Рішення № 109041664, 16.02.2023, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/73/16-ц

Номер провадження № 2/699/1/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2023 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.

за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , правонаступниками якої є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу Митрофанової Любові Пантелеймонівни про визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИВ:

02.02.2016 року позивач ОСОБА_1 пред`явила у суд даний позов і просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на частину присадибної земельної ділянки площею 0,0689 га, на якій розташований вказаний будинок з надвірними спорудами.

Позиція позивача.

В обгрунтування своїх вимог позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , який є її батьком та чоловіком ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, із частки в будинку АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги за законом її батька є вона, його син ОСОБА_6 , його дружина ОСОБА_2 . Вона прийняла спадщину після смерті батька, спадкоємці ОСОБА_6 та ОСОБА_2 відмовилися від своїх часток у спадщині на її користь. Спірний будинок був придбаний відповідачкою за згодою чоловіка ОСОБА_6 в період перебування у шлюбі, а саме 20.11.2013 року, тобто є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Відповідачка відмовляється надавати згоду на визначення частки померлого чоловіка у спірному будинковолодінні. В зв`язку з цим приватним нотаріусом Митрофановою Л.П. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне будинковолодіння.

Позиція відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, мотивуючи тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 . За час перебування у шлюбі нею, за згодою чоловіка придбаний будинок АДРЕСА_1 , який остання вважала лише своєю власністю. Після смерті чоловіка відкрилася спадщина і нею дійсно була написана заява про відмову від прийняття спадщини, оскільки вона вважала, що спірний будинок не входить до складу спадщини. З цих підстав 03.03.2016 року ОСОБА_2 пред`явила у суд зустрічний позов і просила визнати недійсною відмову від права на спадщину, посвідчену 22.01.2016 року приватним нотаріусом Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу Митрофановою Л.П.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17.02.2016 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.02.2016 забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 - житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 та на присадибну земельну ділянку площею 0,0689 га, кадастровий номер 7122510100:10:020:0012, на якій розташований вказаний будинок.

Ухвалою суду від 03.03.2016 зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, - приватного нотаріуса Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу Митрофанової Любові Пантелеймонівни про визнання відмови від права на спадщину недійсною прийнято до сумісного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу Митрофанової Любові Пантелеймонівни про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою суду від 03.03.2016 року за клопотанням позивача витребувано у приватного нотаріуса Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу Митрофанової Л.П. копію спадкової справи №195/2015, заведеної після смерті ОСОБА_6 ; копію письмової згоди ОСОБА_6 на купівлю - продаж житлового будинку по АДРЕСА_1 із матеріалів справи нотаріуса, зареєстрованого під № 1770 від 20.11.2013 року; від Корсунь-Шевченківського відділку комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднання БТІ» копію технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 19.05.2016 зупинено провадження у справі в зв`язку із смертю відповідача ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , до вирішення питання про наявність її спадкоємців.

Ухвалою суду від 01.11.2016 відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.11.2016 витребувано від Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 20.12.2016 залучено до участі у справі правонаступника померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 20.12.2016 витребувано від Городищенського районного територіального медичного об`єднання історію хвороби та медичну карту ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 27.02.2017 призначено у справі посмертну судову психіатрично-психологічну експертизу відносно померлої ОСОБА_2 , провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

Ухвалою суду від 25.04.2017 в зв`язку із отриманням висновку експертизи поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.03.2018 призначено судову комплексну посмертну медико-психологічну експертизу відносно померлої ОСОБА_2 та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.05.2018 в зв`язку із отриманням висновку експертизи поновлено провадження у справі в зв`язку із клопотанням експертів про надання доказів.

Ухвалою суду від 14.05.2018 витребувано від КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» належним чином завірені копії лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , довідки про причину смерті ОСОБА_2 , акт розтину трупа ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 13.07.2018 проведення судової комплексної посмертної медико-психологічної експертизи згідно ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду від 20.03.2018 року доручено іншим експертам, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 03.06.2021 в зв`язку із отриманням висновку експертизи поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.09.2021 року в зв`язку із смертю ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі її правонаступника.

Ухвалою суду від 28.11.2022 року поновлено провадження у справі та залучено до участі у справі правонаступників померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 16.02.2023 зустрічний позов ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , правонаступниками якої є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до ОСОБА_1 з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, - приватного нотаріуса Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу Митрофанової Любові Пантелеймонівни про визнання відмови від права на спадщину недійсною залишено без розгляду в зв`язку із повторною неявкою у суд позивачів за зустрічним позовом.

