Ухвала суду № 109048678, 17.02.2023, Вишгородський районний суд Київської області

"17" лютого 2023 р. Справа № 363/891/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Вишгородської районної державної нотаріальної контори (07300, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1 кім. 20) про скасування обтяження нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2023 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, яку 14.02.2023 року передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходить до висновку, про залишення її без руху, виходячи з наступного.

Згідно п. 5 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Звертаючись до суду з позовною заявою про скасування обтяження нерухомого майна, позивачі зазначають відповідачемВишгородську районну державну нотаріальну контору.

Однак не наведено, в чому полягає спір саме з відповідачем та якими діями/бездіяльністю відповідача порушуються, невизнаються або оспорюються права, свободи чи інтереси позивачів.

Так, ч.1,2 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), згідно з яким належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Слід зазначити, що відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідачем у справі за позовом про зняття арешту з майна є або боржник, або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Так, з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що заборону накладено на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, позивачам необхідно визначитись з суб`єктивним складом учасників справи, адже належним відповідачем у справах за позовом про скасування обтяження нерухомого майна має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Зазначене є необхідним, оскільки передумовою ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог є встановлення судом належного відповідача, тобто такого учасника правовідносин, поведінка якого обумовила (прямо або опосередковано) необхідність звернення позивача до суду за захистом його прав чи інтересів.

Крім того, вимоги до Вишгородської районної державної нотаріальної контори про усунення перешкод у користуванні та розпорядреженні власністю, шляхом скасування (зняття) заборони та зобов`язання внести до Єдиного реєстру заборон зміни щодо скасування / зняття обтяження є не конкретизованими та підлягають уточненню, оскільки з позовної заяви не встановлено, якими діями/бездіяльністю відповідача чиняться позивачам перешкоди у користуванні власністю.

Також, з долучених до матеріалів справи документів вбачається, розбіжність в адресі будинку, а саме буд. АДРЕСА_2 .

Частиною 4статті 177 ЦПК Українивстановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивачами заявлено дві вимоги немайнового характеру, однак судовий збір сплачено кожним позивачем за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1073, 60 грн.

Відтак, позивачам у разі залишення своїх вимог в поданій редакції необхідно доплатити судовий збір у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір».

Враховуючи наведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачам необхідно усунути зазначені недоліки протягом десяти днів з дня одержання копії ухвали, шляхом подання до суду нової позовної заяви, із виконанням усіх вимог, зазначених у ст. 175, 177 ЦПК України та в ухвалі суду.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені в ухвалі суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177,185,352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Вишгородської районної державної нотаріальної контори (07300, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1 кім. 20) про скасування обтяження нерухомого майна залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Котлярова