Рішення № 109044468, 22.12.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2022 р. м. Київ Справа №911/645/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АББАКОР ТРЕЙД» (02100, м. Київ, вул. Бажова, 9)

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд.16)

про стягнення 153466,34 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АББАКОР ТРЕЙД» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі відповідач) про стягнення 153466,34 грн заборгованості за договором поставки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ним як постачальником та відповідачем як покупцем укладено договір поставки зернових культур №33-21-01 від 08.02.2021. Позивач належним чином виконував договір поставки і поставив відповідачу протягом лютого-травня 2021 продукцію на загальну суму 9992061,67 грн. Відповідач здійснив позивачу оплати за договором поставки на загальну суму 9844999,99 грн, і таким чином основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки становить 147061,68 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем поставленої продукції за договором поставки позивач просить суд стягнути з відповідача 147061,68 грн основного боргу, а також 6404,66 грн 3% річних, а всього разом 153466,34 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2022 у справі №911/645/22 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.

В установлений строк позивач надав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, якою усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.06.2022 відкрито провадження у справі №911/645/22, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

07.07.2022 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну допомогу, відповідно до якої протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі позивач має намір подати заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу та докази, які підтверджують понесення таких витрат.

18.07.2022 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує повністю. Відповідач при цьому зазначає на те, що позивач за договором поставки поставив продукцію не в повному обсязі, а тому вважає заявлений позивачем позов передчасним. Також відповідач посилається на те, що нарахування 3% річних необхідно визначити окремо щодо кожної поставки, і одночасно відповідач посилається на неможливість співставлення проведених відповідачем оплат з кожною поставкою, а тому вважає нарахування позивачем 3% річних необґрунтованим.

Також 18.07.2022 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла зустрічна позовна заява від 14.07.2022 (вх. суду №8731/22 від 18.07.2022) до позивача про стягнення 451243,21 грн.

27.07.2022 до Господарського суду Київської області від позивача надійшли клопотання, відповідно до яких позивач вважає, що відповідач пропустив строк для подачі відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.08.2022 №911/645/22 зазначений зустрічний позов відповідача прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічною позовною заявою об`єднані в одне провадження з первісним позовом у справі №911/645/22, здійснено перехід до розгляду справи в загальному провадженні, підготовче засідання у справі призначено на 15.09.2022.

У зв`язку з тим, що після відкриття провадження за зустрічним позовом судом було встановлено, що зустрічна позовна заява Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (відповідача) не містить документу, який підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання зустрічної позовної заяви, ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2022 у справі №911/645/22 залишено без руху зустрічну позовну заяву відповідача та встановлено відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) 5-денний строк на усунення недоліків зустрічної позовної заяви, а саме на подання доказів сплати судового збору в сумі 6768,65 грн.

Ухвала Господарського суду Київської області від 02.09.2022 у справі №911/645/22 про залишення зустрічної позовної заяви без руху 12.09.2022 направлена судом сторонам на електронні адреси, зазначені сторонами у справі для здійснення з ними зв`язку.

У встановлений в ухвалі суду від 02.09.2022 строк відповідач (позивач за зустрічним позовом) не надав суду доказів сплати судового збору в сумі 6768,65 грн, однак 15.09.2022 подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви та клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Підготовче судове засідання 15.09.2022 не відбулось у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги, ухвалою суду від 15.09.2022 підготовче засідання призначено на 29.09.2022.

У підготовче судове засідання 29.09.2022 з`явився представник позивача, відповідач не з`явився, протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 21.10.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2022 у справі №911/645/22 зустрічну позовну заяву відповідача до позивача залишено без розгляду.

У підготовче засідання 21.10.2022 сторони не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, ухвалою суду від 21.10.2022 закрито підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті на 10.11.2022.

10.11.2022 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

10.11.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, ухвалою суду від 15.11.2022 судове засідання у справі №911/645/22 перепризначено на 24.11.2022. Ухвала суду від 15.11.2022 направлена судом на електронні адреси, наявні у матеріалах справи для здійснення зв`язку із сторонами.