У суді позивач та її представник позов підтримали та надали пояснення аналогічні до змісту позову. Зокрема, пояснили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилася спадщина. Померлий заповіту не залишив. Спадкоємцями за законом є позивач, її брат ОСОБА_6 та дружина померлого ОСОБА_2 . Позивач спадщину після смерті батька прийняла шляхом подачі в шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини, про що приватним нотаріусом Митрофановою Л.П. заведено спадкову справу.

Син померлого, ОСОБА_6 подав до нотаріуса заяву про відмову від прийняття спадщини на користь сестри ОСОБА_1

ОСОБА_2 у присутності позивача відмовилася від прийняття спадщини, про що нотаріусом від неї була прийнята відповідна заява.

Приватним нотаріусом Митрофановою Л.П. видане свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину будинку, що по АДРЕСА_1 позивач не може отримати, тому що вказаний будинок придбаний померлим батьком та ОСОБА_2 у період шлюбу. Договір купівлі був оформлений на ОСОБА_2 за згодою спадкодавця. Земельна ділянка не була приватизована, відповідач займалася її оформленням, і отримала свідоцтво про право власності на земельну ділянку. З цих підстав нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва через наявність права власності в ОСОБА_2 на спірний будинок і земельну ділянку. Відмова ОСОБА_2 від прийняття спадщини була добровільною, у зв`язку з чим просила критично оцінити доводи сторони відповідача. Шлюб відповідачки ОСОБА_2 із ОСОБА_6 тривав 4,5 роки. ОСОБА_2 ніколи не лікувалася, була адекватною, добре орієнтувалася у складних життєвих ситуаціях, могла дати консультацію з приводу призначення субсидій та інших соціальних виплат. Виважено відносилася до цивільно-правових угод. Була присутньою при відмові сина спадкодавця від прийняття спадщини. Рішення про відмову від прийняття спадщини приймала самостійно. Відносини у сім`ї були добрими та такими, що ґрунтувалися на взаємній повазі. ОСОБА_2 , відмовляючись від спадщини на користь позивача, діяла з мотивів розуміння складного сімейного становища позивачки (тяжка хвороба дитини позивачки). Відповідач самостійно оформила приватизацію земельної ділянки та з власної ініціативи запропонувала позивачці з`явитися до нотаріуса з метою оформлення своєї відмови від спадщини. Нотаріус роз`яснила наслідки відмови від прийняття спадщини. ОСОБА_2 збиралася жити в Одеській області, оскільки мала інше житло.

Представник відповідача позов ОСОБА_1 не визнала повністю та пояснила, що ОСОБА_2 погодилася на відмову від прийняття спадщини за умови сплати позивачем компенсації за частину спадкового майна, але позивач відмовилася від сплати компенсації. ОСОБА_2 помилилася щодо предмету спадкування, оскільки вважала спірний будинок лише своїм згідно договору. Те, що ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини в рахунок отримання компенсації від позивача не може нічим підтвердити. Документи на спадкове майно знаходяться в ОСОБА_2 . ОСОБА_2 перебувала у шлюбі із померлим ОСОБА_6 . Спільних дітей від шлюбу не було. ОСОБА_1 було відомо про підготовку документів на відчуження спірного будинку. ОСОБА_2 хворіла, в неї була виявлена пухлина головного мозку, тому на час відмови від спадщини остання перебувала в хворобливому стані. Крім цього, ОСОБА_2 закінчила лише 8 класів і помилилася щодо предмету спадкування, оскільки спірний будинок вважала лише своїм. Тому відмова від прийняття спадщини сталася внаслідок помилки. Дійсно ОСОБА_2 відмовилася від надання правовстановлюючих документів позивачці. Хворіла ОСОБА_2 в лютому 2016 року, тобто, протягом періоду, який визначений для прийняття спадщини.

Судове засідання після поновлення провадження після смерті відповідача ОСОБА_3 , яка була правонаступником відповідача ОСОБА_2 , та залучення у справу її правонаступників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , було призначено на 21.12.2022 року, 23.01.2023 року, 16.02.2023 року.

