Постанова № 10902860, 20.08.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-3932/10/2370 20.08.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання Хоменко О. О.,

за участю представників:

позивача Чакалова А. К.,,

відповідача Левенець А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом кредитної спілки “Рушник” до державної податкової інспекції у місті Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Кредитною спілкою “Рушник” подано позов про скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкаси від 13.07.2010р. № 0015091501/0 про застосування 170 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно вимог пп. 15.4.1 п. 15.4 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивач подав заяву про продовження граничного строку подання звіту про використання коштів неприбутковими установами і організаціями з посиланням на обставини непереборної сили, а саме: вилучення 15.04.2010р. слідчим ОВС ПМ ДПА в Черкаській області бухгалтерських документів та електронної бухгалтерської бази з порушенням вимог чинного законодавства, що унеможливило подання звіту, проте відповідач вказану заяву залишив без відповідного розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в письмових запереченнях на адміністративний позов та його представник в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши при цьому, що виключний перелік підстав для продовження граничного строку подання звітності встановлений пп. 15.4.1 п. 15.4 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а зазначені в адміністративному позові обставини у вказаному пункті відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон № 2181-ІІІ).

Відповідно до підпункту “б” підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Судом встановлено, що відповідач листом від 26.05.2010р. № 13732/15-117 запросив директора кредитної спілки “Рушник” до державної податкової інспекції у місті Черкаси для проведення невиїзної документальної перевірки стосовно неподання податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ і організацій, звіту про суми пільг за перший квартал 2010 року.

У відповідь на вказане запрошення позивач листом № 14 від 04.06.2010р. повідомив про те, що причиною неподання звіту є вилучення працівниками УПМ ДПА в Черкаській області бухгалтерських документів та електронної бухгалтерської бази. Вилучення проведено згідно постанови судді Придніпровського районного суду міста Черкаси від 14.04.2010р. та зафіксовано в акті огляду місця події від 15.04.2010р. У звязку з тим, що станом на 04.06.2010р. повернення документів та електронної бази не відбулось, позивач просив продовжити граничні строки подання податкової звітності до дати фактичного їх повернення.

08.07.2010р. відповідач склав акт № 4239/15-1/34997900 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності в якому встановлено, що на порушення вимог пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ позивач не подав податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ і організацій за перший квартал 2010 року.

На підставі зазначеного акту та згідно з пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0015091501/0 від 13 липня 2010 року про застосування 170 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно пп. 15.4.1 п. 15.4 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ граничні строки для подання податкової декларації, визначені пунктом 4.1 статті 4, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, визначені пунктом 5.2 статті 5, заяв про повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів), визначені пунктом 15.3 цієї статті, підлягають продовженню керівником податкового органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків: перебував за межами України; перебував у плаванні на морських судах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у звязку з увязненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.

На виконання пп. 15.4.3 п. 15.4 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ наказом Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 року № 113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2001 року за № 284/5475, затверджено Порядок застосування норм пункту 15.4 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Порядок).

Пунктом 1.7 Порядку передбачено, що обставини непереборної сили (форс-мажор) - надзвичайна і непереборна за даних умов сила (стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), дію якої неможливо упередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу юридичної особи або силами фізичної особи і яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання своїх обовязків, передбачених податковим законодавством.

Згідно пп. 2.3.7 п. 2.3 Порядку відсутність можливостей в особи виконати податкові обовязки та/або скористатися податковими правами може бути повязана з іншими обставинами непереборної сили (форс-мажор). Така непереборна сила може підтверджуватися: Торгово-промисловою палатою України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України; довідкою Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи або їх територіальних підрозділів; документами уповноважених органів іншої держави, легалізованими консульськими установами України, у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави; рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха; висновками, повідомленнями інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору.

З урахуванням зазначених норм, суд приходить до висновку, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути віднесені до інших обставин непереборної сили, які відповідно до пп. 15.4.1 п. 15.4 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” були б підставою для продовження граничних строків подання податкової звітності.

За вказаних обставин, зважаючи на вимоги ст. 86 КАС України, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обґрунтованості своїх позовних вимог, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

СуддяВ.О. Гаврилюк