24.11.2022 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 24.11.2022 взяв участь представник позивача в режимі відеоконференції, відповідач не з`явився, в судовому засіданні оголошена перерва на 22.12.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2022 задоволено клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та повідомлено сторін, що судове засідання у справі відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області 22.12.2022 о 12:15 в режимі відеоконференції. Ухвала від 13.12.2022 направлена судом на електронні адреси сторін, наявні у матеріалах справи.

У судове засідання 22.12.2022 сторони не з`явились.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з`ясувавши фактичні обставин справи, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

08.02.2020 Державне підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (відповідач) в якості покупця та Товариство з обмеженою відповідальністю «АББАКОР ТРЕЙД» (позивач) в якості постачальника уклали договір №33-21-02 (далі договір №33-21-02), за яким постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю протягом строку дії цього договору зернові культури, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти й оплатити поставлену продукцію (п.1.1 договору №04-20-03).

Відповідно до п.1.2 договору №33-21-02 загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, її дольове співвідношення за видами та кількістю визначається додатковими угодами, що укладаються сторонами протягом строку дії договору, та які після їх підписання уповноваженими представниками сторін є невід`ємними частинами договору. Також відповідно до п.3.1 договору №33-21-02 асортимент (вид) продукції, що є предметом поставки за цим договором, визначається в додаткових угодах, що укладаються сторонами протягом строку дії цього договору і є його невід`ємними частинами.

В договорі №33-21-02 сторони визначили умови поставки, права та обов`язки сторін, порядок розрахунків, відповідальність сторін та інші умови.

Ціна на продукцію, що поставляється, відповідно до п.2.1 договору №33-21-02 встановлюється у додаткових угодах, що укладаються сторонами протягом строку дії договору і є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п.2.2 договору №33-21-02 ціна продукції може змінюватись протягом строку дії договору відповідно до зміни ринкової кон`юнктури за погодженням сторін. Зміна ціни на продукцію по вже укладеним додатковим угодам не допускається.

Відповідно до п.4.5 договору №33-21-02 поставка продукції постачальником покупцю здійснюється на умовах DDP (Інкотермс 2010) склад покупця, за адресою, вказаною в п.4.3 цього договору.

Відповідно до п.4.6 договору №33-21-02 постачальник зобов`язаний надати покупцю при поставці кожної партії продукції належним чином оформлені документи в оригіналах: товарно-транспортні накладні та видаткові накладні.

Оплати за поставлену продукцію здійснюється згідно з п.5.2 договору №33-21-02 на умовах відстрочення платежу протягом 20 банківських днів з моменту фактичної поставки продукції на склад покупця, що підтверджується на товарно-транспортній накладній підписом уповноваженої особи покупця про прийняття продукції та за умови надання постачальником всіх документів, передбачених п.4.6 цього договору, та виконання постачальником умов п.4.7 цього договору.

Відповідно до п.7.6 договору №33-21-02 за прострочення платежу покупець на письмову вимогу постачальника сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п.9.1 договору №33-21-02 строком його дії є до 31.12.2021 включно.

Відповідно до п.9.2 цього договору у випадку порушення іншою стороною умов цього договору цей договір може бути розірваний за ініціативою однієї із сторін в односторонньому порядку, про що сторона-ініціатор зобов`язана повідомити іншу сторону у письмовому вигляді не менш як за 20 календарних днів до дати розірвання договору.

До договору №33-21-02 сторонами були укладені додаткові угоди про поставки наступної продукції на таких основних умовах:

№ дод.угоди Найменування продукції Обсяг поставки, тонЦіна, грн за тону Період поставки1Кукурудза200790008-21.02.20212 300790023.02-08.03.20213 400770010-23.03.20214 200750005.-18.04.20215 200750009.-22.04.20216 200810013-25.05.2021Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, які сторонами не заперечуються та підтверджуються копіями договору №33-21-02, в т.ч. додаткових угод, які є в матеріалах справи, суд виходить з того, що між сторонами на підставі договору №№33-21-02 виникли майнові правовідносини за договором поставки.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом положень ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Також відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч.1 ст.265 Господарського кодексу України визначено поняття договору поставки як договору, за яким одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також відповідно до ч.1 та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення (ч.2 ст.265 Господарського кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Із позовної заяви та відзиву на позовну заяву випливає, що спір між сторонами виник з підстав невиконання (виконання не в повному обсязі) відповідачем зобов`язання з оплати поставленої йому продукції (неповна оплата покупцем поставленої продукції) та з підстав невиконання (виконання не в повному обсязі) позивачем зобов`язання з поставки продукції в тих обсягах, що були визначені договором (недопоставка продукції постачальником).

При вирішенні спору суд застосовує, зокрема, принцип pacta sunt servanda, закріплений в ст.629 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч.2 ст.189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Також відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст.670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

В договорі №33-21-02 сторони домовились (пункти 2.1, 2.2 та 3.1 договору), що асортимент, кількість та ціна на продукцію, що поставляється, встановлюється у додаткових угодах, що укладаються сторонами протягом строку дії договору і є його невід`ємними частинами. Ціна продукції може змінюватись протягом строку дії договору відповідно до зміни ринкової кон`юнктури за погодженням сторін. Зміна ціни на продукцію по вже укладеним додатковим угодам не допускається.

Отже, сторони зафіксували асортимент, кількість та ціну на продукцію, що підлягає поставці, в додаткових угодах до договору №33-21-02. Копії відповідних додаткових угод містяться в матеріалах справи.

У зв`язку з цим визначені сторонами умови поставок в договорі №33-21-02 в силу ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковими для сторін.

Також в матеріалах справи містяться копії накладних про прийняття відповідачем матеріальних цінностей (партій поставленої продукції) від позивача, що є доказом поставки відповідних партій, а також копії банківської виписки Акціонерного банку «Південний» та платіжних доручень про отримані позивачем оплати за період з 01.01.2021 по 31.12.2021. Факт здійснення відповідних поставок позивачем відповідачу та оплат відповідачем позивачу сторонами не оспорюється.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виникнення у відповідача зобов`язання по оплаті вартості продукції позивачу за договором №33-21-02 підтверджується належними та допустимими доказами, які не оспорюються сторонами. Розрахунок виникнення основного боргу відповідача по мірі поставок продукції партіями та їх оплат (часткових оплат) перевірений судом та наводиться в таблицях нижче:

Договір №33-21-02 Фактичні поставки позивачем відповідачу хронологічно:Фактичні оплати відповідача хронологічно: Прострочений основний борг відповідача дата та № видаткової накладної в хронологічному порядкуфактичний обсяг поставки згідно з накладною (тон) вартість поставки в накладній (грн) № дод. угоди, що діяла Узгоджений обсяг поставки в дод. угоді (тон)Строк, у який підлягає сплаті (20 банк. днів)Дата оплати відповідачем Сума оплати (грн) 123 4 56 7 8 9 = (3-8) 18.02.2021 №2772,76574803,71 1 200До 19.03.2021 19.02.2021 №2853,5422649,79 До 22.03.202119.02.2021500000,00 20.02.2021 №3074,44588075,71 До 22.03.2021 22.02.2021500000,00 23.02.2021 №3234,78274761,862 300До 24.03.2021 27.02.2021 №40104,62826497,58 До 29.03.2021 03.03.2021400000,00 04.03.2021600000,00 10.03.2021400000,00 11.03.2021 №42103,66798182,48 3 400До 08.04.2021 12.03.2021600000,00 13.03.2021 №45107,38826826,50 До 09.04.2021 15.03.2021600000,00 17.03.2021 №5524,1185570,11 До 14.04.2021 18.03.2021 №5668,28525756,32 До 15.04.2021 19.03.2021 №6135,4272580,17 До 16.04.202119.03.2021800000,00 20.03.2021 №6272,96561792,33 до 16.04.2021 22.03.2021600000,00 24.03.2021 №7199,94769538,46 До 21.04.2021 25.03.2021600000,00 26.03.2021 №7867,82522214,31 До 23.04.2021 30.03.2021299999,99 05.04.2021700000,00 07.04.2021 №8549,5371250,15 4 200До 07.05.2021 08.04.2021500000,00 10.04.2021 №90109,98824850,33 До 12.05.2021 13.04.2021345000,00 14.04.2021300000,00 15.04.2021200000,00 23.04.2021 №11292,64694800,285200До 26.05.2021 06.05.2021400000,00 13.05.2021 №13521,38173177,92 6 200До 10.06.2021 14.05.2021 №14121,5174149,92 До 11.06.2021 20.05.2021 №15774,64604583,74 До 17.06.2021 27.05.2021300000,00 28.05.2021900000,00 21.09.2021200000,00 18.11.202150000,00 22.12.202150000,00 Всього:1289,289992061,67 1500,00 9844999,99147061,68