Позивач ОСОБА_1 19.12.2022 звернулася до суду із заявою про подальший розгляд справи без її участі, підтримання свого позову та не визнання зустрічного позову.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , будучи повідомленими належним чином рекомендованими листами із повідомленням №№1940203176585,1940203176640 про судове засідання 21.12.2022 (а.с.76,77, т.3), рекомендованими листами із повідомленням №№1940203195849, 1940203195830 про судове засідання 23.01.2023 (а.с.84,85, т.3), рекомендованими листами із повідомленням №№1940203209459,1940203209467 про судове засідання 16.02.2023 (а.с.94,95, т.3) у судові засідання не з`явилися, заяв, клопотань від них не надходило.

Представник відповідача ОСОБА_2 та її правонаступника ОСОБА_3 адвокат Кучеренко Н.В. повідомила суду, що її повноваження у справі припинилися із смертю ОСОБА_3 , правонаступники якої до неї не зверталися, угоди про надання правничої допомоги не укладали.

Також суд зазначає, що у зв`язку з тим, що відповідачі проживають в населеному пункті, що має значну віддаленість від м. Корсуня-Шевченківського Черкаської області, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 року, суд з власної ініціативи двічі 23.01.2023 та 16.02.2023 призначав судове засідання у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у зв`язку з чим 21.12.2022 року та 23.01.2023 постановлено ухвали про участь відповідачів у судовому засіданні 23.01.2023 року, 16.02.2023 в режимі відеоконференції із зали судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду та з приміщення Березівського районного суду Одеської області. Однак, як повідомив у телефонному режимі працівник Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_7 , головний спеціаліст суду з інформаційних технологій, відповідачі ні 23.01.2023, ні 16.02.2023 до суду не з`явилися.

У зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання 16.02.2023 фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося на підставі приписів ч.2 ст.247 ЦПК України.

Третя особа ОСОБА_8 пояснила, що заяву про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_2 писала у присутності ОСОБА_1 . ОСОБА_2 була адекватною, чітко відповідала на питання, була виваженою, спокійною, пояснила, що має інше житло в Одеській області. Дії ОСОБА_2 не викликали жодного сумніву в добровільності її позиції, у зв`язку з чим вона не застосувала відео зйомку в даному випадку. Надавши пояснення, третя особа звернулася до суду про подальший розгляд справи без неї.

Позивач ОСОБА_1 , яка була допитана в якості свідка пояснила, що разом із ОСОБА_2 була у нотаріуса при поданні заяви про прийняття спадщини. Ходили до різних нотаріусів і врешті вирішили звернутися до нотаріуса ОСОБА_8 . ОСОБА_2 стала вести себе дивно, підбурювала брата, казала, щоб він був обережним у прийнятті рішення щодо відмови від спадщини. Вимагала компенсації за відмову від прийняття спадщини. ОСОБА_2 сама запропонувала написати заяву про відмову від прийняття спадщини, що сама і зробила. ОСОБА_2 збиралася виїздити в Одеську область. Сама вона була присутньою у нотаріуса, коли ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини на її користь. Нотаріус роз`яснила, що відмова стосується всього спадкового майна. Нотаріус уточнила склад спадщини. ОСОБА_2 мала досвід в оформленні нерухомого майна. Будинок був придбаний за кошти, які належали батьку. ОСОБА_2 на день відмови не хворіла. Зміна позиції ОСОБА_2 пов`язана із діями третіх осіб, які її підбурюють. Про придбання спірного будинку особисто їй було відомо з 2013 року, а за земельну ділянку - з 2015 року. Ввечері, 21.01.2016 року, бачила ОСОБА_2 , яка скаржилася на тиск і головний біль. Вранці 22.01.2016 року була в ОСОБА_2 і разом пішли до нотаріуса, щоб написати заяву про відмову від прийняття спадщини.

Свідок ОСОБА_6 , який є рідним братом ОСОБА_1 , пояснив, що ОСОБА_2 близько не знав, але після смерті батька 3-4 рази спілкувався з нею. У нього склалося враження, що ОСОБА_2 досвідчена жінка, яка гарно розбирається у суспільному житті. Сам він відмовився від спадщини на користь ОСОБА_1 . У нотаріуса Угріна Н.Г. була також присутньою, коли він заявив що відмовляється від прийняття спадщини на користь позивачки. ОСОБА_2 в той день не відмовлялася від прийняття спадщини.

