Ухвала суду № 109050453, 16.02.2023, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/13/23

провадження 3/216/381/23

ПОСТАНОВА

іменем України

16 лютого 2023 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді Цимбалістенко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Бакуменко Р.С.,

захисника особи стосовно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення адвоката Давиденка А.О.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, директора ТОВ «Рудомайн», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зі Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що такий було складено 29.11.2022 року головним державним інспектором відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_2 .

У фабулі зазначеного протоколу вказано про те, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки (акт від 18.11.2022 №526/32-00-07-04-21/37064892) ТОВ «Рудомайн», посадова особа ОСОБА_1 директор ТОВ «Рудомайн», вчинив правопорушення, а саме порушив п.п. 192.1.1 п.192.1 ст. 192, п.п. «а» п. 198.1, абзаців першого-третього п. 198.2, абзаців першого-другого п. 198.3, 198.6, ст. 198, з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, допустив порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: завищено суму податкового кредиту у січні 2022 року на суму 34822,41 грн. та у травні 2022 року на суму 1940680,42 грн., внаслідок чого порушено п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за січень 2022 року на 91069 грн. та за травень 2022 року на 1959704 грн., також відповідно до пп. б) п. 200.4, в) п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, ТОВ «Рудомайн» відсутнє право на бюджетне відшкодування від`ємного значення за травень 2022 року на суму 2059795 грн., чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Давиденка А.О. звернувся до суду із запереченнями відповідно до яких просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та пояснив, що акт перевірки від 18.11.2022 №526/32-00-07-04-21/37064892 не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України, а висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Вина підприємства може бути встановлена тільки податковим повідомленням-рішенням, яке є актом ненормативного характеру яке набрало законної сили. Дії службової особи щодо включення до акту певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді. Заперечення, зауваження до акту перевірки (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акту. Це свідчить про те, що дії, пов`язані з включенням до акту висновків, є обов`язковими, тоді як самі висновки такими не є. Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язків характер. Наведене підтверджується правовою позицією Верховного суду в постанові від 10.05.2018 р. у справі № 811/119/13-а).

Крім того, на думку захисника в діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона у формі прямого умислу, оскільки ОСОБА_1 подані додаткові декларації податковому органу на усунення порушень, а повідомлення-рішення від 22.12.2022 року № 000/399/32-00-07-06-08 оскаржені до Дніпровського окружного адміністративного суду.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Крім того ч. 2 ст. 268 КУпАП не вимагає обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 161-1 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисика у судовому засіданні учасників справи та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як передбачено ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементи): об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб`єктивної сторони.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Оцінюючи доводи сторони захисника щодо відсутності в її діях події і складу адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

У якості доказу, крім протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, було надано копію акту перевірки. Актом перевірки від 18.11.2022 №526/32-00-07-04-21/37064892, складеного за результатами перевірки ТОВ «Рудомайн», виявлено порушення вимог податкового законодавства.

Відповідно до п. 56.10 Податкового кодексу України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з п.п. 56.1,56.2ст.56 Податкового кодексу України, рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.15ст.56Податкового Кодексу України, скарга подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Як вбачається з доданих до заперечень документів, ТОВ «Рудомайн» в порядку адміністративного оскарження звернулося з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2022 року № 000/399/32-00-07-06-08, що підтверджується копією ухвали Дніпровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року (справа № 160/880/23).

Оскільки ТОВ «Рудомайн», директором якого є ОСОБА_1 , було оскаржено відповідне рішення контролюючого органу, тобто податкове повідомлення-рішення є неузгодженим і до остаточного вирішення цього спору факт допущення порушень не є встановленим, а тому відповідні твердження податкового органу відображають лише позицію однієї із сторін спору і не можуть бути висновком про наявність в діях посадової особи платника податку вини в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку у формі умислу чи необережності, і відповідно, бути підставою для притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності.

Тобто, доводи захисника, викладені в запереченнях щодо відсутності події і складу адміністративного правопорушення є обґрунтованими.

Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду надано не було.

Оцінюючи докази у справі, які були встановлені і дослідженні під час судового розгляду, суд виходить із стандарту доведення вини поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинене і особа є винною у його вчиненні.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Суд вважає, що наданими доказами вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не доведена поза розумним сумнівом, відтак в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки факт допущення правопорушення є невстановленим.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, відсутні підстави для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247, 251, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги. У разі подачі апеляційної скарги в електронній формі, апеляційна скарга подається у той самий строк безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.В. Цимбалістенко