Враховуючи викладене, на підставі наявних у матеріалах справи видаткових накладних та платіжних документів, суд приходить до висновку, що загальна вартість поставок продукції, які були здійснені позивачем відповідачу за договорами становить 9992061,67 грн, а загальна сума оплат, які були здійснені відповідачем позивачу за договором, становить 9844999,99 грн.

Таким чином, суд встановив, що заборгованість відповідача по оплаті позивачу вартості поставленої продукції за договором №33-21-02 (основна заборгованість) становить: 147061,68 грн (9992061,67-9844999,99= 147061,68).

Вказаний розмір основної заборгованості відповідача документально підтверджується та відповідачем не оспорюється.

Листом від 07.02.2022 позивач звертався до відповідача з вимогою щодо погашення заборгованості за договором №33-21-02.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи умови договору №33-21-02. (пункт 5.2) про те, що покупець (відповідач) повинен оплатити постачальнику (позивачу) продукцію протягом 20 банківських днів з моменту фактичної поставки продукції, а поставки фактично були здійснені позивачем відповідачу протягом лютого-травня 2021, то суд приходить до висновку про те, основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором в сумі 147061,68 грн є простроченою, а тому вимоги позивача до відповідача в частині стягнення основного боргу в розмірі 147061,68 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача у відзиві на те, що позивач поставив продукцію у меншій кількості, ніж було обумовлено договором, в т.ч. додатковими угодами до нього, і що тому відповідач вважає позов передчасним, судом відхиляються, оскільки відповідно до ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Суд при цьому відмічає, що відповідач не відмовлявся від товару, а навпаки прийняв товар від позивача та здійснював позивачу оплати (часткові оплати) після прийняття товару.

Вирішуючи спір щодо стягнення 3% річних, суд зазначає, що згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період прострочення з 21.05.2021 по 23.02.2022 відповідно до наданого ним розрахунку. Відповідач правильність арифметичних операцій в розрахунку позивача не оспорює, однак просить суд в задоволенні вимог відмовити повністю з тих підстав, що нарахування 3% річних необхідно визначити окремо щодо кожної поставки і при цьому відповідач одночасно посилається на неможливість співставлення проведених відповідачем оплат з кожною поставкою, а тому вважає нарахування позивачем 3% річних необґрунтованим.

Суд відмічає, що вказана позиція відповідача є суперечливою і не узгоджується із приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої 3% річних нараховуються від простроченої суми і при цьому наведена норма не ставить в залежність обов`язок боржника сплатити 3% річних від того, як будуть співставленні його платежі з поставками, а визначальним є розмір простроченої суми та період прострочення боржника.

Разом з тим, судом встановлено, що у межах заявленого позивачем періоду прострочення для нарахування 3% річних (з 21.05.2021 по 23.02.2022) станом на 21.05.2021 сума простроченого основного боргу відповідача (з урахуванням всіх минулих поставок, строк оплати яких настав до 21.05.2021, та усіх оплат до 21.05.2021 за договором) становила 349,82 грн (8345349,81-8344999,99=349,82). Строк сплати за поставку згідно з накладної від 23.04.2021 №112 на суму 694800,28 грн станом на 21.05.2021 ще не настав, а враховуючи, що 24-25 квітня 2021, 01-04 травня, 08-10 травня, 15-16 травня та 22-23 травня були неробочими днями, то строк 20 банківських днів для оплати за поставку згідно з цієї накладної закінчувався 26.05.2021.