Через декілька днів, при зустрічі з ОСОБА_2 довідався від неї, що вона також хоче відмовитися від прийняття спадщини. Через деякий час він зустрівся з ОСОБА_2 в нього вдома в Чорнобаївському районі. ОСОБА_2 була в хорошому настрої, співала, вживала невелику кількість спиртного. Останній раз бачив ОСОБА_2 у нотаріуса.

Через деякий час сестра повідомила про наявність спору з ОСОБА_2 з приводу відмови від спадщини. Пам`ятає, що восени 2015 року ОСОБА_2 скаржилася на головний біль і тиск.

Про те, що ОСОБА_2 відмовилася від спадщини довідався за її життя від сестри ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_9 , яка є кумою ОСОБА_1 , пояснила, що з ОСОБА_2 спілкувалися в сім`ї ОСОБА_1 неодноразово, в тому числі і на сімейних святах. ОСОБА_2 справляла враження досвідченої жінки, яка могла підтримати будь-яку розмову, орієнтувалася в складних життєвих ситуаціях. Разом із чоловіком вона відвідувала різноманітні виставки. ОСОБА_2 ніколи не скаржилася на стан здоров`я. Останній раз бачила ОСОБА_2 влітку 2015 року, коли ОСОБА_2 і її чоловік залишили на неї догляд за їхньою собакою, оскільки їхали відпочивати на море.

Свідок ОСОБА_10 , яка є матір`ю ОСОБА_1 та першою дружиною померлого ОСОБА_6 , пояснила, що з ОСОБА_2 була знайома з перших днів її проживання з колишнім чоловіком. Стосунки були дружні, спорів ніколи не було. Після смерті ОСОБА_6 . ОСОБА_2 неодноразово бувала в неї. ОСОБА_2 добре орієнтувалася в документах, могла оформити відповідні документи, які б надавали їй пільги. На стан здоров`я ОСОБА_2 ніколи не скаржилася. Останній раз бачила ОСОБА_2 у вересні 2015 року, яка скаржилася на тиск.

Експерт ОСОБА_11 , яка є експертом-психологом та приймала участь в комісійній експертизі, показала, що індивідуальні властивості ОСОБА_12 (риси її характеру) були досліджені по показаннях свідків та медичній документації. Згідно вказаних даних можливо було зробити висновок про розуміння Угріною своїх дій.

Експерт ОСОБА_13 , який був головою комісії експертів, вважає висновок експертизи повним і об`єктивним. Окрема думка експерта повинна відповідати вимогам до висновку експертизи. Експерт Перехрест взяв на себе функцію спеціаліста, допустив припущення різного роду рекомендацій. Така позиція експерта Перехреста може вважатися хибною та такою, що порушує презумпцію психічного здоров`я. Матеріали справи містили достатньо даних для категоричного висновку про психічне здоров`я підекспертної.

Експерт ОСОБА_14 , який був доповідачем по експертизі, показав, що з матеріалів справи було можливо зробити категоричний висновок, для цього було надано достатньо матеріалів, в тому числі, показання свідків. До 22.01.2016 року в ОСОБА_12 не було хронічних психічних захворювань. Рішення, прийняте Угріною 22.01.2016 року, було добровільним. Клінічна картина захворювань ОСОБА_12 не вказувала на наявність у неї психічного захворювання. Медична документація ОСОБА_12 містила лише припущення щодо хронічних захворювань, які не мали обов`язковим наслідком психічні відхилення. Активна прижиттєва позиція ОСОБА_12 вказує на відсутність хронічних захворювань, оскільки нею була подана зустрічна позовна заява, складений заповіт, що є доказом того, що станом на 22.01.2016 року ОСОБА_12 розуміла значення своїх дій та керувала ними. У висновку експертизи в питанні №4 допущені технічні описки в частині зазначення дати - 11.01.2016 року, а правильною є дата - 22.01.2016 року. При проведенні експертизи за роздруківку комісія сприймала текст ухвали з детальними показаннями свідків.

Експерт ОСОБА_15 , яким було складене окреме обґрунтування, показав, що в даному випадку це є тотожним висновку експерта (окрема думка експерта). За формою окреме обґрунтування передбачене порядком проведення судової експертизи. Ним було звернуто увагу на відмову ОСОБА_12 від спадщини, станом на день відмови ОСОБА_12 мала ознаки не усвідомлення значення своїх дій. Діагноз Городищенської ЦРЛ не був остаточний, тому не було повних даних про стан здоров`я ОСОБА_12 після 22.01.2016 року. Потрібні показання медичних працівників, які надавали допомогу ОСОБА_12 . Наявність онкологічного захворювання в ОСОБА_12 могло вплинути на її психічний стан 22.01.2016 року. Клінічна картина вказувала на наявність тяжкого онкологічного захворювання. Пухлина головного мозку може викликати зміни, на це вказує поведінка ОСОБА_12 під час підписання заповіту. Діагноз пухлина головного мозку не був абсолютним. Тому ним не було зроблено категоричного висновку.

