Рішення № 109041324, 06.02.2023, Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/356/22

Проваждення № 2/737/17/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2023 року смт Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого суддіКоренькова А.А. секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за загальними правилами позовного провадження справу № 737/356/22за позовомОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до відповідачаОСОБА_5 пропро стягнення моральної шкоди завданої злочиномучасники справи та представники:не з`явилися

в с т а н о в и в :

01 листопада 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути на її користь в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 500 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої злочином.

Позов мотивує тим, що вироком Куликівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_5 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на одинадцять років. Загибла ОСОБА_6 мала неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які внаслідок вбивства ОСОБА_5 їх матері ОСОБА_6 стали сиротами. Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 131 від 19 травня 2022 року позивача було призначено опікуном ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .. Вказує, що відповідачем завдано моральної шкоди неповнолітнім дітям, яка полягає в тому, що в результаті злочинних дій відповідача діти втратили свою матір, хід їх життя був повністю порушений. Через передчасну смерть рідної матері, діти переживають моральні страждання, не можуть прийти в себе та перебувають в сильній депресії. У дітей різко погіршилися сон та самопочуття, вони не можуть думати ні про що, крім смерті матері. Добровільно відшкодувати шкоду відповідач відмовляється.

Позовна заява надійшла до суду 01.11.2022.

07.11.2022 позивачем подано уточнену позовну заяву.

Після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідача - фізичної особи, ухвалою суду від 02.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.12.2022.

28.12.2022 ухвалою суду підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 17.01.2023.

17.01.2023 судове засідання було відкладено в зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала заяву в якій просила справу розглядати за її відсутності. Вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повторно не з`явився в судове засідання, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та зустрічний позов не надав.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76 - 79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2022 року у справі № 737/356/22 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років.

Згідно вироку суду, 13 листопада 2021 року, у період часу з 20 год. 00 хв. по 23 год. 59 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у житловому будинку за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , через малозначний привід, з мотивів ревнощів, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті особи, з якою він спільно проживав однією сім`єю, але не перебував у шлюбі - ОСОБА_6 , діючи з особливою жорстокістю, яка виразилась у великій кількості нанесених ударів (не менше 130 травмуючих дій) металевим господарським прутом, металевою лопаткою, шваброю для миття підлоги та дерев`яним поліном, у присутності в будинку трьох малолітніх дітей; ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 , усвідомлюючи, що такими діями завдає їм особливих психічних та моральних страждань, протягом тривалого часу - чотирьох годин (з 20 год 00 хв до 23 год 59 хв) наніс ОСОБА_6 не менше вісімнадцяти травмуючих дій в область голови, не менше двадцяти шести травмуючих дій в область тулуба, не менше вісімдесяти шести травмуючих дій в область кінцівок, які завідомо завдавали потерпілій ОСОБА_6 особливі фізичні страждання та призвели до розвитку загрозливого для життя стану у вигляді травматичного шоку, що має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких ОСОБА_6 померла на місці події.

Смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок отриманої політравми у вигляді множинних рублених ран волосистої частини голови, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею, множинних синців, саден та забійних ран, що призвели до масивних крововиливів у м`які тканини тіла з їх просочуванням кров`ю.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2022 року щодо ОСОБА_5 залишено без змін (а.с.19-21).

Відповідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2022 року щодо ОСОБА_5 набрав законної сили 13.10.2022, а тому, обставини вчинення злочину відповідачем та його наслідки суд вважає встановленими та такими, що не підлягають доказуванню.

ОСОБА_6 є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.4 -6).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 131 від 19 травня 2022 року, позивач ОСОБА_1 призначена піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_4 та опікуном над малолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.7-11).

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права і способом захисту цивільних прав може бути відшкодування, в тому числі, моральної (немайнової) шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (ст. ст. 16, 1168 ЦК України).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Будь-який факт протиправної поведінки щодо особи має наслідком отримання даною особою моральної шкоди, оскільки вона впевнена, що її права є непорушними (ст. 21 Конституції України).

Позивач є опікуном над малолітніми ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_4 , позов подано в їх інтересах, отже моральна шкода, завдана неповнолітнім дітям має бути стягнута на користь позивача ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач як законний представник неповнолітніх дітей в інтересах цих дітей подала цивільний позов, в якому моральну шкоду, завдану злочином всім трьом дітям, оцінює в 500 000 грн. Розмір завданої шкоди обґрунтовує тим, що злочин, скоєний відповідачем завдав непоправної втрати дітям, опікуном (піклувальником) яких вона є. Через те, що діти втратили матір, звичний хід їх життя був повністю порушений, вони пережили дуже сильний стрес, перебувають в сильній депресії, у них погіршилося самопочуття, погіршився сон.

Суд вважає, що діями відповідача ОСОБА_5 неповнолітнім дітям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безсумнівно заподіяна моральна шкода, оскільки останні зазнали душевних страждань внаслідок смерті їх матері.

Що стосується розміру відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає наступне.

Згідно з п. 9 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

З огляду на зазначене та обставини справи, суд вважає, що в даному конкретному випадку факт заподіяння відповідачем моральної шкоди неповнолітнім дітям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є безсумнівним.

Разом з тим, сприйняття наслідків злочину, вчиненого відповідачем та глибина душевних страждань, залежать від особливостей емоційно-розумового розвитку конкретної дитини, індивідуального сприйняття нею неповоротних змін у житті пов`язаних із втратою матері, а тому в даному випадку суд позбавлений можливості оцінити розмір моральної шкоди диференційовано щодо кожної дитини окремо.

Враховуючи наведене, при визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги глибину і тривалість моральних страждань неповнолітніх дітей, характер психологічної травми, яку вони отримали та вимушені зміни звичного способу їх життя. При цьому суд враховує ступінь вини відповідача, обставини, за яких вчинено злочин, негативні наслідки, які настали для дітей зі смертю матері, та враховуючи принцип справедливості та розумності, приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання даного позову відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

1. Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди завданої злочином задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Токмацьким ВМ УМВС України в Запорізькій області 28.05.1997, зареєстрований АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) моральну шкоду завдану злочином в розмірі 500 000,00 гривень (п`ятсот тисяч гривень 00 коп.).

3. Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Токмацьким ВМ УМВС України в Запорізькій області 28.05.1997, зареєстрований АДРЕСА_2 ) на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір в сумі 5000,00 гривень (п`ять тисяч гривень 00 коп.)

4. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

8. Повний текст рішення складено 15 лютого 2023 року.

Суддя А. А. Кореньков