Отже, суд станом на 21.05.2021 сума простроченого боргу становила 349,82 грн і в подальшому вона змінювалась, з урахуванням поставок, строк оплати яких сплинув після 21.05.2021, і оплат після 21.05.2021, а саме:

Дата початку періодуСума основного боргу (грн)НакладнаСума за накладноюСтрок сплати поставки за договоромДата оплатиСума оплатиСума основного боргу в новому періоді (грн)Дата кінця періоду12345678 = (2+4-7)921.05.2021349,8223.04.2021 №112694800,28до 26.05.202127.05.2021300000,00395150,10 26.05.202127.05.2021395150,10 28.05.2021900000,00- 504849,90 (переплата)27.05.202128.05.2021- 504849,90 (переплата)13.05.2021 №135173177,92до 10.06.2021 -331671,98 (переплата)10.06.202111.06.2021-331671,98 (переплата) 14.05.2021 №141174149,92до 11.06.2021 -157522,06 (переплата)11.06.202112.06.2021-157522,06 (переплата)20.05.2021 №157604583,74до 17.06.2021 447061,6817.06.202118.06.2021447061,68 21.09.2021200000,00247061,6820.09.202121.09.2021247061,68 18.11.202150000,00197061,6817.11.202118.11.2021197061,68 22.12.202150000,00147061,6821.12.202122.12.2021147061,68 Отже, у межах заявленого позивачем періоду прострочення для нарахування 3% річних (з 21.05.2021 по 23.02.2022) сума простроченого основного боргу становила:

- 349,82 грн з 21.05.2021 по 26.05.2021,

- з 27.05.2021 по 17.06.2021 простроченого основного боргу не було,

- 447061,68 грн з 18.06.2021 по 20.09.2021,

- 247061,68 грн з 21.09.2021 по 17.11.2021,

- 197061,68 грн з 18.11.2021 по 21.12.2021,

- 147061,68 грн з 22.12.2021 по 23.02.2022.

Перевіривши розрахунок нарахувань 3% річних, з урахуванням встановлених розмірів простроченого основного боргу (його зміни) як зазначено вище, за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга», суд встановив розмір 3% річних у періоді з 21.05.2021 по 23.03.2022, а саме:

- за період з 21.05.2021 по 26.05.2021 розмір 3% річних становить 0,17 грн,

- за період з 18.06.2021 по 20.09.2021 розмір 3% річних становить 3490,76 грн,

- за період з 21.09.2021 по 17.11.2021 розмір 3% річних становить 1177,77 грн,

- за період з 18.11.2021 по 21.12.2021 розмір 3% річних становить 550,69 грн,

- за період з 22.12.2021 по 23.02.2022 розмір 3% річних становить 773,58 грн.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 5992,97 грн, а в решті вимог про стягнення 3% річних на суму 411,69 грн суд відмовляє.

Позивачем за подання позову сплачено судовий збір в сумі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 23.02.2022 №856.

Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог позивача до відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в розмірі 2474,34 грн (153054,65:153466,34х 2481=2474,34).

Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АББАКОР ТРЕЙД» до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про стягнення 153466,34 грн заборгованості (з яких 147061,68 грн основного боргу та 6404,66 грн 3% річних) задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16, ідентифікаційний код 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АББАКОР ТРЕЙД» (02100, м. Київ, вул. Бажова, 9, ідентифікаційний код 42883450) 147061 (сто сорок сім тисяч шістдесят одну) грн 68 коп. основного боргу, 5992 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн 97 коп. 3% річних та 2474 (дві тисячі чотириста сімдесят чотири) грн 34 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АББАКОР ТРЕЙД» до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» в частині стягнення 411,69 грн 3% річних відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2023.

Суддя О.О. Третьякова