Судом були досліджені наступні докази, зокрема:

В свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 прізвище позивача записано як « ОСОБА_16 » (а.с.11 т.1).

У зв`язку з реєстрацією шлюбу прізвище позивача змінено на « ОСОБА_17 », що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00016244889 від 27.01.2016 року (а.с.12 т.1).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Корсунь-Шевченківського РУЮ у Черкаській області, 07.12.2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, прізвище чоловіка - « ОСОБА_16 », дружини - « ОСОБА_12 » (а.с.18 т.1).

ОСОБА_6 , який є батьком позивача та чоловіком відповідача, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції у Черкаській області 28.07.2015 року (а.с.10 т.1).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, із частки в будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних споруд та з відповідною частиною присадибної земельної ділянки площею 0.0689 га, на якій розташований вказаний будинок.

Померлий заповіту не залишив, спадкоємцями першої черги за законом є його дочка ОСОБА_1 , син ОСОБА_18 та дружина ОСОБА_2 .

В довідці приватного нотаріуса Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу Митрофанової Л.П. від 01.02.2016 року №17/01-16 зазначено, що після смерті ОСОБА_6 заведена спадкова справа №195/2015 від 01.09.2015 року, заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_1 (а.с.23 т.1). Вказаний факт також підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №41369090 (а.с.14 т.1).

Спадкоємці ОСОБА_6 (син померлого) та ОСОБА_2 відмовилися від прийняття спадщини після померлого на користь позивача. Копія письмової заяви ОСОБА_2 про відмову у прийнятті спадщини подана приватному нотаріусу Митрофановій Л.П. 22.01.2016 року та міститься на а.с.54 т.1.

01.02.2016 року приватним нотаріусом Митрофановою Л.П. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 (а.с.22 т.1).

З договору купівлі-продажу від 20.11.2013 року вбачається, що ОСОБА_2 купила у ОСОБА_19 житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . (а.с.20-21 т.1). Вказане будинковолодіння куплене за згодою чоловіка покупця ОСОБА_6 , що підтверджується заявою останнього, яка міститься на а.с.78 т.1. У вказаній заяві відсутні застереження ОСОБА_6 щодо того, що будинок набувається ОСОБА_2 за її особисті кошти та у її власність. Натомість зазначено у заяві, що зміст статей 60,65 Сімейного кодексу України нотаріусом йому роз`яснено.

Копія спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_6 та яка була витребувана судом, міститься на а.с.77-110 т.1.

Копія технічного паспорта на спірний житловий будинок, що по АДРЕСА_1 міститься на а.с.112-116 т.1.

На підтвердження того, що ОСОБА_2 розуміла значення своїх дій і керувала ними, стороною позивача надані довідки з ДП «Центр державного земельного кадастру» від 16.03.2016 №25/19-002, в якій зазначено, що замовником робіт щодо оформлення земельної ділянки у приватну власність була ОСОБА_2 та з управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА від 14.03.2016 року №402/04, в якій зазначено, що ОСОБА_2 самостійно надавала документи для призначення житлової субсидії (а.с.125-128 т.1).

ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , що вбачається з копії паспорта серії НОМЕР_4 (а.с.53 т.1).

В трудовій книжці серії НОМЕР_5 містяться записи, що ОСОБА_2 працювала дояркою, завідоючою МТФ (а.с.55 т.1).

В період з 16.02.2016р. по 24.02.2016р. ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в комунальному закладі «Городищенське районне територіальне медичне об`єднання» Городищенської районної ради Черкаської області, діагноз - мозковий інсульт, що підтверджується витягом із медичної картки №731 (а.с.56, 198, 199 т.1).

ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_20 ) навчалася в Гуляївській школі №13 Березівського району Одеської області та закінчила 8 класів, що підтверджується довідкою №8 від 29.02.2016 року (а.с.133 т.1).

