Ухвала суду № 109032375, 02.02.2023, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 945/129/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час розгляду кримінального провадження №42021150000000010 відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 23.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, клопотання прокурора ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 ,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Подільського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою суду від 07.12.2022 року щодо обвинуваченої ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 22.00 год. до 06.00 год. та покладенням інших обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на обґрунтованість обвинувачення у вчиненні обвинуваченими кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, на те, що санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, тобто в силу положень ст. 12 КК України таке правопорушення є особливо тяжким злочином, а також на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав із викладених у ньому підстав.

Обвинувачені та їх захисники просили відмовити у задоволенні клопотання, оскільки ризики на які посилається прокурор є необґрунтованими, окрім цього обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_4 акцентували увагу суду на тому, що застосування щодо обвинуваченої запобіжного заходу негативно відображається на її самопочутті та нервовій системі та може призвести до погіршення її самопочуття та загострення наявних хронічних захворювань.

Заслухавши доводи та обґрунтування сторін обвинувачення та захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний час доби та такий запобіжний захід може бути застосований щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів .

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується обвинувачена передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, з огляду на що суд вважає наявним ризик того, що обвинувачена може переховуватись від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності.

Також суд вважає, що існує ризик впливу на інших учасників процесу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 1 ст. 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність хоча б одного з ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на вищенаведені обставини, оцінивши доводи сторін обвинувачення та захисту в їх сукупності, враховуючи відомості, що характеризують обвинуваченого, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку суду, зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України суд, застосовуючи запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, покладає на обвинуваченого певні обов`язки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 199, 309 - 310, 311, КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_9 - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді домашнього арешту, строком на два місяці з 02 лютого 2023 року до 02 квітня 2023 року включно, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. щоденно, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру під час оголошення відповідної тривоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду у визначений час;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, в тому числі з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Строк дії ухвали та обов`язків визначити строком на два місяці, тобто до 02.04.2023 року включно.

Копію даної ухвали передати для виконання органам Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої, за адресою: АДРЕСА_1 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченій, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинувачених, які перебувають під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цих осіб, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на них зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.02.2023 року.

Суддя ОСОБА_1