЕСА_1 площею 0,1800 гектарів з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та з кадастровим номером 2620887001:03:001:0065 по АДРЕСА_1 площею 0,2500 гектарів із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.27-30). Вказані земельні ділянки утворилися шляхом поділу земельної ділянки площею 0,43 га, яка належала на праві приватної вланості ОСОБА_5 , що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 №190841 від 17.10.2003 року (а.с.10).

У ході розгляду даної справи встановлено, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 2620887001:03:001:0072, а саме площею 0,0173 га та 0,0105 га, та частина земельної ділянки з кадастровим номером 2620887001:03:001:0065 га, а саме площею 0,0216 га, обмежені у використанні зв`язку з наявністю охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (а.с. 27-30).

Враховуючи вищевказане, ухвалою від 26.12.2022 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, АТ «Прикарпаттяобленерго», який є власником об`єктів енергетичної системи, розташованих на земельних ділянках, на які позивач просить визнати право власності. Дана ухвала суду, а також копія позовної заяви ОСОБА_2 з додатками направлено до АТ «Прикарпаттяобленерго», які ним отримано 09.01.2023 року (а.с.119), але в подальшому не надано до Верховинського районного суду будь-яких пояснень (заперечень) з приводу визнання права власності за позивачем на вищевказані земельні ділянки, частина яких обмежені у використанні в зв`язку з наявністю охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи.

У ст.76 ЗК України закріплено, що землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об`єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об`єкти транспортування електроенергії до користувача, крім визначених законом випадків розміщення таких об`єктів на землях іншого цільового призначення; такі землі можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності; уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони.

Таким чином, земельні ділянки, які обмежені у використанні в зв`язку з наявністю охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи, можуть перебувати у приватній власності.

Керуючись ст. ст.258,259,264,265,268,352,354,355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 та складається із: житловий будинок «А» загальною площею 101,5 кв.м., житловою площею 58,2 кв.м., стодола «Б», навіс «В», літня кухня «Г», вбиральня «Д», стайня «З», навіс «К».

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 1) з кадастровим номером 2620887001:03:001:0072площею 0,18(нуль цілихвісімнадцять сотих)га для ведення особистого селянського господарства; 2) з кадастровим номером 2620887001:03:001:0065 площею 0,25 (нуль цілих двадцять п`ять сотих) га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ;

Білоберізька сільська рада код ЄДРПОУ 40468386, с. Білоберізка Верховинського району Івано-Франківської області;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_5 , с. Стебні Верховинського району Івано-Франківської області;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_6 , с.Довгопілля Вижницького району Чернівецької області;

Акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" - м. Івано-Франківськ вул. Індустріальна, 34, Івано-Франківська область.

Дата складення повного рішення суду 17.02.2023 року.

Суддя Наталія ЧЕКАН