З довідки Смілянської станції швидкої медичної допомоги №73 від 11.03.2016 року вбачається, що до ОСОБА_2 , яка проживає по АДРЕСА_3 виїздила бригада швидкої медичної допомоги 21.01.2016 року о 10 год 25 хв, карта виїзду №567 (а.с.136 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с.154-155 т.1).

23.03.2016 року ОСОБА_2 залишила заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_3 , заповіт посвідчений приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Одеської області Березовською О.Г. (а.с.169 т.1).

11.05.2016 року ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 (а.с.167 т.1)

Копія спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 та витребувана судом, міститься на а.с.189-196 т.1.

Також судом досліджено медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_2 №731/277.

За клопотанням сторін ухвалою суду від 27.02.2017 року призначено посмертну судову психолого-психіатричну експертизу. На вирішення експертам поставлені питання: 1.Чи хворіла померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 станом на 22 січня 2016 року будь - яким психічним захворюванням? 2. Якщо так, то чи здатна вона була усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час написання заяви про відмову від прийняття спадщини 22 січня 2016 року? Чи перебувала ОСОБА_2 станом на 22 січня 2016 року в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання? 4. Чи вплинули (і яким чином) індивідуальні властивості психічних процесів особи ОСОБА_2 (пам`ять, увага, сприймання, мислення, особливості емоційних реакцій, рівень освіти, її вік ) та функціонування сенсорних процесів (зір, слух, тощо) на адекватність прийняття нею особливостей та змісту ситуації відмови від прийняття спадщини (розуміння змісту та наслідків таких дій) станом на 22 січня 2016 року (а.с.240-248 т.1).

У висновку судово-психіатричного експерта №153 (а.с.2-8 т.2) зазначено, що ОСОБА_2 станом на 22 січня 2016 року, тобто на час написання заяви про відмову від прийняття спадщини, згідно наданим судом та дослідженим матеріалам, не виявляла ознак будь-якого хронічного стійкого психічного розладу чи проявів тимчасового розладу психічної діяльності і була здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Надані судом та досліджені експертизою матеріали не містять будь-яких згадок про будь-які можливі хворобливі зміни психічної діяльності ОСОБА_2 такого рівня, щоб патологічним чином впливали на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на 22.01.2016 року.

Характер дії (написання заяви про відмову від прийняття спадщини від 22.01.2016 року) виключає необхідність розгляду у підекспертної ОСОБА_2 питання про емоційне збудження або емоційне напруження. Дані емоційні стани відносяться до фізіологічного афекту у підозрюваних (або звинувачених) на момент інкримінованого діяння. Стан фізіологічного афекту та інші виражені емоційні стани ( стан емоційного збудження стан емоційного напруження), котрі могли суттєво вплинути на свідомість та поведінку в інкримінований період, можуть бути передумовою для кваліфікації в суді стану «сильного душевного хвилювання» та не є компетенцією психолога - судового експерта. Згідно матеріалів цивільної справи, на момент відмови від прийняття спадщини (від 22.01.2016 року) у підекспертної ОСОБА_2 були відсутні будь-які виражені емоційні негативні реакції (стрес, психотравмуюча ситуація тощо).

За даними, що містяться у цивільній справі, отриманих для психологічного аналізу, можна прийти до висновків, що на момент написання заяви про відмову від прийняття спадщини 22.01.2016 року підекспертна мала достатній рівень інтелекту, її основні пізнавальні процеси (увага, пам`ять, мислення) були в цілому збережені відповідно віку. Решта індивідуально-психологічних особливостей, котрі були притаманні підекспертній на момент 22.01.2016 року зазначені вище в тексті акту. Стан та функціонування сенсорних систем не є компетенцією психолога - судового експерта.

Ухвалою суду від 20.03.2018 року (а.с.76-85 т.2) призначено судову комплексну посмертну медико-психологічну експертизу.

Проведення експертизи доручено експертам Черкаського відділення Київського НДІСЕ та КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи».

Провідною експертною установою визначено Черкаське відділення Київського НДІСЕ.

На вирішення експертизи поставлено питання:

1.Яка особистісна значимість для ОСОБА_2 обставин, за яких була здійснена відмова від права на спадщину станом на 22.01.2016 року ?

2.Чи здатна була ОСОБА_2 з урахуванням визначених обставин (рівень освіченості та хвороба) повню мірою вільно та усвідомлено приймати рішення та керувати своїми діями станом на 22.01.2016 року ?

3.Чи здатна була ОСОБА_2 з урахуванням визначених обставин (рівень освіченості та хвороба) усвідомлювати - і в якій мірі - фактичний зміст власних дій та їх наслідків станом на 22.01.2016 року ?

4.Чи здатна була ОСОБА_2 з урахуванням визначених обставин (рівень освіченості та хвороба) повною мірою прогнозувати наслідки власних дій станом на 22.01.2016 року ?

5.Чи здатна була ОСОБА_2 з урахуванням визначених обставин (рівень освіченості та хвороба) усвідомлено приймати рішення, адекватне ситуації, та в повній мірі усвідомлено реалізовувати його станом на 22.01.2016 року ?

6.Яка причина смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ?

Ухвалою суду від 13.07.2018 року проведення судової комплексної посмертної медико-психологічної експертизи згідно ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду від 20.03.2018 року доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с.131-133 т.2). Провідною експертною установою визначено Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Згідно висновку експертів за результатами проведення комплексної посмертної медико-психологічної експертизи від 20.04.2021 №17649/17650/18-61/04-01/09 (а.с.200-205 т.2) не представилось можливим надати відповідь на перші п`ять питань, які поставлені в ухвалі суду від 20.03.2018 року, оскільки у матеріалах справи міститься неповна інформація щодо способу життя та поведінки ОСОБА_2 , відсутня об`єктивна інформація щодо індивідуально-психологічних характеристик, умов її мікросоціального оточення.

На питання яка причина смерті ОСОБА_21 зазначено, що її смерть наступила внаслідок захворювання - меланоми не виявленої локалізації з численними метастазами в головний мозок та легені, що в свою чергу призвело до розвитку здавлення та набряку головного мозку та набряку легень.

Під час розгляду справи ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.4 зворот , т.3).

Тому до участі у справі було залучено правонаступників померлої - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно матеріалів спадкової справи №91Б/2021, заведеної 25.06.2021 Суворівською державною нотаріальною конторою у місті Одеса (а.с. 1-62, т.3), ОСОБА_3 залишила заповіт, яким свій житловий будинок по АДРЕСА_4 , дві земельні ділянки розміром 0.25 га та 0,154 га, розміщені за адресою будинку та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 6,09 га, розміщену на території Гуляївської сільської ради Березівського району Одеської області, заповідала ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 в шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця-матері спадщину ОСОБА_3 прийняв за заповітом, про що 25.06.2021 подав Суворівській державній нотаріальній конторі у м. Одеса заяву про прийняття спадщини (а.с.3 т.3), де 25.06.2021 після смерті ОСОБА_3 було заведено спадкову справу №91Б/2021.

Також 25.06.2021 ОСОБА_4 подав до вказаної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 (а.с.4 т.3).

25.06.2020 донька спадкодавця ОСОБА_5 , як спадкоємець за законом, звернулася до Суворовської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 (а.с.3 зворот т.3). Інші спадкоємці спадщину після смерті ОСОБА_3 не приймали.

Родинні відносини ОСОБА_5 та спадкодавця ОСОБА_3 підтверджуються матеріалами спадкової справи (а.с.9-13, т.3)

Вирішуючи вказаний спір по суті суд застосовує наступні норми законодавства.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Вимогами ст.1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1,5,6 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Згідно ч.2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Згідно ч.2, ч.3 ст. 1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1223 ЦК право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно ч.1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно ст.ст. 1296, 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст. 71 Закону України «Про нотаріат» у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та досліджені у справі докази та обставини, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення частково в частині позовних вимог до ОСОБА_5 . В частині ж позовних вимог до ОСОБА_4 - слід відмовити як до неналежного відповідача.

Так, у суді встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 07.12.2010 року. В період шлюбу 20.11.2013 ними було придбано на підставі договору купівлі-продажу будинок по АДРЕСА_1 . Будинок за вищевказаних обставин є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2 і те, що договір купівлі-продажу будинку було оформлено на ОСОБА_2 не змінює його статусу спільної сумісної власності подружжя.

Присадибна земельна ділянка, на якій знаходиться будинок, була приватизована на ім`я ОСОБА_2 після придбання будинку і, як і будинок, набула статусу спільного сумісного майна вказаного подружжя. З врахуванням приписів ч.1 ст. 70 СК України частки подружжя у вказаному майні є рівними, у суду відсутні підстави, виходячи із матеріалів даної справи, для відступу від засад рівності часток подружжя у спірному майні.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить його частина будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 та його частина присадибної земельної ділянки під цим будинком.

Після смерті ОСОБА_6 приватним нотаріусом Корсунь-Шевченківського нотаріального округу Митрофановою Л.П. 01.09.2015 було заведено спадкову справу №195/2015. Заповуту ОСОБА_6 не залишив. Його спадкоємцями за законом першої черги є його донька (позивач), його син ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_2 . Позивач в шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця-батька прийняла спадщину шляхом подачі приватному нотаріусу Митрофановій Л.П. по місцю заведення спадкової справи заяви про прийняття спадщини. Спадкоємці ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця відмовилися від прийняття спадщини на користь позивача, про що подали приватному нотаріусу Митрофановій Л.П. свої письмові заяви, які не були відкликані ними до закінчення терміну на прийняття спадщини.

Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_6 , що прийняла спадщину і, відповідно має право на спадкування за законом всього майна вказаного спадкодавця, в тому числі і частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 та частини присадибної земельної ділянки під цим будинковолодінням, які належали померлому на праві власності.

ОСОБА_2 , як дружина спадкодавця, не надала нотаріусу своєї згоди на визначення частки померлого чоловіка ОСОБА_6 у спірних будинку та присадибній земельній ділянці, в зв`язку з чим нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 та на частину присадибної земельної ділянки під цим будинковолодінням.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 та залишила заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_3 , яка спадщину прийняла, отже в силу ст. 1218, ч.2 ст. 1268 ЦК України, в тому числі, прийняла і спірний будинок і присадибну земельну ділянку померлої ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . Інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , відсутні.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , залишила заповіт, яким свій житловий будинок по АДРЕСА_4 , дві земельні зілинки розміром 0.25 га та 0,154 га, розміщені за адресою будинку та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 6,09 га, розміщену на території Гуляївської сільської ради Березівського району Одеської області, заповідала ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 в шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця-матері її спадщину прийняв за заповітом, а від спадкування за законом відмовився.

Донька спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , як спадкоємець за законом, також спадщину після смерті своєї матері прийняла і спадкувала решту майна спадкодавця, яке залишилося незаповіданим.

За таких обставин суд приходить до висновку, що належним відповідачем по справі після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_5 , так як саме вона після смерті своєї матері прийняла спадщину, до складу якої входить, в тому числі і спірний будинок і земельна ділянка під ним по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 є неналежним відповідачем, тому що він відмовився від спадкування за законом після смерті свої матері ОСОБА_3 і за таких обставин не може спадкувати майно, яке є предметом спору по даній справі.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині позовних вимог до ОСОБА_5 та визнає за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , на 1/2 частину надвірних споруд біля цього будинку та на 1/2 частину присадибної земельної ділянки площею 0.0689 га, кадастровий номер 7122510100:10:020:0012, на якій розташований вказаний будинок з надвірними спорудами.

В позові до ОСОБА_4 - слід відмовити, як до неналежного позивача.

Вжиті ухвалою суду від 17.02.2016 року заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 та на присадибну земельну ділянку площею 0,0689 га, кадастровий номер 7122510100:10:020:0012, на якій розташований вказаний будинок, відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , правонаступниками якої є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, приватного нотаріуса Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу Митрофанової Любові Пантелеймонівни про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково в частині позовних вимог до ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , на 1/2 частину надвірних споруд біля цього будинку та на 1/2 частину присадибної земельної ділянки площею 0.0689 га, кадастровий номер 7122510100:10:020:0012, на якій розташований вказаний будинок з надвірними спорудами.

В позові до ОСОБА_4 відмовити.

Вжиті ухвалою суду від 17.02.2016 року заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 та на присадибну земельну ділянку площею 0,0689 га, кадастровий номер 7122510100:10:020:0012, на якій розташований вказаний будинок, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Витребувану від Городищенського районного територіального медичного об`єднання історію хвороби ОСОБА_2 повернути за належністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання зареєстровано за адресою - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання зареєстровано за адресою - АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання зареєстровано за адресою - АДРЕСА_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу Митрофанова Любов Пантелеймонівна, місцезнаходження -вул. Пилипа Орлика, 4, м. Корсунь-Шевченківський Черкаського району Черкаської області.

Суддя Свитка С.Л.